Генеральний директор OLX: В Україні 10 млн реальних користувачів в місяць
Интервью с главным менеджером Naspers о том, как холдинг зарабатывает миллионы на объявлениях в Украине.
Мартін Шіпбауер, СЕО всіх класифайдів Naspers, а також екс-топ Ebay, розповів LIGA.net, які нові інтернет-майданчики Naspers Classifieds збирається розвивати в Україні, які довелося закрити, а також поділився думкою, чому у нас до сих пір не працює ані Amazon, ані Ebay, ані Alibaba.
OLX.ua – в минулому Slando, який дістався Naspers в 2011 році за $ 29 млн. Зараз знаходиться в топ-6 найбільш відвідуваних сайтів UAnet. Попереду тільки сервіси Google, Facebook і Вконтакте. А за обсягом доходів входить в п’ятірку серед класифайдів холдингу в усьому світі.
Український OLX входить в п’ятірку активів Naspers в усьому світі
Ми дуже задоволені результатами українського підрозділу. Місцева команда добре попрацювала з урахуванням того, що останні 5-6 років були складними для країни. Незважаючи на це нам вдалося побудувати цифрову платформу №6, за даними Similar Web, або по метриках компанії TNS №4 по мобайл і десктоп трафіку в Україні. Це фантастична позиція. Якщо подивитися на більш глибокі показники залученості українських користувачів, то виявиться, що OLX.ua буде виглядати краще аналогічних наших платформ в інших країнах.
По доходу український OLX в першій п’ятірці серед наших активів в усьому світі. Топ очолює Росія, потім йде Польща, а потім ОАЕ. І Бразилія теж в цьому топі. За обсягом вона порівняна з Україною. І Україна, очевидно, одна з найкращих за якістю сервісів.
За кількістю користувачів у нас двозначні показники зростання в рік. За нашими оцінками, у OLX близько 10 млн реальних клієнтів щомісяця. Це половина користувачів інтернету в Україні.
На чему заробляє классифайд
Основне джерело доходу в Україні в кінцевому підсумку – реклама.
Стандартна практика: звичайні оголошення повинні бути безкоштовними або з невеликою платою. А за те, щоб їх краще роздивилися користувачі, доведеться доплатити.
Коли маркетплейс стає по-справжньому ліквідним, можна звертатися безпосередньо до різних дилерів і пропонувати їм просування їх товарів. Наприклад, я прийду до автодилера скажу: “Дивіться, у нас мільйони покупців машин на сайті. Давайте допоможемо вам з просуванням! “Це вже b2b відносини, які також є хорошим джерелом доходу.
Третій вид заробітку – ми можемо продавати контекстну рекламу. Наприклад, мобільний оператор хоче промотувати свої послуги. У різних країнах у нас превалюють різні напрямки заробітку.
В Україні є категорії, в яких велика частина доходу надходить від малого і середнього бізнесу. Тобто це другий тип заробітку №2. З іншого боку, є напрямки, в яких велика частина доходу надходить від приватних осіб. Наприклад, категорія “Бізнес і послуги”.
На перспективу – сегменти “нерухомість”, “авто”, “робота”
Зараз найбільший сегмент в Україні – це нерухомість. Але ми бачимо також величезний потенціал в інших категоріях. Авто – дуже успішна категорія у всіх країнах. Але в Україні це ще не такий сильний сегмент, тому що конкуренція в цій сфері досить сильна.
Робота, особливо в сфері “блакитних комірців”, – це теж популярний розділ в різних країнах. Тут цей напрямок також дуже розвинений.
Про долю інших проектів Naspers в Україні – Otodom.ua і letgo
У Naspers є окремий домен по нерухомості otodom.ua, який був зареєстрований в 2016 році. Ми зареєстрували ТМ і доменне ім’я Otodom.ua на випадок, якщо будемо активно розвивати цей сервіс в Україні. Це виділена вертикаль, де публікується тільки професійний контент (без приватних оголошень). Якщо агентства по нерухомості не хочуть, щоб їх оголошення перемішувалися з приватним ринком, вони публікують їх на подібних ресурсах, а ми потім можемо репостити їх на OLX. Таким чином, оголошення може бути розміщено на декількох майданчиках одночасно.
Але ми все ще працюємо і думаємо над otodom.ua, тому поки не розкручували його серед масових користувачів, які шукають житло.
Якщо навіть виявиться, що для масового старту він не підходить, то все одно цей портал може стати інструментом для публікації професійного контенту.
Спочатку letgo був розроблений виключно для ринку США. Ми подумали, що США – потенційно дуже живий ринок для класифайдів. У людей є звичка зберігати багато старих непотрібних речей, які вони могли б продати. У людей більше складів, ніж торгових точок у Starbucks, McDonald’s і Subway в цілому. Але зручної платформи для продажу речей не існувало.
Коли ми побачили, що letgo в Штатах добре пішов, то вирішили спробувати запустити цю програму і на десятці інших ринків в Європі. Один з них – Україна. Найкраще letgo прижився в Туреччині, де вже сильно виріс. Також продукт досить добре себе зарекомендував в Чехії, Хорватії та Словенії. Ми інвестуємо зараз туди активно.
На інших ринках, де letgo не зайшов, ми або закрили проект, або підтримуємо, але вже не інвестуємо. В Україні OLX все-таки закрив собою нішу letgo. Тому що OLX тут добре заточений під мобільні пристрої.Ми закрили в Україні letgo на початку цього року.
Запустити letgo в Україні не було помилкою: коли вже є розроблений софт, запуск в іншій країні відбувається дуже легко і недорого. А найкращий спосіб перевірити, чи є місце для продукту, – це все-таки запустити і протестувати його на ринку. Так, ми трохи інвестували в маркетинг. Але без цього не дізналися би, вистрілить продукт чи ні. І тут витрати будуть сильно відрізнятися від інших компаній, які працюють з продажем товарів, а не онлайн-сервісами.
Про конкуренцію та прихід Amazon, Ebay, Alibaba
C точки зору покупців, у нас є конкуренти серед маркетплейсов і прайс-агрегаторів. Якщо говорити про продавців, тут ми розглядаємо конкуренцію саме серед спеціалізованих напрямків: в автомобільному сегменті, в нерухомості і роботі. Потрібно враховувати, що класифайди – це завжди дуже конкурентний сегмент. Такого роду платформи дуже втягують користувачів, люди можуть на них заробити. Тому бізнес-модель класифайду цікава. Facebook це зрозумів, Google намагається, Amazon дивиться на цей сегмент.
Але якби я був Amazon і я б думав, як покривати глобальний ринок, то виявилося б, що є країни, де запуск явно не в пріоритеті. Я б дивився на великі і зростаючі ринки.
В Індії компанія зараз витрачає дуже багато грошей, про що ми знаємо як Naspers. Адже ми тільки недавно вийшли з тамтешнього e-commerce проекту Flipkart. Я думаю, що великі гравці сформували свої критерії щодо виходу на нові ринки: наприклад, рівень проникнення інтернету, можливість доставки товарів (чи є для цього інфраструктура) і так далі.
У більшості країн Amazon розвивався органічним шляхом, а не за рахунок покупок локальних гравців. Але не завжди. Наприклад, Amazon купив наш проект Souq.com на Середньому Сході.
Читайте також –
Владислав Чечоткін про подробиці угоди з EVO, монополію і очікування Amazon