D.S. Таємна Аптека: відновлення діяльності, благодійні ініціативи та плани

Керівниця інтерактивного музею D.S. Таємна Аптека Лілія Гнатишин розповіла про те, чому заклад продовжує працювати навіть під час війни, як залучають маленьких і дорослих відвідувачів, волонтерські та благодійні ініціативи.

Історія цього незвичного музею розпочалася у 2012 році, коли в одній із найстаріших львівських аптек «Під Угорською короною», що на площі Соборній, 1, під час проведення будівельно-відновлювальних робіт було “знайдено” таємний вхід у підземелля. Тут “виявили” давню фармацевтичну лабораторію, у якій таємний аптекар досі “варить” мило для хабарників і “виготовляє” піґулки для щастя. Про те, як працює унікальний навіть для Львова заклад під час війни, які програми для дітей переселенців, постраждалих від бойових дій і маленьких львів’ян розроблені, що змінилося та багато іншого RAU розповіла керівниця інтерактивного музею D.S. Таємна Аптека Лілія Гнатишин.

Після вторгнення росії 24 лютого, Таємна Аптека, звісно, призупинила свою діяльність. Оскільки ми маємо крихкі автентичні експонати – скляний і керамічний аптечний посуд – то були змушені сховати ці речі до нашого підземелля. Виставкові полиці музею спорожніли. Також були змушені сховати нашу інсталяцію на зовнішній вітрині аптеки. Кілька перших тижнів ми оговтувались від новин, пізніше – обережно будували плани на майбутнє, обдумували формат, у якому можна б було відновити роботу закладу.

Ми сумнівались у доречності відновлення нашої роботи, адже крім освітньої складової, наша екскурсія передбачає й розважальну. Адже далеко не всі відвідувачі емоційно готові до такого формату. Проте знали, що повинні спробувати заспокоїти наших гостей, створити їм можливість для психологічного відпочинку.

Обдумавши усі «за» та «проти», ми вирішили повернутись до роботи 17 березня – поки без експонатів і зі скороченим графіком роботи. Реакція перших наших відвідувачів на відновлення роботи Таємної Аптеки додала нам впевненості у правильності нашого рішення. Гості з центру та сходу України дякували за можливість відволіктись, і зануритись в атмосферу казки. Трохи згодом ми змогли повернути наші експонати на їх місця і відновити екскурсію у повному обсязі.

Справді, гостей стало суттєво менше. Поменшало й самих львів’ян, туристичних та шкільних груп. Раніше у нас було багато іноземців, зараз, звісно, їх немає. Радіємо українцям із Києва, Харкова, Донецька, Одеси, Полтави, Миколаєва, Дніпра – вони відкривають для себе Львів, нашу спільну історію.

У нас вже була схожа ситуація у 2014 році, коли війна тільки починалась. Цей досвід зробив нас адаптивними, чутливими до настроїв, прагнень людей у буремні часи. Тому ми вирішили робити більше благочинних заходів, долучатись до допомоги в організації дозвілля для дітей-біженців, сиріт, співпрацюємо з організаціями, які ними опікуються. Ми мобілізували свою силу і продовжуємо працювати, виконувати свою місію: навчати, відкривати нове, дивувати і надихати людей.

Ми працюємо і під час повітряних тривог, оскільки наше підземелля є надійним укриттям: міцні стародавні стіни, два виходи та система вентиляції. Гості музею можуть перебувати тут до кінця повітряної тривоги. Сповіщаємо відвідувачів, коли вона оголошується й скасовується.

Розуміючи, що багато українців опинились у скруті, ми з березня зробили вхід до нашого музею безкоштовним для діток, які були змушені тимчасово покинути свій дім. Також співпрацювали з волонтерами, благодійними організаціями – разом організовували безкоштовні екскурсії, майстер-класи для дітей різного віку. Також змогли відвідати львівське модульне містечко для переселенців і запросити його жителів до нас.

У квітні інтерактивний музей D.S. Таємна Аптека безкоштовно відвідало понад 150 діток, які були вимушені покинути власні домівки через війну. 105 дітей стали учасниками екскурсії «Дитячі історії», під час якої у середньовічній лабораторії нашого музею вони познайомились із таємним аптекарем, довідались про історію фармації у Львові, виконали спеціальні завдання й стали членами Таємного аптечного товариства.

Також у D.S. Таємна Аптека вдалось провести чотири спеціальні майстер-класи для 51-ї дитини, якими зараз опікується центр адаптації та реінтеграції “Оріяна+” та громадська організація «Явір». На майстер-класі «Таємна Лабораторія» маленькі гості дізнались чимало цікавинок із хімії, фізики та інших наук про Землю. Учасники й самі спробували проводити хімічні досліди під наглядом досвідчених помічників Таємного Аптекаря й пояснити різні хімічні й фізичні явища.

Творчий майстер-клас акрилом «Весняний пейзаж» також знайшов яскравий емоційний відгук у маленьких відвідувачів D.S. Таємна Аптека. Дітки створили свої унікальні картини на весняну тематику, навчились змішувати фарби, підбирати кольори, користуватися художніми інструментами. Такі творчі майстер-класи мають певний терапевтичний, медитативний ефект, розслабляють і заспокоюють, тому такі заходи вважаємо особливо корисними.

А ще разом із львів’янами та нашими гостями, музей святкував 250 років від часу заснування аптеки «Під угорською короною» та 10 років діяльності аптеки D.S. у цій старовинній аптеці. У рамках святкування відбулися безкоштовні екскурсії для діток та дорослих і розіграш таємних сувенірів.

У червні ми продовжили нашу ініціативу допомагати переселенцям, музей безкоштовно відвідали понад 20 діток із посвідченням ВПО. Активно шукаємо волонтерів-опікунів для співпраці. Зараз плануємо співпрацювати з ГО «Турбота в дії». Також з квітня ми вирішили віддавати 10% від реалізації сувенірів у фонд «Повернись живим». За два місяці змогли передати понад 2500 грн. Акцію продовжуємо й надалі.

Наш музей завжди ставив емоційно-почуттєвий досвід відвідувачів в основу екскурсії. Власне, тому робота Таємної Аптеки була можлива навіть без експонатів.

Наші екскурсоводи «оживляли» історію аптеки, «запалювали» іскру цікавості у найменших відвідувачів, дивували старших. Навчати, дарувати позитивні емоції, обмінюватись ними – важливе завдання, яке наші працівники завжди виконували з великою відданістю кожного дня.

У перші тижні роботи ми переконались, що радість, усмішки, подив – усе це повинно бути навіть у найтемніші часи. Як би емоційно важко не було – ми повинні допомогти відвідувачам абстрагуватись від ситуації, в якій ми всі опинились. Приймаючи і розуміючи негативні емоції – віддавати позитивні: ось і найскладніша, і потрібна робота.
Спочатку працівникам було важко повернутись до роботи, виконувати роль помічника Таємного Аптекаря, адже відвідувачі не були відкритими до позитивних емоцій. Проте усі екскурсоводи з часом знайшли у собі сили налаштовуватись на позитив і дарувати його тим, хто його найбільше потребує.

Працівники надихаються сміливістю маленьких відвідувачів і це дає силу й їм. У нашій книзі «Рецептів щастя» з’явилось ще більше дописів із побажаннями процвітання та мирного неба. Найменші відвідувачі у «Ступці бажань» часто загадують одне і те ж бажання, спільне для всіх українців – перемога України і мир на нашій землі.

Наша місія – берегти нашу історичну спадщину, займатись освітою нашої громади, яка тепер суттєво поповнилась українцями з інших міст; емоційно підтримувати наших гостей, дарувати їм радість і відчуття стабільності, захисту. Кожен повинен працювати і бути на своєму місці для того, аби могти підтримувати країну і ЗСУ.

Війна розхитує базові уявлення про цивілізацію, культуру, людяність, людей. Відомо, що під час війни ми мимоволі можемо втратити відчуття визначеності у самоідентифікації. Також колективне стає почасти важливіше, ніж індивідуальне. Українці втрачають рідних, друзів, домівку, міста, роботу – те, що їх визначає, тобто частину себе.

Наша історична спадщина – це один із формувальних чинників історичної пам’яті – колективного уявлення про наше спільне минуле й про себе. Вона – фундамент національної ідентичності, ідентичності кожного з нас. Це водночас потужна зброя, яка може як об’єднувати народи, так їх і розділяти. Це про те, хто ми, ким завжди були, і ким будемо. В нашій історії ми всі можемо віднайти себе, побачити схожі на наші історії, випадки. У ній ми не самотні. Під час війни важливо не втратити себе. Наша історична спадщина допоможе нам у цьому.

Історія це частина нас, наш найцінніший скарб і зброя в інформаційній війні. Якщо говорити про матеріальну спадщину, то кожна пам’ятка архітектури, пам’ятники, назви вулиць, кожен експонат – символ, який містить у собі багато історичної правди, інформації та емоцій. Символи мають здатність впливати на суспільства, викликати певні «колективні» спогади. Не даремно кремль так завзято противиться декомунізації, повертає лєнінів і ставить пам’ятники людям із червоними прапорами. Вороги прагнуть змінити нашу самоідентифікацію, прагнуть наших сумнівів у нашій правді й у собі. Ми повинні не допустити цього, але плекати наше: наші пам’ятки й історичну правду, яка стоїть за ними і визначає нас.

Ми стараємось зробити свій внесок і наблизити перемогу. Це, мабуть, найбільша мрія і мета кожного українця. Прагнемо не втрачати оптимізм і віру у мирне майбутнє.

Нам не байдужа наша історія, історія Львова, споконвічні аптекарські традиції. Мережа аптек D.S. фінансує проекти, пов’язані з реставрацією історичних аптек, бережно ставиться до традицій, української культури.

Ми усвідомлюємо важливість нашої просвітницької роботи і нашої історичної спадщини. Це те, що буде формувати уявлення про Україну у наступних поколінь. Наша історична пам’ять повинна бути сильніша, ніж штучні історичні міфи росії про нас.

Тому ми не хочемо зупинятись і спробуємо вдосконалити, розвивати наш музей, не втрачаючи нашої самобутності. Ми змогли розширити нашу колекцію експонатів і, відповідно, доповнити екскурсію новими цікавинками про них. Наш майстер-клас «Таємна Лабораторія» теж плануємо оновити – додамо більше ефектних, цікавих експериментів у нашу звичну екскурсію. Зараз також працюємо над вдосконаленням нашої лінійки сувенірів. Уже влітку гості зможуть придбати оновлені варіанти. Працюємо над новою формою одягу для помічників Таємного Аптекаря.

Усі плани будуємо з обережністю й надією, йдемо до цілей крок за кроком. Віримо у перемогу України і віримо у ЗСУ!

Читайте також –

Мережа аптек D.S.: Ми повернулися до схеми логістики, що працювала у довоєнний час