Очима інвестора: як рітейлерам отримати максимальну вигоду від свого бізнесу

Співвласник мережі КОЛО Сергій Войцеховський, топ-менеджери Socar і Watsons Ukraine розповідають про сучасний стан українського рітейлу і найбільш перспективні напрями вкладення коштів.

Цей матеріал доступний російською мовою

В ході V ювілейної міжнародної виставки індустрій рітейлу і девелопменту RAU EXPO-2021, організованої Асоціацією рітейлерів України, відбулася панельна дискусія на тему «Перспективи інвестиційних проектів в сфері рітейлу». На ній представники різних секторів торгівлі поділилися своїми поглядами на розвиток рітейлу в найближчому майбутньому, ключових факторах впливу і найбільш перспективні напрями для інвестування.

В обговоренні взяли участь співзасновник мережі магазинів біля дому КОЛО і член ради директорів BGV Group Сергій Войцеховський, директор юридичного департаменту, Socar Михайло Третьяков, Sales Operation and Development Director Watsons Ukraine Анна Савельєва. Модератором дискусії виступила партнер, керівник практики нерухомості і будівництва Sayenko Kharenk Світлана Гурєєва. Основні тези цієї дискусії читайте в матеріалі RAU.

Про інвестиційну привабливість рітейлу

Незважаючи на глибокий спад в II кварталі 2020-го, в цілому за минулий рік споживання українських домогосподарств збільшилась на 1,6%. Фізичний обсяг роздрібного товарообігу зріс на 7,2% в порівнянні з 2019-м, роздріб став драйвером економіки в період пандемії. Окремі торгові мережі нарощували свою присутність в Україні навіть в складному 2020-му.

Переваги інвестицій в рітейл – низький фінансовий поріг входу, висока динаміка розвитку, достатня рентабельність, стабільний дохід – зберігаються і в пост ковідному світі.

Очікується активне зростання індустрії вже найближчим часом: середньорічний темп приросту в рітейлі до 2023 року може скласти 17% (глобальні дані). Омніканальность забезпечує сталий розвиток галузі: e-commerce відкриває свої офлайн-точки та склади «останньої милі», а традиційні гравці залучають клієнтів онлайн.

За спостереженнями Світлани Гурєєвої, інвестор уже психологічно готовий до терміну окупності 11-13 років, хоча в доковідних реаліях нормальним вважався термін в 8-10 років з розрахунку орендного потоку. Наприклад, вихід мережі Billa в Україні окупився протягом 7 років, що було досить швидко в порівнянні з аналогічними проектами в Європі.

Пандемія внесла свої корективи, і в 2020 році в українському рітейлі не спостерігалося високої активності, якщо не враховувати поглинання магазинів мережі Billa більш спритним конкурентом – мережею Novus.

Світові тренди і Україна

Вірусна загроза, віддалена робота, режим соціальної ізоляції – першопричини, через які змінюється спосіб життя людей і пріоритети розвитку рітейлу на 3-5 років.

Так, набирає популярність heathy retail, який базується на тому, що в умовах пандемії споживачі більше, ніж будь-коли, зацікавлені у здоров’ї і гарному самопочутті. В Україні дана тенденція проявиться в найближчі три-п’ять років.

Також в світі спостерігається тенденція mobile learning, коли звичайні школи стають малоефективними, зате зростає попит на безпечні, функціональні, сучасні простори для розвитку дітей. У зв’язку з цим активно розвивається так званий learning retail, що спеціалізується не тільки на торгівлі канцтоварами, а й усім, що необхідно для навчання: починаючи від книжок і закінчуючи одягом.

Люди хочуть працювати, займатися спортом, лікуватися, відпочивати і вчитися там, де живуть. У покупців немає більше часу далеко їхати і довго блукати по великому магазину. Ходіння з візком давно не виглядає як розвага.

Тому збільшується обсяг закупівель в магазинах крокової доступності. Зараз це 7 з 10 походів за покупками і майже одна третина продажів. Люди купують частіше, але менше (в пандемію було навпаки). Чому сприяє тенденція на спорудження ЖК по концепції «місто в місті», яка проявляється і в Україні. У них проектуються не тільки звичайні магазини, але і простори для мережевих коворкінгів, приватних клінік, аптек, фітнес-центрів і т. п.

Що хоче покупець

У мережі магазинів біля дому КОЛО говорять про те, що в Україні споживач з покупця раціонального перетворюється в покупця розумного. Він вміє порівнювати цінність локації і рівень цін. Він розуміє, що вигода криється не тільки в кінцевій вартості товару на полиці, а в цілому – в зручності здійснення покупки. Тому однозначно головний тренд – це convenience.

За словами Сергія Войцеховського, потреба в продуктах харчування поволі поступається потребі в їжі. Тому ті, хто може запропонувати хороший food-сервіс в своїх торгових точках, будуть у виграші.

У компанії Watsons говорять про концентрацію попиту в різних категоріях. Тобто, споживач відмовляється від додаткових покупок на користь задоволення основних потреб. З одного боку це спрощує роботу рітейлерам, але з іншого боку – негативно впливає на розвиток загального тренда споживання.

У Watsons Ukraine також спостерігають з 2019 року зростання попиту на невеликі магазини, зручно розташовані по шляху на роботу або додому, що зумовлено загальним прискоренням темпу життя.

Ще один тренд – діджіталізація рітейлу. Розвиток цифрових технологій дає більше можливостей порівняти ціни і знайти кращу пропозицію, а також купити потрібний продукт в зручному місці. Пандемія проявила додаткову перевагу онлайн-торгівлі – безпека здійснення покупок. Цей тренд буде розвиватися і далі в бік one stop shopping, коли все необхідне можна швидко купити в одному місці.

Курс на розширення

Специфіка українського ринку рітейлу – відсутність доступу до дешевих грошей. Через це роздріб не консолідований і найближчим часом компанії будуть активно розвивати свої мережі за рахунок операційного прибутку або приватних інвестицій. В Україні ще невелика насиченість продуктовими магазинами: за даними мережі КОЛО, на один магазин самообслуговування припадає 10 500 жителів. Наприклад, в Польщі цей показник становить 3000-4000 жителів. Тобто в Україні потенціал зростання приблизно в три рази більше, ніж у найближчих сусідів зі схожим ринком.

Мережа КОЛО відкрила 250 магазинів за три з половиною роки. За рік мережа збільшується на 100-150 торгових точок. Це ключовий напрямок інвестицій. Ключові регіони розвитку – там, де будується більше житла. Наприклад, Одеса на другому місці за кількістю зданого нового житла після Києва. На третьому місці Львів, а замикають першу п’ятірку міст за кількістю нового житла Харків і Дніпро. Це визначає пріоритетність розвитку мережі КОЛО в регіонах. Зрозуміло, з урахуванням специфіки кожного регіону.

Автоматизація та покращення клієнтського досвіду

Другий блок інвестицій – в поліпшення клієнтського досвіду. Для цього йде переформатування магазинів КОЛО, зміна сервісу, формування викладки, фокус на більш важливих для клієнтів групах товарів і т.д.

Плюс все сильніше в Україні відчувається розрив між потребами представників різних поколінь. Молоді частіше потрібен новий інноваційний продукт, а хтось шукає товар, до якого звик і роками користується.

Робота з даними – третій блок інвестицій. Автоматизація бізнес-процесів, поліпшення якості прогнозування, системи ціноутворення, поліпшення системи управління асортиментом. Це невидимі покупцеві зміни, але вони дуже важливі і капіталомісткі. Тому важливо запускати пілоти і добре рахувати гроші.

«Ми заходили в кілька проектів зі створення «магазина майбутнього», де немає персоналу (як Amazon Go). На жаль, в Україні такий магазин не прораховується, тобто немає розумних строків повернення інвестицій», – нарікає Сергій Войцеховський.

Тому інновації впроваджуються не так часто, як того, може б хотілося. Якщо говорити про застосування автоматизації та інших сучасних «фішок» в магазинах drogerie, то тут все впирається в можливості мобільного інтернету на території конкретної торгової точки.

Проте, нові технології в рітейлі стають все привабливішими в очах інвестора. Їх впровадження забезпечує більш прибуткові, прогнозовані і керовані результати в довгостроковій перспективі.

Читайте також –

Оживити рітейл: як сьогодні залучати споживачів у звичайні та інтернет-магазини