Співзасновник MTI Володимир Цой в інтерв’ю Forbes про вихід у Киргизстан, «білий» Samsung і кому вигідні посилки до 150 євро без податків. RAU публікує головне.
Бізнесом Володимир Цой почав займатися у 1990-і разом з Олегом Дономта Сергієм Башлаковим. Бізнес-партнери фокусувалися на електроніці й продажу взуття.
Наразі група MTIв Україні представлена наступними підрозділами: дистриб’юторська компанія MTI hi-tech distribution, мережа сервісних центрів MTI-сервіс, постачальник комплексу послуг у сфері технічної безпеки Техногард, fashion-платформа Intertop,компанія Protoria,логістичний напрямок Denka Logistics і магазини ювелірних виробів Pandora.З 2006-го компанія розвиває бізнес Intertop у Казахстані. Також пізніше там відкрилися напрями, пов’язані з ювелірними виробами Pandora, та підрозділ компанії Техногард.
У 2023 році виторг групи становив 16,5 млрд грн, у 2024-му, за словами підприємця, сума значно не зміниться.
Про бізнес групи MTI
Через війну важко взагалі говорити про розвиток: країна втратила частину території, відбувся відтік населення, а споживчі настрої стали більш негативними. Українські бізнеси очікували стабільності після відносно непоганого 2023 року, але реальність виявилася гіршою – продажі знизилися, а маржа впала. В електроніці більшість продажів у нас – B2B, проте все одно кінцевий попит визначає результати.
Група компаній MTI у 2023 році вийшла на виторг 16,5 млрд грн (за підрахунками Forbes Ukraine). У 2024-му виторг залишився на рівні 2023 року, але EBITDA зменшилася, а податки зросли. За 2023-й ми сплатили приблизно 3,2 млрд грн податків в Україні, а за 2024-й – попередньо 3,4 млрд грн. Але, коли ми підраховуємо виторг, то плюсуємо дані України та Казахстану. Сумарний виторг у доларовому еквіваленті – близько $500 млн.
Про бізнес на дві країни
Бізнес на дві країни – це завжди баланс між централізацією та автономністю. Коли компанія працює віддалено, важливо знаходити рівновагу: централізація допомагає з оптимізацією витрат, стандартизацією процесів, безпекою та фінансовими питаннями, але водночас вона може сповільнювати реакцію на зміни ринку. Людина на місці краще бачить ситуацію, ніж керівництво з Києва.
До повномасштабної війни наші співробітники могли їздити в Казахстан, проводити зустрічі, конференції. Зараз спілкування відбувається майже повністю онлайн. Декілька разів нам вдалося туди поїхати, більше для того, щоб показати, що ми є, що Україна працює.
Казахстанський бізнес достатньо великий, але від виторгу українського – менший в половину. Це повністю наша компанія, без місцевих партнерів.
Про Denka Logistics
У Denka Logistics три склади загальною площею 28 700 кв. м. Вони використовуються не лише для власних потреб – приблизно 70% площі займає бізнес нашої групи, а 30% орендують зовнішні клієнти.
Спочатку у 2007 році склади будували виключно для власної логістики, пізніше – вирішили працювати і з зовнішніми клієнтами, щоб ефективніше використовувати складські потужності.
Про стратегію Intertop
Intertop завжди асоціювався з взуттям, але останніми роками бренд активно додає одяг та аксесуари. Поступово зростає впізнаваність Intertop як магазину не тільки взуття, а й одягу. Це стратегічна мета компанії.
Ідеальне співвідношення для нас – 25% взуття та 75% одягу, оскільки ринок одягу втричі більший. Наразі все навпаки, але ми поступово змінюємо ситуацію, додаючи нові категорії товарів: одяг, аксесуари, косметику, товари для дому.
E-commerce стає ключовим трендом у fashion-індустрії, і ми адаптуємося до цього. Онлайн-продажі займають близько 20%, хоча цифри можуть відрізнятися залежно від методики підрахунку. У різних країнах споживачі поводяться по-різному: хтось віддає перевагу онлайн-шопінгу, а для когось похід у магазин – це частина соціального життя. Тому важливо знайти баланс між цими форматами.
Про плани розвитку групи
Минулого року ми вийшли на ринок Киргизстану, відкривши там перший магазин Pandora. Це більше тестовий проєкт, і поки що ми не впевнені, чи достатньо великі там перспективи для повноцінного бізнесу, наприклад, запуску Intertop. Киргизстан став логічним кроком завдяки ініціативі нашого казахстанського офісу. Виявилося, що Бишкек розташований всього за дві години їзди від Алмати – навіть ближче, ніж, наприклад, Полтава від Києва. Оскільки це спільний економічний простір, бар’єрів для бізнесу майже немає. Відкриття потребувало лише юридичних та бухгалтерських налаштувань.
Ринок Киргизстану значно менший за Казахстан як за кількістю населення, так і за рівнем доходів. Важливим фактором є впізнаваність бренду. Ми вирішимо подальші кроки після аналізу результатів – можливо, через півроку чи рік.
Щодо інших ринків, поки що ми лише вивчаємо можливості. У нинішніх умовах важко ухвалювати стратегічні рішення в Україні, адже немає розуміння, як розвиватиметься ситуація. Ми, як і всі, чекаємо змін і оцінюємо перспективи з обережним оптимізмом.
Про розподіл відповідальності з Сергій Башлаков
У нас є вісім операційних компаній, кожна з яких відповідає за окремий напрям бізнесу: дистрибуцію, ритейл, логістику тощо. Над ними стоїть керуюча компанія, яка займається стратегічним управлінням, контролем загальних політик і підтримкою бізнесів.
Я і Сергій Башлаков працюємо в керуючій компанії, наша функція змінюється з часом. Спочатку її створили, щоб відійти від операційного управління, але це неможливо – бізнесів багато, процесів ще більше. Тому ми зосереджені на загальному контролі та стратегічному управлінні, а оперативні питання вирішує команда менеджерів на рівні операційних компаній.
Щодо розподілу ролей, Сергій більше заглиблюється в деталі, а я більше займаюся стратегією та ідеями – мені це цікавіше. Але всі ключові рішення, особливо щодо інвестицій та розвитку, ми ухвалюємо разом.
Про детінізацію ринку електроніки
Проблема найбільше повʼязана з Apple. Цей феномен Apple тримається на двох факторах. Перший – це бренд. Другий – різниця в цінах на різних ринках. Традиційно Apple спочатку продає всі новинки в США , і тільки через деякий час стартують продажі в Європі. Тому поки офіційні продажі стартують в Україні, «сірий» імпорт встигає зайняти частку ринку.
Далі додається ще один фактор – ухилення від сплати податків при імпорті. Схеми ввезення товару можуть бути різними: контрабанда – коли товар просто не декларується при перетині кордону, заниження вартості в декілька разів, або дроблення оптової партії на окремі посилки. Останній варіант – це, в принципі, легалізована державна схема ввезення товару без сплати податків, якою користується недоброчесний бізнес.
Щодо електроніки загалом – багато «сірого» імпорту повʼязано з комплектуючими: материнські плати, відеокарти, чипи пам’яті тощо. Вони займають мало місця, але коштують дорого.
Щоб змінити ситуацію, одного закону недостатньо. Це комплексна проблема над тим, як завозять товар, як його продають, яка відповідальність за порушення, хто контролює процес і яка відповідальність у контролюючих органів.
Про співпрацю з Samsung Electronics
Samsung паралельно з нами продає свої товари через оптовий канал, зокрема через Comfy, Foxtrot, Rozetka. Також у них є інтернет-магазин, через котрий відбувається продаж товарів безпосередньо кінцевому споживачу. Їхній виторг – близько $500 млн, але значна частина йде через оптові канали, в тому числі в нашу компанію Проторія.
У нас з ними партнерство щодо розвитку партнерської мережі Samsung. Своїх офлайн-магазинів у них в Україні немає.
Про сірий ринок в ювелірній галузі
Колись чув, що за деякими оцінками ми займаємо близько 50% білого ринку. Звучить фантастично. Якби ми справді мали таку частку ринку, Антимонопольний комітет давно б зацікавився. І в нас щодня сиділи б їхні представники. Тому за нашими оцінками велика частка ювелірної галузі знаходиться в тіні.
Я б не сказав, що зараз ми відкриваємо багато магазинів, швидше оптимізуємо мережу. Десь втратили магазини, десь – закрили або шукаємо нові можливості. Але це залежить не тільки від нас. Оскільки ми партнери глобального данського бренду, то узгоджуємо кожне відкриття з ним. Вони оцінюють локацію, рівень торгового центру. Більшість нових магазинів відкриваємо на заході України.
Про законопроєкти щодо оподаткування імпортудо 150 євро
Законопроєкт важливий для всього українського бізнесу. Торік з-за кордону надійшло 75 млн посилок, понад 90% з них – вартістю до 150 євро. Це створює нерівні умови для українських компаній порівняно з іноземними.
Документ передбачає аналогію механізму One Stop Shop який працює в ЄС. Він зобовʼязує закордонні маркетплейси реєструватися в системі, автоматично нараховуючи їм ПДВ і мито.
Європа швидко зрозуміла, що преференції для товарів, котрі надходять через так званий кроссборд, ставлять місцевий бізнес у абсолютно невигідне становище.У всіх країнах із високим рівнем розвитку економіки податки стягуються з будь-якої вартості посилки. У деяких країнах додатково ввели спеціальні мита на товари з Китаю. Із останніх прикладів можна згадати про повну заборону роботи китайських маркетплейсів у США.
На превеликий жаль, основними опонентами виступають наші ж поштові оператори. Їхній аргумент полягає в тому, що митниця не впорається зі збільшенням кількості посилок. І навіть коли погодили внесення до останнього законопроєкту аналога One Stop Shop все одно є намагання не допустити розгляду даного законопроекту навіть у першому читанні.
Для запуску нової системи потрібна політична воля, голоси депутатів і рішення уряду. Законодавці поки обирають сторону поштових операторів, а не українського бізнесу. Хоча ринок один, а українські поштові служби – теж частина українського бізнесу.
Якщо закон приймуть, перевага закордонних маркетплейсів зменшиться. Споживачі завжди обирають, де дешевше. Але тут питання не в ціні. Держава має захищати своїх підприємців, які сплачують податки, підтримують армію та економіку.
Про власний стиль лідерства та особисту мотивацію
Вести бізнес в Україні 30 років – це непросто. Тут кожні два-три роки якісь потрясіння. Я міг би спокійно жити за кордоном, не нашкодивши бізнесу, але для мене важливо бути поруч із командою. Це не про контроль – просто відчуваю, що так має бути. Це моє особисте уявлення про відповідальність лідера та акціонера.
Що мене мотивує? Як і будь-яку людину – успіхи компанії та моїх співробітників. Також мені важливо бачити результати у соціальних проєктах, якими займаюся, зокрема в університеті. У мене був особливий, ні з чим не порівнюваний, досвід роботи в Наглядовій раді НАУ. Дуже сподіваюся, що фундамент, який ми заклали в перший рік роботи наглядової ради, дасть незворотні позитивні зміни для цього учбового закладу.
Ну і, звісно, моя сім’я. Якщо дуже втомився, завжди знаю, що вдома мене чекають підтримка і тепло. Це додає сил.
