Очікування громадян ЄС щодо добробуту тварин: ризики для українських ферм

Через обурення громадськості щодо утримання курей в батарейних клітках, європейські виробники яєць перейшли на систему кейдж-фрі (безкліткове утримання). Така система, як правило, надає курям значно кращий рівень життя, ніж батарейні клітки.

На відміну від курей, що утримуються в батарейних клітках, кури безкліткового утримання можуть вільно ходити, розправляти крила і відкладати яйця в гніздах, що є частиною надзвичайно важливої природної поведінки, якої немає у батарейних курей. У цій статті активістки «Відкритих кліток» розглянуть, чому Україні важливо перейти до безкліткового утримання фермерських тварин, а особливо — курей.

Як справи в українських фермах?

Більшість курей-несучок в Україні (99,5%) утримують в батарейних клітках. В такій системі утримання кожна курка-несучка має менше ніж десяту частину квадратного метра вільного простору у клітці — це менше, ніж аркуш паперу А4, а вони так мають провести все життя. Кури є найбільш експлуатованими тваринами в промисловому фермерстві — їх чисельність найбільша серед усіх фермерських тварин, а вони вимушені все життя проводити в клітках, які не дозволяють їм навіть розправити крила.

Профілактичні заходи дозволили фермерам упакувати курей в умови, які колись вважалися неприродно тісними та брудними. Кури, вирощені в таких щільних приміщеннях, мало рухаються, тому їм потрібно менше їжі, а також потребують додавання антибіотиків у корм, аби запобігати поширенню інфекційних хвороб. Це економить ресурси фермерів, але платою є низький рівень добробуту птахів та продукт низької якості у результаті, з нижчою поживною цінністю та з антибіотиками. А також, численні ферми такого типу стають розплідниками небезпечних вірусів (пташиний грип) та стійких до антибіотиків бактерій. 

Вимоги ЄС щодо Українських ферм

Ініціатива «End the Cage Age» була подана до Комісії ЄС 2 жовтня 2020 року, зібравши 1 397 113 заяв про підтримку.

Наполеглива праця активістів протягом 3 років увінчалася великою перемогою та історичним рішенням Європейської Комісії 30 червня 2021 року переглянути чинне законодавство ЄС із зобов’язанням:

• До кінця 2023 року висунути законодавчу пропозицію щодо поступової відмови та остаточної заборони використання кліток для курей, свиноматок, телят, кроликів, качок, гусей та інших сільськогосподарських тварин;
• До 2027 року припинити використання кліток для сільськогосподарських тварин по всій Європі;
• Переконатися, що всі імпортовані в ЄС продукти відповідають майбутнім стандартам без кліток;
• Впровадити системи стимулювання та фінансової підтримки європейських фермерів під час переходу на безкліткове вирощування.

Оскільки Україна прагне членства у Європейському Союзі, ми зобов’язані підлаштувати своє законодавство та підходи до яєчної промисловості під закони ЄС. Наша країна ще до 2018 року мала адаптувати національне законодавство відповідно до двох директив ЄС щодо добробуту тварин у промисловій сфері (1999/74/ЄС, 2002/4/ЄС).

Джерело: Konrad Łoziński

Небезпеки кліткового утримання

Кліткове утримання є негуманним способом з багатьма ризиками для людей та навколишнього середовища. Одна з таких загроз це поява небезпечних вірусів, що можуть спричиняти пандемії. «H5N1 розвинувся з великою вірулентністю серед курей лише завдяки умовам, в яких утримуються птахи — набиті в клітки, упаковані у гігантські склади», — пише американська антропологиня Венді Орент.

Через скупчення, тісні умови та перенаселення кліток, віруси отримують змогу мутувати до смертельно небезпечних форм. Також умови праці на таких птахофабриках є небезпечними для їх працівників: токсичні випари від посліду птахів шкідливі для здоров’я.

Інтенсивне тваринництво з клітковим утриманням є потужним забрудником навколишнього середовища: через утворення побічних відходів тваринного походження (гній, падіж тварин) відбувається забруднення поверхневих та підземних вод, та надмірне внесення добрив у ґрунт. Всі ці проблеми потребують оновленого регулювання та сучасних рішень. 

Ризик масового падежу тварин особливо актуальний у воєнний час. Відсутність належного поводження з такими відходами, розкладання решток тварин може нести епідеміологічну, токсикологічну загрозу, призводити до зараження та забруднення ґрунтів, ґрунтових вод.

Стала система харчування

Стала система харчування (Sustainable food system) — система, що забезпечує продовольчу безпеку та безпеку харчування для всіх таким чином, щоб економічні, соціальні та екологічні основи для майбутніх поколінь не були погіршенні.

Стратегія From Farm to Fork (F2F), або «від ферми до виделки», є однією з ключових складових Європейської зеленої угоди. Стратегія F2F спрямована на те, щоб продовольчі системи країн-членів ЄС ставали більш прозорими, екологічно чистими та корисними для здоров’я споживачів. 

Сталий розвиток ЄС неможливий без перетворення продовольчих систем, оскільки вони спричиняють утворення третини світових викидів парникових газів, споживають величезну кількість природних ресурсів, негативно впливають на біорізноманіття та на здоров’я споживачів через надмірне чи недостатнє харчування, а також обмежують доходи сільськогосподарських виробників сировинних товарів.

Цілями застосування F2F стратегії є: 

• надати доступ до здорової, доступної та екологічно чистої їжі; 
• боротьба зі зміною клімату; 
• захист навколишнього середовища та біорізноманіття; 
• справедливий розподіл доходів за усім ланцюгом постачання харчових продуктів; 
• стимулювання розвитку органічного фермерства. 

Щодо конкретних покращень, то F2F сфокусована на досягненні таких ключових показників:

1. скорочення використання пестицидів через те, що вони забруднюють воду, ґрунт та повітря:
2. скоротити на 50% використання та відповідні ризики хімічних пестицидів до 2030 року;
3. скоротити на 50% використання найбільш небезпечних пестицидів до 2030 року;
4. скорочення використання добрив (нутрієнтів), оскільки їх надлишок є основним джерелом забруднення повітря, ґрунту та води, що негативно впливає на біорізноманіття та клімат:
5. знизити втрати нутрієнтів щонайменше на 50%, забезпечуючи водночас збереження родючості ґрунтів;
6. скоротити використання добрив щонайменше на 20% до 2030 року;
7. скорочення використання протимікробних засобів для тваринництва, стійкість до яких, за розрахунками, призводить щороку до 33000 смертей у межах ЄС:
8. скоротити на 50% продажі протимікробних засобів і препаратів для сільськогосподарських тварин та водного господарства;
9. сприяння органічному землеробству, як екологічно дружній практиці ведення сільського господарства:
10.  збільшення частки земельного фонду сільського господарства, що використовується органічним землеробством до 25%.

Як бачимо, безкліткове утримання курей буде необхідним для органічного ведення господарства та скорочення використання протимікробних засобів. 

Перспективи для України

Українці готові платити більше за продукцію, виготовлену в умовах гуманних для тварин. Згідно з дослідженням ГО «Відкриті клітки Україна», українці та українки повністю підтримують зміни на краще в умовах утримання фермерських тварин та вбачають в цьому користь для країни на шляху до ЄС. Значна частина опитаних у дослідженні (57,6%) готові доплати за впевненість, що тварини, з яких були виготовлені харчові продукти, утримувалися в гуманних умовах. Більш гуманні умови корелюють з більшим захистом від епідемій небезпечних вірусів, меншим використанням антибіотиків, та здоровішою продукцією з якіснішим складом нутрієнтів. 

Оскільки Україна прагне вступити до ЄС, відкладати перехід до кейдж-фрі утримання тварин, що є необхідною умовою, уповільнить нас на цьому шляху. Також, для українців важливою є можливість експортувати продукцію до ЄС, а очікування європейців до продукції високе, тож щоб могти отримати доступ та конкурувати на міжнародному ринку необхідно відповідати стандартам. 

З огляду на нормативну ситуацію в ЄС, Україна має змогу відразу перейти на безкліткове утримання, а не витрачати кошти та час на проміжні кроки, які незабаром перестануть бути актуальними. До того ж повоєнне відновлення України передбачатиме отримання грантів від міжнародних організацій та бізнесів, а вони зацікавлені виключно у високотехнологічних та більш екологічних виробництвах. 

Не менш важливим є також турбуватись про навколишнє середовище, і перехід на кейдж-фрі матиме позитивний вплив, зокрема, на економіку та екологію країни, яких зараз необхідно підтримувати та відновлювати. Важливо буде брати курс на створення більш сталої та здорової харчової системи у повоєнному відновленні України. 

Щоб дізнатись більше про переваги переходу до безкліткового утримання і вільного вигулу та приєднатись до спільноти соціально відповідального бізнесу запрошуємо до Cage-free Альянсу Українського Бізнесу. 

Автор: Ніна Новосельська, представниця Cage-free Альянсу Українського бізнесу

Джерело фото: Konrad Łoziński