Лавина підозр: суд заарештував облігації столичного ТРЦ Lavina Mall майже на 1 млрд грн

За клопотанням Київської прокуратури Голосіївський районний суд Києва заарештував облігації ТОВ «ТРЦ Лавіна» на загальну суму 961,7 млн. грн. Компанію звинувачують у відмиванні грошей, власника називають громадянином Росії, також у схемі згадують низку фінкомпаній та Нацкомісію з цінних паперів.

Цей матеріал доступний російською мовою

Ціль арешту

Один із найбільших київських ТРЦ Lavina Mall, який постраждав у березні від авіаудару російських окупантів, 10 травня знову відчинив свої двері для відвідувачів. Проте вже наступного дня, як пише портал Liga.net, київський районний суд заарештував випущені у 2018-19 роках облігації ТРЦ на суму майже 962 млн. грн. Причина — підозра у фальсифікації фінансової звітності та відмиванні грошей.

Ініціатором арешту виступила Київська міська прокуратура. Там попросили накласти арешт на облігації ТРЦ у рамках розслідування Нацполіцією схеми з нібито незаконним використанням цінних паперів. За версією слідчих, низка фінансових компаній, використовуючи облігації ТОВ «ТРЦ Лавіна», фальсифікували свої показники та виводили гроші у тіньовий обіг, а сам торговий центр за допомогою випуску цих облігацій отримував збитки і тим самим мінімізував податки.

Суть звинувачень

У червні 2018 року ТРЦ вирішив випустити відсоткові іменні облігації на суму 961,7 млн. грн. У проспекті емітента зазначено, що виручені кошти мали піти на забезпечення господарської діяльності.

Зокрема, 500 млн грн планувалося витратити на добудову другої черги ТРЦ, а 462 млн – на погашення частини боргу (близько $17,7 млн ​​із $65 млн) перед компанією-власником торгового центру – Iksoria Business Limited (Кіпр). За даними публічних реєстрів, кінцевим бенефіціаром якої є Вагіф Алієв. Нагадаємо, ТРЦ Lavina Mall входить до групи компаній Mandarin Plaza, куди також відносяться ТЦ Мандарин Плаза, Ocean Mall, Lisova Mall, Hippodrome Mall та ін.

Проте за версією слідства, підтриманої судом, «організована схема з випуску облігацій ТОВ «ТРЦ Лавіна» здійснювалася з метою збільшення витрат та зменшення податкового навантаження на підприємства у вигляді сплати відсотків за облігаціями за неринковими ставками».

Далі ці облігації купувалися та продавалися фінансовими компаніями та фізособами на позабіржовому фондовому ринку з великими знижками чи націнками. Ціни на них коливалися від 0,01 до 1500% від номіналу. Тобто облігацію за 1000 грн, наприклад, можна було купити за 10 грн та продати за 1,5 млн грн, заробивши величезний прибуток.

Так формувалися фіктивні доходи та виводилися кошти. У суді згадали дев’ять “страхових компаній” із трьома контролюючими особами, які, “вступивши в змову з посадовими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)”, використали схему для фальсифікації своїх нормативів.

У справі фігурують ТОВ “І-Нвест”, ТОВ “КУА “Цикада”, ТОВ “ФК “Перший фінансовий посередник”, ТОВ “КУА “Паскаль”, ТОВ “Баккет”, ТОВ “Сігніфер”, ПрАТ “Майстер Брок”, РК “Придніпров’є” та ТОВ “ІК “Говерла”. Більшість компаній мають ряд з 5-10 бенефіціарів з 20\10-відсотковими частками, що повторюються. Деякі вже встигли змінити назви та знаходяться лише за кодом ЄДРПОУ.

У свою чергу ТРЦ Lavina Mall, за версією правоохоронців, витрачав свій дохід на обслуговування облігацій за завищеними ставками і платив менше податків, а фінкомпанії у змові зі службовцями НКЦПФР нібито виводили ці кошти в тінь.

Аргументи за та проти

Як доказ своєї правоти правоохоронці вказували, що за останні три роки ТРЦ показував зниження доходів, а 2020 року взагалі зазнав збитків. Причина, на думку силовиків, полягає у неринкових ставках доходності.

Також правоохоронцями зазначається, що за даними ресурсу opendatabot.ua та YouControl, кінцевий бенефіціар Lavina Mall, український бізнесмен туркменського походження Вагіф Алієв значиться як громадянин РФ.

З іншого боку, причина падіння доходів може бути прозаїчна – ринкові умови та пандемія COVID-19. У 2018 році (час випуску облігацій) Lavina Mall вперше вийшов на чистий прибуток, який почав скорочуватися вже наступного року. Незважаючи на суттєве зростання чистого доходу у 2019-му (на 22%), витрати ТРЦ зростали швидше (на 32%). А у 2020 році “інші операційні витрати” одразу зросли майже вчетверо, порівняно з попередніми роками. У пандемічний рік ТРЦ, очевидно, зазнав збитків.

Фінансові витрати, через завищення яких, за версією правоохоронців, ТРЦ оптимізував оподаткування, у 2018-19 роках зростали в середньому на 70%, а 2020-го – на 20%. Значну частину фінансів керівництво Lavina Mall витрачало на виплату боргів своєму власнику без отримання прибутку.

Водночас, експерти звертають увагу на відсутність у рішенні суду згадок про конкретні угоди, де ціна коливалася в межах 0,01–1500%. За даними на сайті SMIDA, ціни на облігації поза біржею коливалися від 824 до 1025 грн, тобто 82–103% від номіналу.

Теоретично, як зазначив керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій, облігації могли б проходити поза увагою регулятора, але у рішенні судді не повідомляється джерело такої інформації. Крім того, прикриваючись загальною фразою “ціна на такі цінні папери на позабіржовому фондовому ринку України коливається”, можна вимагати арешту будь-яких облігацій.

Хоча справді подібні випуски облігацій цікаві не лише як спосіб залучення коштів для фінансування будівництва, а як один із відомих засобів оптимізації оподаткування.

Також цікаво, що зазначені правоохоронцями компанії відсутні у реєстрах та переліку небанківських установ та інших учасників ринків фінансових послуг, що контролюються НБУ. Отже, вони не можуть вважатися «страховими компаніями». У той же час поки в НКЦПФР і в ТРЦ Lavina Mall ніяк не коментують ситуацію, що склалася.

Джерело: Liga.net

Читайте також –

Київський ТРЦ Lavina Mall відновить роботу з 10 травня