Ірина Дячук, Fozzy Group: Підвищити не можна, залишити. Як зміна ставки платіжних систем вплине на життя українців

Ірина Дячук, Fozzy Group: Підвищити не можна, залишити. Як зміна ставки платіжних систем вплине на життя українців

29.06.2023 08:30
  5014
Дарія Осіїк

GR-директор Fozzy Group Ірина Дячук у експертній колонці для NV розповіла про те, як зміна ставки на послуги платіжних систем Visa i MasterCard вплине на ціни на продукти для українців.

Війна нікого не робить багатшим. За останній рік витрати українців суттєво зросли, насамперед через війну та зростання цін. У воєнний 2022 рік інфляція в Україні становила майже 27%. Ціни зростали майже на все. На продукти, на житло, на пальне. Водночас доходи громадян суттєво впали.

У непростий час ми завжди демонстрували неабияке вміння об’єднуватися. Повномасштабне вторгнення не стало винятком. У перші місяці повномасштабної війни у системі відносин держава-бізнес-населення нам успішно вдавалося підставити один одному плече. Саме завдяки надзусиллям продуктового рітейлу вдалося втримати ситуацію з перших днів повномасштабного вторгнення та по сьогодні забезпечити продовольчу безпеку в країні для населення, аби кожен зміг задовольнити базові потреби продуктами харчування. При цьому для роздрібного ринку продуктів харчування залишаються діючими постанови Кабінету міністрів України щодо дотримання 10% роздрібної націнки та відстрочки платежу в 10 календарних днів на соціальні продукти харчування. Попри мільярдні збитки рітейлу у результаті пошкоджень магазинів та складських приміщень, окупації низки регіонів, вже другий рік поспіль ми робимо все для перемоги, для фронту та підтримки населення. Все, щоб не ускладнювати і так непросте становище громадян.

На початку війни українські банки та міжнародні платіжні системи (MasterCard та Visa) також подали руку допомоги бізнесу та населенню. Навесні 2022-го комісія за еквайринг та інтерчейндж з операцій з платіжними картками була скасована. Розрахунок картками в Україні став безоплатним. Це було логічно, адже війна загострила питання безпеки готівкових розрахунків та інкасації.

Нагадаю, комісія за еквайринг — це плата продавця товару за кожну безготівкову операцію обслуговуючому банку. А інтерчейндж — це частина комісії за еквайринг. Кожного разу, коли ви оплачуєте тістечко у супермаркеті карткою чи термос у інтернет-магазині – певний відсоток коштів йде банкам та платіжним системам. Цю комісію ви не помічаєте, бо вона вже закладена у вартість товару.

До повномасштабної війни ставка інтерчейндж була 1,2%. На початку війни — нуль. Але з часом прийшло розуміння, що її потрібно повертати. У травні 2022-го комісія стала 0,3%, а з вересня — 0,7%. Український рітейл із розумінням поставився до її повернення та вважає поточний рівень економічно обґрунтованим. Немає сумнівів, що всі послуги мають справедливо оплачуватися, і послуги з еквайрингу — не виняток. Ми переконані – такий рівень комісії є компромісним для всіх сторін. Це дозволяє рітейлерам не збільшувати свої витрати та стримувати зростання цін, а банкам та платіжним системам заробляти на наданих послугах.

Чому ж за ситуації компромісу тема ставок на інтерчейндж знову стала нагальною влітку 2023-го?

Річ у тім, що платіжні системи хочуть нового підвищення ставки — з 0,7% до 0,9% вже у липні. Ініціатори апелюють до графіку зниження інтерчейндж, передбаченого меморандумом між платіжними системами та Національним банком у липні 2021 року. При цьому абсолютно не враховують, що документ був підписаний до повномасштабної війни в Україні. І ця домовленість не враховує обставин, у яких і українці, і бізнес перебувають вже другий рік великої війни.

Наразі український бізнес виснажений. Він не має вільних коштів, щоб перекласти підвищену вартість еквайрингу на свої витрати. Збільшення інтерчейнджу додасть торгівцям витрат на сотні мільйонів гривень. У результаті ціни на їжу та товари зростуть. Щоб цього уникнути, варто зберегти поточну комісію на рівні не вище 0,7% до кінця воєнного стану, виконуючи меморандум із врахуванням поточної ситуації в країні.

Ще один аргумент лобістів підвищеної ставки у тому, що вони мають додаткові витрати на обслуговування платіжних терміналів. У відповідь на це, нагадаю: цієї зими після ракетних атак на українську енергетику рітейлери витратили мільярди гривень на купівлю та обслуговування дизельних генераторів та старлінків. Ці кошти стали для бізнесу власними витратами та не закладалися у ціну товарів для споживачів. Це була наша принципова позиція: наші гості повинні мати доступ до якісних та свіжих продуктів під час блекауту.

Тож чому платіжні системи та банки не можуть послугуватися нашим прикладом? 

Щоб оновити платіжну інфраструктуру коштом комісійних прибутків, а не українських громадян.

І останній аргумент — з минулого року Україна є кандидатом на членство у Європейському Союзі. Нам усім потрібно дивитися у майбутнє, адже в ЄС інтерчейндж на тому рівні, який у нас вже є сьогодні. Європейський досвід показує: розумні комісії за еквайринг вигідні для більшості громадян країни. Доступність еквайрингу дає кращий рівень сервісу для покупців товарів і послуг, сприяє зменшенню готівкових операцій, а це своєю чергою, призводить до більшої прозорості економіки.

Підвищити не можна, залишити. Війна — не час для змін в економіці, які можуть додатково вдарити по платоспроможності громадян та бізнесу. Асоціація рітейлерів України вже звернулася до Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України та Національного банку України допомогти зберегти існуючі справедливі правила гри. Закликаємо платіжні системи та банки не підвищувати плату за розрахунки українців банківськими картками.

Джерело – NV


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Раз на тиждень

ми будемо відправляти Вам 

найцікавіші новини тижня


Поділіться цією новиною в соціальних мережах


Читайте також

Усі новини ринку