Станіслав Устинов, Горький Espresso Bar: Займаємо в нашому сегменті до 30% частки кавового ринку на правому березі Києва

Керуючий партнер Горький Espresso Bar Станіслав Устинов про історію кав’ярень, інвестиції в заклади, конкуренцію, вихід Starbucks в Україну і амбіції мережі.

Цей текст доступний також російською мовою

Засновники кав’ярень Горький Espresso Bar всього за чотири роки створили одну з найбільший кавових мереж столиці, причому таку, що розвивається не за франшизою. А ще вони дуже пишаються смаком своєї кави. В інтерв’ю RAU керуючий партнер Горький Espresso Bar Станіслав Устинов розповів про принципи роботи мережі, тренди на кавовому ринку і масштабування.

– Коли і ким була створена мережа кав’ярень Горький Espresso Bar? З чого почалася її історія?

– Ідейний натхненник і засновник мережі Олег Асташев. Всього ж у нас чотири основних партнери, співвласника компанії. Витоки бізнесу беруть початок з 2014 року. Тоді в Києві тільки з’являлися перші “Таврії” з кавомашинами. Наші перші кава-машини називалися “Віденська кава” і “Ваша кава”. З тих пір ми зростали і трансформувалися. Пройшли весь шлях від кавоварок і пересувної торгівлі з причепами і купавами до стаціонарів зі своєю кухнею. Першу кав’ярню Горький відкрили у 2017 році на бульварі Лесі Українки.

– Чому назвалися “Горький”? Що це означає?

– Головна особливість нашої купажної кави – гіркий післясмак. Саме ця думка нам і прийшла в голову при виборі назви для торгової марки. На той момент це звучало стильно. Не було ще ні Хлібних, ні інших закладів. У цьому напрямку ми були першими.

– За якою моделлю розвиваєте мережу – власні кав’ярні чи франшиза?

– Ми не розглядаємо варіант франшизи. Боїмося повторити долю Aroma Kava, які, з одного боку, змогли швидко стати національним брендом, представленим у багатьох містах України, з іншого – в гонитві за масштабами втратили в якості. Ми дуже любимо наш продукт, боїмося втратити контроль якості, за що нас, власне, і люблять. У нас на багатьох локаціях число постійних клієнтів може доходити до 80%. Тому розвиваємося за моделлю партнерства. Чотири людини відповідають за розвиток і масштабування мережі, в іншому команда вже будується навколо операційки і підтримки інших процесів.

– Скільки зараз кав’ярень у мережі?

– Всього в Києві та області 54 кав’ярні і вже чотири об’єкти на етапі ремонту.

– Скільки плануєте відкрити кав’ярень до кінця року і куди плануєте розширюватися?

– До кінця року у нас буде точно не менше 60-ти точок. Ми дуже хочемо вийти на лівий берег Києва. Щодо інших міст, готові розглядати знову ж тільки партнерства: працювати з людиною, яка вже має схожий бізнес і знає місця. Періодично спілкуємося на цю тему, але поки не побачили того, що ми хочемо.

– У вас є флагманські кав’ярні – найбільші або, можливо, найбільш прибуткові в мережі?

– Переважно це центр міста. Наприклад, кав’ярня на вулиці Липській площею 40-50 кв. м, в ній також є кухня. Є стаціонар в ботанічному саду ім. А. Фоміна на 10 посадочних місць всередині і 10-15 – зовні.

– Що в себе включає кухня?

– Салати, супи, комплексну їжу. Там, де немає стаціонару, пропонуємо власні хот-доги, сендвічі, десерти, пироги. По-різному в залежності від локації.

– Скільки в середньому потрібно інвестицій для відкриття однієї кавової точки і який період її окупності?

– Якщо говоримо про необхідні інвестиції на ремонт та обладнання, то сума може починатися з $6000-7000 за умови, якщо брати обладнання в оренду. Якщо кавомашини і кавомолки купуємо самі, то сума може досягати $14 000-15 000. Якщо це стаціонарний об’єкт, то сума починається з $30 000 і вище. МАФи і невеликі локації окупаємо в районі 1,5-2 роки, великі об’єкти – до 3,5 року. Залежить від того, наскільки підписаний договір, чи належить нам приміщення чи ні.

– Як ви підбираєте локації, що для вас важливо?

– Ми не є трафікоутворюючими закладами, тому нам важливо розташовуватися там, де високий трафік сам по собі. Причому бажано цільовий – студенти, офісні працівники, сім’ї та люди, які просто прогулюються. Успіх кав’ярні визначає локація, сервіс і якість продукту.

– Складно зайняти локації в місцях з високим трафіком?

– Так, складно. Наша перевага в тому, що ми не боїмося заходити в місця, де вже є конкуренція. Знаємо, що є наш клієнт, який піде саме до нас. Працюємо як з приватною власністю, так і з державною.

– Розглядаєте можливість виходу на фуд-корти ТРЦ?

– Це не зовсім наш формат. Розглядаємо можливість розміщення в бізнес-центрах, але в торгових центрах – можливо в перспективі.

– Кого можете назвати серед лідерів кав’ярень в мережі в Україні? Хто ваші конкуренти?

– За кількістю торгових точок – Aroma Kava. За типом розвитку і за масштабами наш прямий конкурент – це Равлик, Braun Cup, ЧБ, Бінокль.

– За яким принципом у вас працює система лояльності?

– У нас 10 000 користувачів мобільного додатку. Система лояльності побудована навколо бонусів – за покупку кавових напоїв нараховуємо 10% бонусів. Ними можна повністю оплачувати покупки.

– Які тренди спостерігаєте на кавовому ринку України?

– У нинішньому світі з коронавірусом актуальні безконтактні оплати, працюємо над їх розробкою в мобільному додатку. Люди все частіше звертаються до усвідомленого споживання еко-продукції. Потроху переходимо на повністю біорозкладані трубочки і пакети. Звичайно, така продукція дорожче, десь наносимо собі шкоду, але це, більше репутаційно-інноваційна історія. Готуємо оновлення дизайну нашого брендбуку.

– Наскільки бренд Горький зміниться і коли це станеться?

– Думаю, що це буде на початку наступного року. Ми збережемо айдентику, кольору, але зробимо все трошки сучасніше. Так, щоб ми залишалися впізнаваними.

– Через погоду в Бразилії експерти прогнозують підвищення цін на каву. Як це відіб’ється на український ринок?

– У кавового зерна є своя світова біржа, і там Бразилія – це більше третини всього зерна. Ефіопія, наприклад, лише 0,9%. Тому якщо Бразилія буде піднімати ціни, то й інші гравці теж. Так що, на жаль, очікуємо зростання цін, поки попередньо на початок 2022 року, але частина постачальників вже почали піднімати.

– Що заважає Starbucks вийти на український ринок?

– Ми про це замислювалися, відповідь, напевно, дуже проста. Середня чашка кави в Starbucks коштує $2, в Україні – вдвічі дешевше. У нинішніх реаліях їм не вигідно виходити на наш ринок. Не виключаю, що вони з’являться, але конкурувати будуть не з нами, а з сегментом із середнім чеком вище.

– З якими труднощами стикаєтеся у веденні бізнесу в реаліях українського ринку?

– Найбільша складність – це карантинні обмеження. В Україні безліч перевіряючих органів, які ставлять палиці в колеса. З постачальниками продукції проблем не бачу, завжди знаходимо якісь рішення. Проблеми можуть бути пов’язані з пошуком нових приміщень. Київ стає чистий і доглянутий, і ми із задоволенням готові грати за правилами, коли легальні МАФи встановлені в належному місці в стилістиці міста. Проблема також в конкуренції – через низький поріг входу в бізнес ринок переповнений.

– Через скандал в соцмережах Rozetka і багато інших компаній відмовилася від співпраці з брендом Yaro. У вас також представлена їх продукція. Яка ваша позиція в даному питанні?

– Наша позиція дуже проста – ми також перестаємо з ними працювати і вже поставили завдання на місцях зняти продукцію Yaro з прилавків. Для людини, яка веде бізнес в цій країні – це абсолютно недозволена поведінка.

– Які у вас плани на розвиток?

– У найближчій перспективі – масштабування, постійне поліпшення якості продукту, можливо, розширення асортименту. Плануємо самі себе постачати десертами, іншими продуктами харчування. Ми досить багато продаємо кавового зерна, будемо переходити ще й на свою обжарку. У планах масштабніше – захоплення ринку. Швидше за все монополістами ми не станемо, але можемо постаратися стати найбільшими і при цьому якісними, щоб наш бренд асоціювався з хорошим смаком кави і сервісом.

– Пробували оцінити обсяг кавового ринку України? Яку частку, по-вашому, ви займаєте в Києві?

– Кавовий ринок досить складно оцінити, але в нашому сегменті, я думаю, ми захопили досить пристойну частку. Якщо говорити про Київ, то в нашому сегменті вона може доходити до 30% в на правому березі. Але знову ж таки, складно оцінити обсяги споживання і ще складніше врахувати маленьких гравців, у яких одна або дві кав’ярні. Їх нереально багато, і ми їх оцінити ніяк не зможемо.

Читайте також

Зайти на каву: Сільпо розпочинає розвиток мережі кав’ярень Feeltrd