Адаптація та підтримка: як роботодавці допомогають ветеранам повернутись до цивільного життя

Які програми адаптації ветеранів до роботи створюють українські компанії, які успіхи та складнощі є у цій сфері, як бізнес співпрацює з громадськими організаціями та державними установами для комплексної підтримки ветеранів, а також про впровадження культури безбар’єрності та створення інклюзивного робочого середовища.

25 вересня Асоціація ритейлерів України спільно з robota.ua провели спеціалізований workshop, присвячений нагальній темі сьогодення  – які рішення компанії знаходять для подолання кадрового голоду. У панельній дискусії на тему: «Робота з ветеранами та культура безбар’єрности» взяли участь HRD Агромат Ірина Гнутова, представниця відділу розвитку ветеранських підприємницьких ініціатив департаменту забезпечення переходу від військової служби до цивільного життя Міністерства у справах ветеранів України Олена Терещенко, керівниця підбору і адаптації персоналу Фокстрот Олена Пробачай та генеральна менеджерка Lugera Ukraine Анастасія Шевченко. RAU публікує основні думки бесіди.

Про адаптацію та реінтеграцію ветеранів

Вже зараз ветерани повертаються з війни і в компаніях починається процес їх реінтеграції та адаптації. Олена Терещенко зазначила, що вже зараз з війни до цивільного життя повернулось до 1,3 мільйона. Загалом в Україні буде до шести мільйонів ветеранів. І це ще не враховуючи членів їхніх родин.

За словами самих ветеранів, вони повертаються іншими. Дійсно, на війні вони набувають унікального досвіду, який є цінним для будь-якої компанії. Це досвід командної роботи, взаємодопомоги, виживання в складних умовах. Однак, повернувшись у мирне життя, ветерани стикаються з низкою проблем.

За словами Олени, зараз дуже важливо говорити не лише про реінтеграцію ветеранів, але і про реінтеграцію суспільства. Суспільство має бути готове прийняти ветеранів. Тому важливо працювати не тільки з ветеранами, а й зі співробітниками компаній. Зараз дуже часто ветерани після повернення звільняються з попереднього місця роботи саме через нерозуміння чи навіть побоювання з боку колег. Таке трапляється, навіть якщо в компанії є департамент з реінтеграції ветеранів і роботодавець очікував їх повернення.  Тож, дуже важливо допомогти їм адаптуватися до мирного життя і створити атмосферу повного прийняття. Існує багато міфів і страхів навколо посттравматичних стресових розладів (ПТСР) у ветеранів, але не всі їх мають, при цьому навіть ті, хто його мають, не є небезпечними. Від нас залежить, чи стане ветеран почуватися частиною колективу. Тому успішна реінтеграція ветеранів – це спільне завдання бізнесу, держави і суспільства в цілому.

Вже є державні програми соціальної підготовки, розвитку підприємницьких ініціатив, а також серйозні програми медичної допомоги та реабілітації. Багато ветеранів повертаються з пораненнями, тому реабілітація є пріоритетом. Також існують програми фінансової підтримки та соціальної допомоги.

Крім того, Міністерство у справах ветеранів та Український ветеранський фонд розробили методичні рекомендації для роботодавців щодо роботи з ветеранами. Відповідні навчання були проведені в Укрзалізниці та ДТЕК Енерго, які показали, що нічого не можна робити “без ветеранів для ветеранів” і “без роботодавців для роботодавців”. Зараз Міністерство збирає практики великих компаній, щоб узагальнити їх та опублікувати рекомендації для роботодавців з адаптації ветеранів до роботи у мирних умовах.

Керівниця підбору і адаптації персоналу Фокстрот Олена Пробачай розповіла як в їх компанії відбувається реінтеграція ветеранів. Близько 10% співробітників ритейлера були мобілізовані, з ними роботодавець постійно підтримує зв’язок. І хоча вони перебувають на фронті, вони залишаються повноцінними членами команди компанії. Фокстрот не лише зберігає робочі місця мобілізованих співробітників, але й надає їм фінансову підтримку та інші види допомоги. Працівники магазинів регулярно збирають посилки для колег на фронті. Цей емоційний зв’язок допомагає співробітникам Фокстрот, які зараз на фронті, відчувати, що вони не самотні. Компанія має спеціальні накопичувальні фонди, з яких співробітники можуть скористатися під час служби або після повернення. Така постійна взаємодія дозволяє співробітникам відчувати впевненість у тому, що вони завжди можуть розраховувати на підтримку компанії.

Компанія проводить навчання для своїх співробітників, щоб вони розуміли, як правильно спілкуватися з ветеранами та створювати сприятливе середовище для їхньої адаптації. Однак багато ветеранів відчуває певну сором’язливість і невпевненість у своїх силах, оскільки вони повертаються в зовсім інше середовище. Тому важливо надавати ветеранам необхідну підтримку та допомогу в адаптації.

Важче інтегрувати ветеранів, які раніше не працювали у Фокстрот, тому що вони не були частиною корпоративної культури, і не знають чого очікувати. Додатковою складністю тут є дуже довга і нервова бюрократична процедура після демобілізації, що суттєво зменшує мотивацію ветерана до роботи. І саме тут потрібна співпраця держави з роботодавцями для розв’язання цих питань і полегшення адаптації ветеранів до мирного життя.

Генеральна менеджерка Lugera Ukraine Анастасія Шевченко поділилась власним досвідом реалізації проєктів, які були спрямовані на працевлаштування ВПО та ветеранів. За її словами, ветеранам складно адаптуватись до мирного життя, оскільки розчаровуються в ньому, а також через зміну цінностей та очікувань. 

Одним з популярних підходів інтеграції ветеранів у свої команди є створення позиції ветеранського амбасадора. Однак, знайти відповідних кандидатів на цю роль досить складно, оскільки не всі ветерани готові взяти на себе такі обов’язки.

Більшість компаній зосереджуються на чотирьох основних напрямках підтримки ветеранів: медичній, освітній, психологічній та юридичній. Проте успішна інтеграція ветеранів можлива лише за умови комплексного підходу, який включає співпрацю бізнесу, держави та громадянського суспільства.

HRD Агромат Ірина Гнутова розповіла, що їх компанія надає комплексну підтримку співробітникам, які перебувають на фронті та тим, хто повертається. Мережа Агромат співпрацює з ветеранськими організаціями та державними органами, але близько 50% ветеранів навіть за повної підтримки звільняються з роботи через те, що не можуть себе знайти у мирному житті та мають образу на цивільне населення. Вони часто порівнюють мирне життя з військовими реаліями і відчувають розчарування. Крім того, більшість ветеранів не звертається за психологічною допомогою, навіть якщо її дуже потребують.

Про психологічну підтримку ветеранів та їхнє перепрофілювання 

За інформацією Олени Терещенко, Міністерство у справах ветеранів зараз створює центри ветеранського розвитку для навчання та ветеранські простори в обласних центрах, як один з елементів психологічної допомоги від фахівців.

Багато з ветеранів не хоче звертатись за допомогою на роботі, щоб колеги не думали, що вони мають якість проблеми. Тому роботодавці можуть повідомляти своїх ветеранів про такі простори, де вони можуть поспілкуватись з іншими ветеранами. Вони там відчувають себе серед своїх. Крім того, багато ветеранів хочуть йти до психолога виключно з бойовим досвідом, бо переконані, що інші їх не зрозуміють.

Також одна компанія має дуже успішний досвід залучення до психологічної допомоги дружин ветеранів, коли вони співпрацюють з психологами, щоб допомогти своїм чоловікам.

Ірина Гнутова підтвердила, що спільні заходи з сім’ями ветеранів дають дуже позитивні результати. Зокрема, в Агромат організовують неформальні сімейні заходи для ветеранів та їх сімей, куди також долучаються воєнні психологи. Таким чином вдається вибудувати довірливий діалог і створити безпечний простір для обговорення болісних питань. 

Також Ірина зазначила, що важливо також готувати і співробітників компанії до масового повернення ветеранів, навчати їх навичкам домедичної та допсихологічної допомоги, щоб вони були обізнані як діяти у випадках панічних атак, фантомних болів та інших можливих кризових ситуацій. 

Під час обговорення питання в залі прозвучали думки, що ветерани після повернення обов’язково мають пройти профорієнтаційне консультування, адже після бойового досвіду вони мають зовсім інший набір професійних та особистих знань та навичок. Це допоможе ветерану знайти в компанії ту позицію, яка буде відповідати його досвіду. 

Анастасія Шевченко додала, що потрібно формувати загальну корпоративну культуру звернення за психологічною допомогою, щоб це не вважалось слабкістю. Тоді і ветеранам буде легше звертатись за підтримкою до психологів.

Олени Терещенко повідомила, що держава вже почала впроваджувати спеціальні програми з набуття ветеранами нових професій, а також надає фінансову підтримку громадським організаціям, які займаються перенавчанням ветеранів. Зокрема, ветерани можуть звертатись до центрів ветеранського розвитку щодо питань здобуття освіти чи перепрофілювання.

Олена Пробачай звернула увагу аудиторії на те, що на війні вони набувають таких унікальних навичок як швидкість реакції, стійкість до стресу, вміння працювати в команді та прийняття рішень у складних умовах. Усі якості високо цінуються у будь-якій компанії. Зараз майже увесь ритейл приймає на роботу працівників без досвіду роботи, а тому як правило має програми швидкої адаптації. У Фокстрот окрім того з ветеранами під час адаптації працюють спеціальні наставники, які знають як правильно з ними комунікувати та допомагають їм влитися в робочий процес та колектив. 

Багато з ветеранів хочуть працювати віддалено. В такому випадку потрібна програма перекваліфікації, але навіть за віддаленої роботи компанія активно залучає співробітника до соціального життя компанії. Соціальна адаптація не менш важлива, тому важливо щоб колектив був підготовлений і вмів підтримувати колегу з бойовим досвідом. За таких умов трапляються справжні дива.

Усі учасники дискусії також погодились, що співпраця між роботодавцями та військовими підрозділами може бути дуже плідною у розрізі підготовки добровольців до військової служби. Це сприятиме тому, що співробітники потрапили до підрозділів, які відповідають їхнім знанням та навичкам, та отримають належне навчання.