Майкл Дон, USG Holding: У перший ресторан я вклав $100 000

Майкл Дон, засновник Мировая Карта, яка з недавніх пір увійшла в USG Holding, про своє дитинство, перші інвестиції в бізнес, допомогу друзів, а також моду і класику в ресторанній справі.

Американо-український ресторатор і бізнесмен Майкл Дон почав свою діяльність в Україні в 1995 році з відкриття ресторану Uncle Sam. За більш, ніж 20 років роботи під його керівництвом відкрилося безліч закладів, в тому числі таких ресторанних мереж, як Сушия, il Molino, Tbiliso, City-Zen та інших. У 2018 році створена ним разом з партнером Мировая карта об’єдналася з фармацевтичним і медичним бізнесами, що також належать Дону і його партнерам, в USG Holding. В рамках ресторанного проекту порталу Family Office ресторатор поділився кількома історіями про початок власної справи, розповів про свої погляди на майбутнє і ролі друзів у побудові бізнесу. RAU публікує найцікавіші тези з його інтерв’ю.

Про дитинство і взяття на облік в міліції

Я народився в Києві на Шулявці, а виріс на Відрадному в «п’ятихатках», спілкуючись з сусідськими хуліганами. Моє щастя, що тато був суворим батьком. На жаль, це не завадило мені стояти на обліку в дитячій кімнаті міліції.

У дитинстві я вже був досить високого зросту, тому виглядав старше свого віку і дружив з дорослими хлопцями. Звичайно, вони тягали мене за собою в різні “халепи” і бійки, через це я і потрапив на облік в дитячу кімнату міліції.

Про перші кроки в ресторанному бізнесі

В ресторанний бізнес я прийшов випадково, хоча мені це завжди подобалося. Ще за радянських часів ми ходили в розкішні тоді київські Ресторани Динамо, Либідь, Дубки. Я любив кафе Молочарня, де зараз Джаз-Кафе. Хотілося красивого життя, невід’ємним елементом якого, навіть в СРСР, був розкішний ресторан.

Зі своїм майбутнім партнером по бізнесу Бені Голані я познайомився в Америці, коли моя компанія будувала йому будинок. На відміну від мене, Бені вже займався ресторанним бізнесом. У нього я проходив свою першу ресторанну практику: носив підноси, чистив морквину. Багатьох лякав (посміхається) мій зріст і вигляд, але наставниця – маленька офіціантка – заспокоювала гостей, мовляв, це стажист, хлопець навчається. Так що я починав з азів ресторанного бізнесу і пройшов всі етапи.

Про перші інвестиції та друзів

Я вклав в перший ресторан $ 100 000 – все, що у мене було на той момент. Цих коштів не вистачило, будівництво Uncle Sam (зараз – Sam’s Steak House) зупинилося, і я пішов до друзів брати в борг. Вони не побоялися і позичили мені ще $45 000, і ми завершили будівництво свого першого ресторану. Виручили друзі. На жаль, контакти в таких питаннях нічого не роблять. Тільки дружба.

Uncle Sam відбився за 9 місяців – ми ж будували перший раз, а Tequila House вже за 3,5 місяці, Міміно – за 4,5 місяці, і нам гріх скаржитися на такі результати.

Про моду і класику в ресторанній справі

Сьогодні хороший дохід приносить масовість. Так, можна будувати модні ресторани, але важко підтримувати модність, вона проходить. Мені з модністю не подобається працювати, ми не будуємо подібні ресторани, мій варіант стабільність. Виняток – Buddha-bar.

Знаєте, в Америці я ходжу в ресторани, яким більше 100 років, вони ремонт роблять один раз в 40 років, меню практично не міняють, а вільний столик – не знайти. Мода проходить, мода змінюється. А класика-вічна, в тому числі в ресторанному бізнесі. І мій варіант – добротна смачна їжа, за якою хочеться повертатися кожен день.

Про технології

Я давній і вірний шанувальник Apple. У мене завжди з собою Apple-pro і три телефони: американський, швейцарський і український. Який дівайс я не відкрию – бачу однаковий набір додатків, всі документи і фотографії. Це дуже зручно.

В бізнесі ж ми використовуємо технології для звітності і робимо додатки для своїх же мережевих проектів: Сушия, City-Zen, il Molino, Tbiliso. Це програми лояльності для наших гостей, коли можна бали накопичити, а потім витратити їх як живі гроші.

Люди із задоволенням беруть участь в цьому, близько 60% відвідувачів залучені, так точно.

Скоро, заходячи в магазин, ми не поворухнемо навіть пальцем, не станемо виймати телефон з кишені. Черги зникнуть. Клієнт буде просто заходити і виходити з товаром, а комп’ютери – автоматично сканувати, розпізнавати і знімати з його банківського рахунку оплату за покупку.

Джерело: Family Office

Читайте також

Сімейний кодекс: брати-ресторатори Сергій та Євген Гусовські про свій бізнес