Аналітика Nielsen: як змінилися продажі різних груп товарів у період карантину в Україні

Продажі яких товарів найбільше зростали до та після запровадження в Україні карантину, як змінюється попит в різних регіонах країни і які тенденції спостерігаються в рітейлі та e-commerce під час епідемії Covid-19.

Цей матеріал доступний російською мовою

Епідемія коронавірусу суттєво вплинула на всі сфери життя і споживчі звички не є винятком. За короткий проміжок часу нам довелося адаптуватися до нових реалій: посилити гігієну, подбати про засоби захисту та підтримки імунітету. Подібні зміни вплинули не лише на наше життя, звички, а й на зростання продажів, особливо на окремі категорії: засоби особистої гігієни, дезінфектори, маски і продукти тривалого зберігання.

За результатами онлайн-опитування, яке проводилося в березні командою Nielsen Україна, 8 з 10 українців очікують негативного впливу коронавірусу на їх фінансове положення.

Водночас, кожен другий (63%) оцінив ризик вірусу на високому рівні. Це є одним із драйверів покупок товарів з категорії турбота про своє здоров’я (38%), вітамінів, харчових добавок (15%), товарів по догляду за домом (14%).

В Nielsen також підрахували, як змінилися продажі в тиждень з 16 по 22 березня в порівнянні з докарантинним періодом – з 2 по 8 березня. В цілому, на тлі поширення COVID-19 динаміка продажів в найбільших роздрібних мережах України на тижні з 16 по 22 березня значно прискорилася в порівнянні з тижнем з 2 по 8 березня. Так, на 12 тижні року розпочалася велика закупівля категорій кулінарії і приготування їжі вдома, а саме: макаронні вироби (+162%), сухі сніданки (+91%), пельмені (+74%), дитяча їжа (+34%) і корм для тварин (+23%). Раніше (з 2 по 8 березня) попит був підвищений на сухі дріжджі (+247%), сіль (+198%), вершкове масло (+85%), соняшникову олію (+79%), м’ясо (+62%).

«За кілька днів до введення карантину і перший час після, українці акцентували увагу на «закупівлях про запас», в першу чергу це стосувалося продуктів харчування тривалого зберігання і тих, які вважаються базовими (сіль, масло, крупи тощо). Разом з цим й інші продукти закуповувалися про запас. Але, якщо перший тиждень карантину пройшов під гаслом «запастися і пересидіти», то вже з другого тижня офіційного карантину покупці почали зменшувати рівень закупівель ряду продуктів, які не потрапляють під класифікацію базові. Так, наприклад, знизився попит на пиво, вино і солоні снеки (26%), алкоголь (25%), кондитерські вироби (15%)», – коментує комерційний директор Nielsen Україна Сніжана Абдулліна.

За її словами, з ростом розуміння, що карантин може тривати набагато довше прогнозованих термінів, самі покупки пішли на спад, а продуктовий набір став ще більш сфокусованим на базових пакетах.

По-перше, це може означати, що на етапі зростання паніки і нерозуміння тривалості епідемії, покупці кинулися терміново робити запаси, а по закінченню декількох тижнів, заспокоївшись, вирішили розподіляти товари. По-друге, це свідчить про те, що українці стали виходити за покупками лише за потреби і цю гіпотезу підтверджує зростання середнього чека і падіння кількості відвідувань магазинів з перших же днів карантину.

«У будь-якому випадку, напередодні свят, ми очікуємо нову хвилю закупівель, яка торкнеться як товарів для приготування страв вдома, так і супутніх товарів, а якими вони будуть і чи зміняться в зв’язку з новим форматом святкування, подивимося в найближчому майбутньому», – додає Абдулліна.

В Nielsen також відзначають, що непродовольчі товари на тижні з 16 по 22 березня найбільше зросли в таких категоріях як: відбілювачі (+312%), засоби для машин для миття посуду (+80%), засоби для прибирання (+77%), пакети для сміття (+71%), засоби для прання (+64%). Для порівняння, з 2 по 8 березня, підвищений попит мали гумові рукавички (+328%), вологі серветки (+117%), туалетний папір (+106%) і мило (+56%).

«Щодо непродовольчої групи товарів, то тут, в продовження теми занепокоєнь українців про своє здоров’я, в першу чергу розійшлися товари для посилення гігієни, захисту свого імунітету безпосередньо і через дотримання елементарних правил дотримання чистоти та гігієни в домі тощо», — каже Абдулліна.

У Києві, де на рівні країни сконцентрований великий осередок поширення інфекції, динаміка продажів на дванадцятому тижні поточного року значно прискорилася.

Те ж стосується й інших великих міст таких як Дніпро і Харків. Тим часом в Івано-Франківську, Львові та Чернівцях пік спостерігався на сьомому і одинадцятому тижні, в той час як на восьмому і дванадцятому, навпаки, відбувся невеликий спад.

Карантинні заходи також швидко підняли рівень продажів в онлайні. Якщо раніше про це говорили як про тренд, то сьогодні — це одна з основних умов для зростання, виживання рітейлу та сфери продажів в цілому.

COVID-19 також вплинув на формування і розвиток інших тенденцій: великий розмір покупки, зменшення її частоти, але збільшення кошику/середнього чеку (що в результаті позитивно вплинуло на загальне зростання ринку). Крім цього, можна відзначити активне залучення аудиторії старшої 50-ти років в онлайн.

«Не всім вдається впоратися з таким напливом на асортимент, динамікою і можливостями доставки, проте швидкість розвитку цього напрямку вражає, тому після карантину онлайн матиме можливість утримати здобуті позиції, якщо правильно відбудує системи вже зараз», – прогнозують в Nielsen.

Читайте також –

Nielsen: топ-5 світових трендів споживання після COVID-19