Не обдуриш – не продаси: як виробники продуктів заробляють на довірі покупців

Кілька прикладів маніпуляцій, які допомагають виробникам залізти в кишеню до споживача.
Liga.net розібралася: як виробники продуктів харчування вводять в оману споживачів і заробляють на їх довірі.

Ніби білоруське

Український споживач переконаний, що білоруські продукти якісніше і смачніше вітчизняних. Виробники використовують цей стереотип. Наприклад, нібито білоруський майонез, як виявилося, виробляє завод в Запоріжжі. Причому не тільки для українців – псевдобелорусскій продукт, судячи з пакування, їдять і самі білоруси, і росіяни.

Чудо-масло

Нерідко обманюють виробники соняшникової олії, використовуючи для маніпуляцій саме упаковку. Наприклад, на упаковці можна прочитати, що масло є джерелом вітаміну Е. Це міф – зміст цього елемента в маслі нікчемно малий – 32 мг / 100 г, стверджують в центрі незалежних експертиз ТЕСТ.

Крім того, часто виробники вказують вагу в грамах, а не в мілілітрах. Як відомо, 1 літр олії важить 920 грамів. Але при зменшенні обсягу літраж виробники часто вказують неправильно.

Ще одна хитрість – ГМО-спекуляція. Адже в соняшникового масла немає білка, який модифікують. У рослинному маслі також не буває холестерину, і немає сенсу застосовувати консерванти. Тому подібні фрази – не більше ніж гра слів або маркетинговий трюк.

Упаковки-клони

Виробники часто грають на візуальних образах, що закріпилися в пам’яті споживачів. Наприклад, згущене молоко з радянських часів продавалася в синьо-біло-блакитною етикеткою з геометричним малюнком. Виробники роблять його не зовсім таким, як оригінальна гостівська банка, але неозброєним поглядом відмінності знайти непросто.

Аналогічні прийоми можна побачити на упаковках псевдомасел – спредів. Зображення відгодованих корівок на зелених лугах вводять покупця в оману – тваринних жирів там мінімум.

Подібними прийомами користуються також недобросовісні конкуренти великих іменитих виробників. Невеликі виробники замовляють упаковку, яка схожа на ту, яку споживач добре знає. Таким клонуванням грішать всі: виробники олії, алкоголю, солодощів.

Їх там немає

Ще один спосіб введення покупців в оману – зображення на упаковках того, що насправді в товарі не міститься. Як приклад показовий йогурт, на упаковках якого малюють апетитні ягоди. Але якщо уважно вивчити склад, в йогуртах часто знаходяться не самі ягоди, а лише ароматизатори, що імітують їх запах.

Звичайно, є виробники, які використовують натуральні есенції або фруктові наповнювачі. Але їх меншість.

Хитрощі неймінгу

Іноді виробники дають свого товару вигадане назва, схоже з найменуванням відомої продукції, яка завоювала визнання споживачів. Наприклад, часто спекулюють на всім відомій “докторській” ковбасі, яка виробляється за суворим стандартом. Деякі виробники називають свою продукцію “Докторська улюблена”. При цьому слово “Докторська” на упаковку наноситься великим шрифтом, а слово “улюблена” – дрібним.

Подібна історія – з вівсяним печивом, в основі складу якого не вівсяні пластівці, а низькосортна пшеничне борошно.

Псевдопродукти

Багато виробників м’ясної та молочної продукції для здешевлення своїх товарів розбавляють їх дешевими інгредієнтами рослинного походження. Сирний продукт або сосиски, які містять м’ясо – давно відомі. А ось сметанний або йогуртовий продукт поки не такі відомі. Якщо покупець не читає упаковку уважно, цілком ймовірно, що замість вечері він отримає розчарування – адже смакові якості і користь від таких товарів поступаються оригінальним сирам, йогуртам та сметані.

Перераховувати виверти виробників можна нескінченно. Чого тільки варте маркування без ГМО на стіках з сіллю, в якій цієї модифікації не може бути за визначенням. Або приписані чудо-властивості біо- і екопродуктам, розпіарені біфідобактерії і інші нововведення. Однак обдурити можуть і виробники натуральних продуктів. Наприклад, наситити фасоване м’ясо додатковою вологою, щоб воно було важче, і, отже, дорожче.

Читайте також –

Маркетинг Hi-Tech рівня: 7 кейсів зі сфери рітейлу в світі та Україні