Олексій Зозуля, Фокстрот: Це було усвідомлене рішення – закрити частину точок

Чому мережа Фокстрот свідомо закрила 100 торгових точок, і це було правильним рішенням, скільки було знищено магазинів та яка доля тих, що залишилися на тимчасово окупованих територіях, а також що компанія робить вже зараз, щоб росія відшкодувала збитки. 

До війни мережа Фокстрот мала 169 магазинів, наразі – 121 торгову точку та ще дві додасться до кінця календарного року. Про складнощі, які проходить компанія у повномасштабне вторгнення, розповів СЕО Олексій Зозуля в матеріалі Forbes.

Про збитки від війни

В Гостомелі згорів головний склад компанії, площею 33 000 кв. м. А середня площа одного магазину Фокстрот – близько 1000 кв. м. Тобто склад містив у собі 33 наповнених товаром магазини.

Сума боргу перед постачальниками через знищений товар на складі досягла 650 млн грн. А приблизна сума збитків компанії Фокстрот через війну – близько 1 млрд грн. 

І перші півроку війни в мережі пішли на те, щоб домовитися з вендорами стосовно компенсацій витрат за товар, а також з орендодавцями, власним персоналом і, звісно, покупцями. Останніх треба було запевнити, що мережа буде продовжувати роботу. 

Про постраждалі магазини та ті, що в окупації

До війни мережа налічувала 169 магазинів. Внаслідок ворожих атак завдано шкоди, як мінімум 20, а шість було повністю зруйновані: два в Харкові, два в Маріуполі, по одному в Херсоні та Мелітополі.

На тимчасово окупованих територіях було сім торгових точок. Частина з них в Енергодарі, Токмаку та Бердянську. В цих містах персонал відмовився співпрацювати з окупаційною владою, тому вони були опечатані місцевими колаборантами та ймовірно пограбовані. Інші магазини знищені, до прикладі, в окупованому Рубіжному та Новій Каховці. А ще невідома доля магазину в Лимані.

Про усвідомлене закриття магазинів

Складно планувати роботу після понесених збитків, тому була ухвалена фінансова модель на рік, яка передбачала правильне управління кожною гривнею. Протягом перших місяців 2022 року мережа Фокстрот закрила 100 магазинів. Це було усвідомлене рішення, бо ми не мали достатньо товару та фінансів, щоб підтримувати їх. В закритті тих чи інших точок керувалися принципом економічної доцільності, географії розташування та безпековою ситуацією. І це було правильне рішення, бо ми підготувалися до “високого сезону” (жовтень-січень) та розв’язали всі задачі. Згодом ми відновили 60 магазинів з тих закритих.

На початок 2023 року стабільно працювало 114 магазинів, в листопаді – 122 точка, а до кінця календарного року ще планується відкриття у місті Стрій на Львівщині.

Попри такі труднощі, ми не скоротили допомогу ЗСУ. За час повномасштабного вторгнення передали захисникам техніки та надали послуг на 20 млн грн.

Про попит на техніку у війну

У 2022 році продажі в гривні скоротилися на 20-25% рік до року, в штуках – на 30-35%. Збільшився попит на портативні гаджети через вимушену міграцію українців та запити на мобільну електроніку для фронту. Ближче до кінця року почалося поступове відновлення традиційного попиту, до якого додалися зарядні станції та аналогічні товари.

За дев’ять місяців 2023 року ринок споживчої електроніки та побутової техніки відновився до рівня 2021-го в гривневому еквіваленті, в натуральному виразі спостерігається падіння на 25% до довоєнного періоду.

Про компенсації збитків компанії державою-агресором

Де було можливо, ми фіксували і документували збитки. Задіяли групу юристів і фінансистів, які підготували пакет документів та детальний звіт. Ми очікуємо, що в майбутньому буде розроблено і напрацьовано дієвий механізм компенсації шкоди, завданої агресором українському бізнесу. В рамках цього будемо ініціювати включення суми наших збитків у централізований позов або ж за наявності успішних кейсів подаватися до суду самостійно.