Вижити будь-якою ціною: як Нова пошта змінилася за півроку війни

В кінці липня Нова пошта оцінювала свої прямі збитки від бойових дій у 1 млрд грн. Навесні термінали в Харкові та Миколаєві постраждали від ракетних обстрілів, проте компанія встояла і вже відновила свій розвиток. Що відбувалося з Нова пошта протягом останніх півроку та як змінюється бізнес НП, коли війна – складова процесу.

За минулий рік виторг Нова пошта зріс на 23% до 20,8 млрд грн, чистий прибуток у 2,6 раза – до 2,6 млрд грн. У 2021 році українці відправили через Нова пошта 372 млн посилок (+14%). Після початку повномасштабної війни співвласники компанія трохи не втратила все, але змогли відштовхнутися від дна. В компанії розповіли виданню Forbes, що відбувалося в Нова пошта протягом півроку війни і як оператору вдалося втриматися на плаву. RAU обрала ключове з матеріалу.

За різними даними, які наводить Forbes, частка поштового оператора Нова пошта на ринку складає від 65% до 75%. Відрив від конкурентів дозволив компанії минулого року скоротила середню швидкість доставки у півтора раза, до 23 годин. На 2022-й компанія збільшила бюджет розвитку з 3 млрд до 5 млрд грн: мережа поштоматів мала зрости вдвічі до 25 000, кількість відділень – на 10% до 11 000, також готувалася до запуску власна авіакомпанія Supernova Airlines.

Після початку російського вторгнення, станом на 25 лютого працювало 40% мережі. Наступного дня рух посилок майже припинився. «Коли бачиш кілька відсотків від колишнього доходу, починаєш думати про банкрутство», – говорить співзасновник Нова пошта Володимир Поперешнюк.

Компанія скоротила мережу відділень більш як на 80%, відправила в простій близько 1500 працівників з 32 000, а тим, хто залишився, скоротила зарплати. Покрити касовий розрив у березні допомогла відстрочка перед постачальниками і фінансовий резерв у розмірі місячного бюджету, який тримали на чорний день. Наприкінці березня стало зрозуміло, що компанія встояла. У квітні Нова пошта уже спрацювала «в нуль», а з травня – заробляє більше, ніж витрачає. Наприкінці липня працювало 75% мережі, обсяг відправлень досягнув 90% від довоєнного.

За даними ООН, майже 14 млн українців залишили власні домівки. Для багатьох із них Нова пошта стала основним перевізником. “Це збільшило середню вагу посилки вдвічі”, – говорить генеральний директор мережі Олександр Бульба. Компанія швидко адаптувалася, запропонувавши біженцям нову послугу – відправлення особистих речей. Валізи почали перевозити за фіксованими цінами.

Додатковий потік забезпечили волонтери і відновлення електронної комерції. На кінець березня, за даними Pro-Consulting, 60% доставок Нова пошта становили онлайн-замовлення.

Своє початкове рішення про різке скорочення мережі керівники Нова пошта нині вважають помилковим. «Інстинкт самозбереження іноді диктує деструктивні дії, – говорить співвласник Нова пошта Вячеслав Климов. – Тепер зрозуміло, що вентиль закрутили засильно».

 Термінал у Миколаєві вартістю 47 млн грн пропрацював трохи більше року. У квітні в нього влучила російська ракета. Зараз готується до перезапуску.

З першого дня вторгнення Климов і Поперешнюк долучилися до оперативного керування. Проте усі рішення, повʼязані з роботою бізнесу, ухвалюються менеджментом. Функція власників – перебувати поруч і іноді підправляти курс.

За півроку війни Нова пошта недорахувалася щонайменше 40% виторгу від довоєнного плану. До кінця року компанія має намір повернутися до довоєнного рівня доходів. «Будемо намагатися зробити це восени, головне – не надірватись», – додає Вячеслав Климов. Завданням на короткий відрізок в компанії називають перезапуск відділень в населених пунктах із 500–1000 жителів.

«До вересня хочемо відновити мережу на 90%», – каже Олександр Бульба. Одна з нових послуг – відправлення посилок через поштомати. Головний виклик в компанії називають експансію в Польщу, де до кінця року зʼявиться 10 відділень Нова пошта. Перше, у Варшаві, відкриється у вересні.

Читайте також

Олена Плахова, Нова пошта: Зараз ми доставляємо швидше, ніж до війни