Яйце з історією: переваги маркування яєць для виробників

В Україні встановлені нові вимоги до маркування яєць. Вони пов’язані з міжнародними стандартами та стосуються інформації про походження та умови утримання курей. 

Яке буває маркування яєць, який вплив ці зміни матимуть на споживачів та виробників, які економічні наслідки цих змін?

Маркування яєчної продукції відбувається згідно з вимогами та нормативами, які регулюються законодавством. Основна мета маркування яєць — інформування споживачів щодо якості, походження та умов утримання курей. Відповідність вимогам маркування дозволяє зробити свідомий вибір при покупці продукту, враховуючи вподобання та цінності споживача, а також гарантує безпеку товару.

Згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Вимог до курячих яєць” від 07.03.2023 №360 встановлені нові вимоги до маркування яєць. Вони охоплюють показники, властивості, характеристики яєць, процеси їх виробництва, а також штампування, пакування, маркування та ведення записів. Завдяки дотриманню цих вимог споживачі отримують доступ до чіткої та зрозумілої інформації про походження яєць та умови, в яких утримують курей.

У маркуванні упаковок для яєць дозволяється застосовувати такі зазначення способу утримання курей несучок:

1. “органічні яйця”;
2. “яйця, отримані від курей, що були на вигульному утриманні”;
3. “яйця, отримані від курей, що були на підлоговому утриманні”;
4. “яйця, отримані від курей, що утримувались в клітках”.

Наказ розроблений та затверджений з урахуванням актів законодавства Європейського Союзу та відповідно до Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.Він вводиться в дію, тобто стане обов’язковим до виконання, 1 січня 2028 року. Проте Мінагрополітики інформує, що нові або змінені вимоги щодо надання споживачам інформації про харчові продукти можуть застосовуватися з дня набрання чинності цим Законом, без застосування перехідного періоду. Наказ набрав чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування, тобто вже в кінці 2023 року. Чи потрібно вже переходити на нові стандарти маркування і що не так зі старими?

Наразі в Україні яйця поділяють на два види: дієтичні та столові. Різниця полягає у видах строків зберігання. Дієтичні мають маркування D. Такий продукт зберігається не більше 7 діб після знесення куркою. Столові можуть зберігатися 25 діб при кімнатній температурі і 90 днів в холодильнику, маркуються буквою С.

Також, залежно від ваги яйця, виділяють такі категорії:

• С2 – 35-45 грам;
• С1 – 55-65 грам;
• С0 – 65-75 грам;
• В (вища категорія) – від 75 грамів.

Ніяких даних про те, як утримують і чим годують птахів немає, хоча саме така інформація розповідає про якість виробництва. Метод утримання прямо впливає на якість життя птахів, пояснює споживачеві, в яких умовах перебували кури-несучки. 

В Технічному регламенті щодо правил маркування харчових продуктів зазначено:

“У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає”. На жаль, цей регламент не виконується українськими виробниками яєць. Бренди пишуть на упаковках з яйцями “домашні”, “від бабусі”, “від щасливої курки” та використовують зображення курей в ідеальному стані, що гуляють по травичці, хоча насправді використовують метод інтенсивного виробництва, заборонений у більшості країн ЄС, Британії, Канаді, — утримання курей у батарейних клітках.

Маркування яєць та умови утримання курей мають безперечне значення. Про це свідчить досвід Польщі, ринок яєць якої відзначається високим стандартом якості. За даними Європейської Комісії, Польща — один з найбільших виробників яєць у Європейському Союзі. Ініціативи, спрямовані на забезпечення добробуту тварин, принесли позитивні результати для польських фермерів та роздрібних торговців. Згідно з дослідженнями, польські яйця мають високу репутацію на ринках ЄС і користуються популярністю серед споживачів, які обирають продукти з вищими стандартами якості.

За даними Otwarte Klatki, споживачі у Польщі все рідше купують яйця курей з кліток. У 2019 році 83,4% виробників яєць у 2019 році були зацікавленні у безкліткових методах. 25% виробників планували інвестувати в безкліткові методи утримання, 41,6% з них вже розпочали інвестиції у 2019 році.

Українські виробники також мають змогу скористатись перевагами маркування яєць. Це дозволить їм позиціонувати свою продукцію як високоякісну і конкурентоспроможну на міжнародному ринку.

Переваги чіткого маркування яєць:

• Розширення експортних можливостей

Країни ЄС мають строгі вимоги до добробуту тварин, включаючи тип утримання курей. Українські виробники, які вже виробляють продукт згідно зі стандартами ЄС, мають можливість “задати високу планку” якості, запровадивши маркування згідно з європейськими нормами. Це може полегшити експорт та надасть конкурентну перевагу над тими, хто ще не відповідає цим вимогам. Тож етичніший тип утримання курей і відповідне маркування допоможе зайняти нішу на новому ринку.

• Довіра серед споживачів
  Споживачі, які покладаються на маркування, роблять обізнані вибори. Вони готові підтримувати виробників, які дотримуються високих стандартів. І таких споживачів багато. Згідно з дослідженням, більшість респондентів (57,6%) готові доплати за упевненість, що фермерські тварини утримувалися в гуманних умовах. Маркування про тип утримання курей спрощує пошук таких виробників, а рівень лояльності до брендів з маркуванням, що відповідає запиту споживача, лише зростатиме.  
• Репутація
  Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу все частіше торкається проблем добробуту тварин. За останнє десятиліття сотні компаній у всьому світі взяли на себе зобов’язання, пов’язані з добробутом курей-несучок. Зазначення інформації про умови утримання курей визначатиме виробника як соціально відповідального. 

Споживачі в ЄС звертають увагу на системи виробництва яєць. Для них важливий добробут тварин, як, зрештою, і для українців. У Європі вже кілька років на найвищому рівні йдуть дебати про стратегію Farm to fork. Вона зокрема передбачає підвищення громадської обізнаності та попиту на екологічно чисті продукти, поєднані з новими технології та науковими відкриттями. Це саме той напрямок, куди рухається ЄС. В цей історичний період важливо й українським виробникам не відставати. Не чекати, поки зміни до маркування стануть обов’язковими, а задавати тон, самим бути рушіями змін.

Авторка: Олена Гладій, активістка Cage-free Альянсу Українського Бізнесу

Фото: Обкладинка
Джерело: Unsplash