Звернення Асоціації ритейлерів України щодо податкових змін

Асоціація ритейлерів України розуміє, що в умовах війни може виникнути потреба збільшити надходження до бюджету заради фінансування важливих видатків – у випадку недостатності міжнародної допомоги. Але Асоціація значною мірою занепокоєна тими засадами, на яких побудований законопроєкт №11416 від 18.07.2024 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану та методами вирішення державних завдань.

Асоціація ритейлерів України звернулася з офіційним листом до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, першого віцепрем’єр-міністра України – міністра економіки України Юлії Свириденко, голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева та міністра фінансів України Сергія Марченка з пропозиціями та коментарями.

1. Законопроєкт більшою частиною має бути присвячений підвищенню ефективності використання бюджетних коштів, обмеженню схем. 

Громадськість та бізнес не сприймають законопроект, який пропонує просто збільшити податкові та митні надходження, зважаючи на корупційні ризики, які, на превеликий жаль, так і не зменшились, а також повільний процес щодо перезавантаження митної та податкової служби. На нашу думку, як приклад, більш дієвим кроком була б інтеграція баз даних податкової та ProZorro, щоб відразу бачити по учасниках тендерів штатну чисельність, сплату податків та фінансові показники. Або коли буде повна синхронізація даних митниці з даними митних органів ЄС? Адже значна частина експорту та імпорту нині проходить через країни ЄС.

2. Уряд має розширяти податкову базу, а не обкладати легальний бізнес та білих працівників додатковим податковим навантаженням. 

Інакше він підсилюватиме тенденцію уходу в тінь та демотивуватиме тих, хто працює в білу, або взагалі зробить легальний бізнес неможливим внаслідок конкуренції з тіньовим.

Щодо тих осіб, у яких немає відомостей про сплату ПДФО (наприклад, з дивідендів), трудові відносини чи реєстрацію приватним підприємцем, статусу пенсіонера, може впроваджуватися податок на фінансові транзакції: всі зарахування на їх банківські картки (окрім певного переліку) мають обкладатися невеликим податком, який може за їх бажання корегуватися і повертатися згідно зі встановлених податкових знижок за наслідками подання річної декларації про доходи.

І ці мільйони невидимих податковою громадян, зможуть сплатити певний податок з транзакцій по їх банківським картках та деяким сервісам.

Має стати більш ефективною робота проти фіктивного бізнесу – контролюватися безтоварні операції для формування податкового кредиту. За аналогією складських свідоцтв елеваторів та супроводження автотранспорту з підакцизними товарами, можна впроваджувати сторонню фіксацію реальності операцій – транспортування ліцензованими перевізниками та зберігання товарів на ліцензованих складах.

3. Має бути проаналізовано та законом обмежено непріоритетні видатки бюджетів всіх рівнів:

мільярдні витрати на благоустрій – невже без щомісячної пересадки квітів ми не виграємо війну? Можна передбачити норму, що благоустрій може фінансуватися на рівні 50% 2021 року. А великі видатки на це мають бути спрямовані на забезпечення військових потреб. Ситуація, коли у держбюджеті закладалось приблизно 1 трлн грн на військові потреби з 3,5 трлн грн не демонструє пріоритет перемоги у бюджетній політиці.

3. До податкових вирахувань – зменшення зобов’язань, має бути включена допомога ЗСУ.

Допомога платника податків військовій частині чи акредитованим БФ на забезпечення військових потреб мають зменшувати податкові зобов’язання по ПДВ, а якщо не платник – з прибутку чи ПДФО.

Ми бачимо, що часто волонтери роблять закупівлі швидше та ефективніше Міноборони. То ж кошти мають більш ефективно працювати, а не прямувати довгим шляхом через податки в бюджет із нього у закупівлі.

5. Законопроеєкт не має погіршувати податкове адміністрування – оподаткування різними податками однієї податкової бази замість збільшення ставки податків.

Так, щодо ФОП на 3-й групі єдиного податку доцільним є не впроваджувати додатковий збір та додаткове адміністрування і звіти, а ввести тимчасову надбавку до існуючої ставки ЄП для 3 групи до 6%.

Та ж сама ситуація з ідеєю податку на товарообіг, що буде де-факто дублювати ПДВ, але з іншою звітністю та правилами – замість підвищення ставки ПДВ.

6. Щодо 15% військового збору на автівки, важливо чітко передбачити деякі винятки з правил. Наприклад, купівлю автомобілів для потреб ЗСУ та інших військових формувань. 

Не доцільно обкладати таким податком і автомобілі, які забезпечують господарську діяльність та не відносяться до преміум-сегменту – має бути визначена певна гранична ціна для застосування збору.

7. Встановлення обов’язку сплати військового збору у розмірі 30% для підприємств, установ та організацій, а також фізичних осіб-підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними (побутовими) виробами виготовлених з дорогоцінного металу (в тому числі виробленими із давальницької сировини) призведе до скорочення та тотальної тінізації галузі. 

Тобто запропоновані зміни призведуть до скорочення надходжень до бюджету, а не досягнення першопочаткової мети законопроєкту – необхідністю відповідного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових платежів. Запровадження податку для ювелірної індустрії, передбаченого законопроєктом, призведе до збільшення вартості продукції в середньому на 45-50% (зараз золото 4000 грн/грам, при податку 30% потрібно підняти ціну майже на 50%, щоб сплатити такий податок: 6000-30%=4200 грн). Що в свою чергу робить ювелірні вироби не конкурентними як на зовнішніх ринках, так і на внутрішньому, з огляду на те, що купівельна спроможність населення України через вплив різних факторів, зменшується. Як наслідок, можемо прогнозувати значну вірогідність припинення діяльності суб’єктами господарювання цього сектору, втрати робочих місць та зростання “тіньового” обороту ювелірної продукції.

8. На нашу думку, не використано потенціал інформаційного впливу на громадян та їх залучення до процесу детінізації. 

Наприклад, стимулювання громадян вимагати і отримувати фіскальні чеки, – спонукати тим самим продавців до фіскалізації торгових операцій.