Війна та пандемія: план Б для компаній у разі надзвичайної ситуації в країні

HR-директора компаній robota.ua, Алло та Агромат, а також CEO компанії Famo обговорили, яких заходів планують вжити у разі надзвичайної ситуації у 2022 році та що вже зробили на випадок, якщо російські війська нападуть на Київ.

Цей текст доступний також російською мовою

16 лютого Асоціація рітейлерів України спільно з robota.ua провели Workshop «Трансформація в HR», присвячений актуальним питанням галузі. Як компанії планують захищати людей і бізнес у разі військового вторгнення та що робити в умовах стрімкого поширення віруса COVID-19 – своєю думкою поділилися HRD Алло Олена Нікіточкіна, HRD Агромат Ірина Гнутова, HR Director robota.ua Юлія Бабаєва та CEO Famo.ua Юлія Томусяк. Модерувала дискусію Мирослава Трандаш, Managing Partner MIRA top recruiting & Talentor Ukraine. RAU обрала ключове з дискусії.

Якщо завтра війна

«Вже кілька тижнів я чую питання від колег, що плануємо робити у випадку надзвичайної ситуації: чи будемо вивозити людей, чи якось інформуємо їх», – говорить HRD Агромат Ірина Гнутова. За її словами, українські компанії традиційно «хто в ліс, хто по дрова». Хтось із колег за цехом обрав стратегію мовчати на тему ймовірного вторгнення, щоб не нагнітати паніку, хтось – розробляє дуже різні плани, але єдиного шаблону дій не має. На ринку вже є ті, хто відправив співробітників працювати вдома, і ті, хто розсилає методички, причому частина з них відверто шкідливого змісту. Чимало компаній проводить курси первинної допомоги.

В компанії рітейлера розробили свої інструкції на випадок різних ситуацій, розбиті за трьома планами:

1. Безпека людей та їх родин;
2. Збереження активів, документів, кібербезпека, зв’язок і фінансова стабільність;
3. Підтримка життєдіяльності компанії.

«За даними Європейської бізнес асоціації, 40% українських компаній взагалі не мають плану. Ми в своїй компанії створили оперативний штаб, для того, щоб реагувати на зміни. І визначили, що відповідати за комунікацію зі співробітниками має особа, яка займає високу посаду в компанії, і якій апріорі довіряють. Зі свого боку рекомендую подумати про такий момент, як мародерство, адже, як показує практика інших країн, інколи бізнес потерпає найбільше саме від нього», – розповідає HRD Агромат.

Інструкції та зв’язок

В Алло згодні, що бандитизм і мародерство: значна проблема у будь-якій надзвичайній ситуації, проте більш складною проблемою вважають відсутність електроенергії і зв’язку в країні. «У Алло є офіс у Казахстані, тож на початку січня ми пережили умови, коли зв’язку не було взагалі. А те, як ми будемо працювати з матеріальними цінностями торгівельних точок, ми вже вирішуємо разом зі службою безпеки. Інших співробітників це не має турбувати. Тим паче, чим менше людей знає, як компанія планує діяти, тим кращими будуть результати захисту активів», – вважає HRD Алло Олена Нікіточкіна.

В компанії наголошують, що безпека співробітників – головний пріоритет, тож у разі надзвичайної ситуації рекомендують усім залишатися удома, особливо у випадку, якщо не буде зв’язку.

«Найпопулярніше питання серед працівників – якщо щось станеться, то чи приходити на роботу?» – з усмішкою відмічає HRD Алло. На її думку, незважаючи на дивні питання, пандемія навчила більшість співробітників працювати віддалено.

Експерт рекомендує компаніям притримуватись двох ключових принципів:

1. Бути островом безпеки – виплачувати вчасно заробітну плату, але й підготувати співробітників за відсутності зв’язку мати страховий запас коштів і бути готовими пережити два місяці без ЗП.
2. Персональна безпека – залишати всіх удома, поки не буде інструкцій та зв’язку.

Головне – без паніки

В мережі магазинів Famo на випадок мародерів також не переживають. «Всі наші магазини знаходяться в торгівельних центрах, в яких на питання про надзвичайну ситуацію відповідають однаково – ТРЦ будуть зачинені, входи і виходи заблоковані, тож ми не хвилюємося за мародерство», – пояснює CEO Famo.ua Юлія Томусяк.

В компанії не стали розробляти план Б або кроки, які будуть робити у разі надзвичайної ситуації. Натомість зосередилися на тому, щоб підтримувати хороший настрій у людей: проводять між співробітниками змагання, щотижневі рейтинги, обмінюються в закритому чаті жартами. «Якщо панікувати, це все одно нічого не змінить», – говорить засновниця мережі.

«Одне з найпопулярніших питань серед співробітників нашої компанії – чи можна виїхати за кордон або на Західну Україну і працювати віддалено?» – ділиться HR Director robota.ua Юлія Бабаєва. Ці кроки в компанії розподілили наступним чином: евакуацію людей в межах України залишили повністю на відкуп керівників відділів, а переїзд за кордон – допускають до трьох місяців. По завершенню цього періоду треба буде з’явитися на Check Point, де буде вирішуватися, що робити далі: чи повертається співробітник в Україну, і чи продовжаться трудові відносини далі взагалі.

З «короною» під боком

Експерти погоджуються, що Covid-19 простимулював перехід компаній на віддалений формат роботи, який би і так відбувся. «Для сучасної людини важливі гнучкі умови праці. Вона не повинна бути замкнена з 9 до 18 години в офісі, й карантин вже довів, що співробітники здатні ефективно працювати віддалено», – говорить Ірина Гнутова.

Вона вважає, що компаніям, які не перебудують свою роботу в найближчому майбутньому, все важче буде набирати персонал. В той же час, на період адаптивного карантину в Агромат продовжать превентивні міри – щеплення співробітників, але  виключно добровільне. В компанії планують працювати над гнучким графіком для співробітників, щоб кожен працював в офісі саме в час, узгоджений з керівником. А для збереження результативності роботи рекомендують використовувати показники ефективності, які легко виміряти. Але такий формат підійде не усім.

«Ефективність співробітників під час віддаленої роботи значно відрізняється. А такі відділи, як бухгалтерія, яка працює з фізичною документацією, взагалі складно відпустити», – вважає Олена Нікіточкіна.

Графік віддаленої роботи в Алло визначають в кожному окремому департаменті, незалежно від регіону його знаходження. Головне – залишити ефективність роботи на відповідному рівні, що буває не так просто. В той же час в гібридному графіку для певного типу співробітників в компанії вбачають свої плюси. «Чимало людей, які задіяних в операційній діяльності, отримують дуже скромну зарплату 12 000 -15 000 грн. Віддалена робота – це можливість втримати їх, адже зміна в ЗП навіть у 1000 грн в іншому випадку може стати для них вирішальною», – додає HRD Алло.

В короткостроковій перспективі віддалена робота – це дуже добре для компанії, але в довгостроковій: це втрата комунікації, спортивного духу, зв’язку між людьми, – погоджуються експерти.

Що стосується співбесід, для більшість HR в рітейлі вже давно проводить їх здебільшого онлайн. «Головне аналізувати, що буде обговорюватися на цій зустрічі. Адже, наприклад, якщо ви хочете мати корегуючий зворотній зв’язок, який хочете дати людині, що проходить випробувальний термін, то краще двічі подумати – давати його в Zoom чи все ж таки під час зустрічі віч-на-віч», – зауважують HR-директори.

Читайте також

Владислав Котельницький, rоbota.ua: 2021-й можна вважати роком пошукача роботи