Оксана Кириченко, мережа Аптека доброго дня: Наша компанія орієнтована на закриття потреб споживача, ми розуміємо ситуацію і даємо право вибору клієнту

Чому з орендодавцями легше домовлятися, коли поблизу йдуть бої, чи можливо отримати компенсацію за знищений товар, як рітейлери та виробники не завжди знаходять спільну мову по даному питанню, та як фіксований курсу гривні впливає на формування попиту на ліки.

Аптечний рітейл з початку відкритого вторгнення рф до України став для всіх українців надважливим. Багато співгромадян потребують постійного приймання ліків, багато хто постраждав від обстрілів російських терористів, отримав поранення або загострення хронічних хвороб. У таких умовах питання забезпечення населення ліками стало життєвоважливим, і, у переважній більшості випадків, вітчизняним аптечним мережам вдалося втримати ситуацію під контролем.

Як працювала у ці важкі для всіх часи мережа Аптека доброго дня RAU розповіла генеральний директор компанії Оксана Кириченко.

– Скільки аптек вашої мережі зараз працюють, у яких містах України та в якому режимі?

– Національна мережа Аптека доброго дня наразі налічує більше 600 аптек по всій території Україні. З них у Києві – 270 аптек, на заході та в центрі України – 150, на сході та півдні – 270 аптек.

В перший місяць війни у Києві щодня відкривалася найбільша кількість наших аптек серед усіх мереж, ми прагнули унеможливити катастрофу через відсутність ліків у населення. Наразі ми відновили роботу майже всієї мережі по Україні, окрім тих аптек, що були повністю зруйновані або знаходяться на тимчасово непідконтрольній території України.

Активно ведемо роботу по відновленню зруйнованих аптек, так, 22 липня відкрила свої двері відновлена Аптека доброго дня в ТРЦ Retroville.

Щодо режиму роботи, то наші аптеки працюють в штатному режимі з урахуванням комендантських годин і повітряних тривоги.

– Чи є проблеми із постачанням ліків і яких саме?

– На початку війни проти аптек зіграв ажіотаж. Люди активно скуповували ліки, а логістика була не готова забезпечувати підвищений попит. Система постачання ліків та лікарських засобів в Україну була порушена через втрату логістичних центрів, відсутність та розірвання українських транспортних сполучень.

Наша компанія була вимушена посилювати власну логістику. Товари без жорстких температурних обмежень переміщували на власних авто, перепрофілювали частину офісних співробітників у водіїв-експедиторів.

Сьогодні ми можемо сказати, що довоєнні схеми логістики відновленні.

– Як змінився попит на медичні препарати з початку війни?

– На початку війни були короткострокові сплески, пов’язані з тими чи іншими новинами, чи ситуацією в країні. В перші місяці ми спостерігали збільшення відсотку продажів RX (рецептурні) препараів і ліків від хронічних хвороб. На третій місяць війни структура стала вирівнюватися, як у довоєнний період, знов почали зростати продажі ОТС (безрецептурні) препаратів і natural.

І тут хотілось би відзначити, що після фіксації НБУ курсу гривні, на попит значним чином буде впливати зростання цін на імпортні товар, а згодом – й на українські, так як там є частка імпортної сировини.

Після вимушених дій НБУ дистриб’ютори підняли ціни на імпортну продукцію, і роздрібні мережі були змушені реагувати на данні дії. Загальний кошик у прайсі виріс на 10%.

В зв’язку з цим наша мережа наразі орієнтована на закриття потреб споживача, ми розуміємо ситуацію і даємо право вибору клієнту – імпортні ліки чи ліки вітчизняного виробництва. Задача наших фармацевтів запропонувати клієнту аналоги по більш доступним цінам.

– Скільки аптек мережі та в яких регіонах було знищено або вони зазнали значних руйнувань?

– Загалом компанія на непідконтрольній території втратила 47 аптек: 14 із них працюють під керівництвом окупантів, 33 – зруйновано. В результаті компанія отримала понад 65 млн грн збитків.

– Чи приєдналась ваша аптечна мережа до волонтерської діяльності?

– Вважаю, що обов’язок кожного українського бізнесу допомагати і підтримувати ЗСУ і волонтерські організації, щоб наблизити день нашої перемоги. Тому з перших днів повномасштабної війни росії проти України ми:

• Перерахували на допомогу Збройним силам України – 7 млн грн;
• Запустили чат-бот з метою списання балів на допомогу ЗСУ;
• Передали ліків на суму понад 2 млн грн волонтерськими організаціями, лікарням, ТрО;
• Відкрили “Благодійний Фонд Доброго Дня”, що буде допомагати медикаментами українцям, що цього потребують;
• Долучились до ініціативи АПАУ по закупівлі турнікетів для ЗСУ і перевели на цю ініціативу 2,5 млн грн.

– Чи багато співробітників вашої аптечної мережі мобілізували до Збройних сил України або ж вони долучились до підрозділів територіальної оборони?

– В нашій сфері співробітники в основному жінки, в нас працює мало чоловіків, ситуація виглядає в співвідношенні 95/5%.
Але звісно наші чоловіки служать в лавах ЗСУ. Перші добровольці в ЗСУ з’явилися з перших днів війни, це наші хлопці, які родом с Бучі та Ірпеня. Також частина чоловіків служать в територіальній обороні міст.

– Як ви вибудовуєте логістику та забезпечуєте постачання ліків в аптеки, особливо ті, що знаходяться у зоні бойових дій, чи поруч?

– Доставку на території, де ведуться військові дії (дані території не є окупованими) здійснюють дистриб’ютори. Якщо виникає потреба в ліках, яких немає в наявності в аптеках, або на навіть на складах дистриб’юторів, але є гостра потреба в них – ми використовуємо власну логістику.

– Які висновки та які уроки ви, як керівник, і ваша компанія зробили і вивчили після трьох місяців війни? Що вас здивували, що стало відкриттям?

– Як вже зазначала вище, війна – то найбільше випробування як для бізнесу, так і для його керівників. Ми, як і всі, не були готові до роботи в режимі реальної війни.

В перші ж дні після вторгнення горизонт планування скоротився до однієї доби. Тепер він вже більший. Але ситуація змінилася і потрібно дивитися на неї тверезо. Попереду – роки важкої праці.

До війни в компанії було налагоджено класичну систему роботи персоналу, де керуючим центром прийняття та генерування рішень був фізичний офіс. Під час війни ми створи дистанційні інструменти керування, що поліпшило та значно прискорило роботу. Це телеграм-бот, який відображає інформацію щодо графіку роботи та оперативного стану відкриття нових аптек, онлайн-обліку навантаження співробітників та місця їх знаходження. Мабуть, як і у всіх, відеозв’язок замінив фактичну присутність офісних співробітників, та це не вплинуло на якість роботи завдяки швидко налагодженим інструментам управління.

– Як складаються у цей непростий час відносини з орендодавцями? Чи вдається домовитися про знижки, відтермінування платежів?

– Ми живемо і розвиваємо бізнес в нелегкий час, в період, коли маємо підтримувати один одного, бути корисними суспільству та економіці. Ми маємо відповісти собі на питання: бізнес заради прибутку чи для моральних цілей. Що обрати – збагачення власної компанії чи діяти на користь етичних переконань.

Орендодавці на територіях, де йдуть бойові дії, або територіях, близьких до них, відносяться до партнерів з розумінням, йдуть на перемовини та розуміють, що вижити і перемогти ми зможемо тільки разом.

Але маємо приклади ганебного поводження в такий час, ще й на територіях, де спокійно і бойові дії не ведуться. Стало неприємним відкриттям, коли орендарі дозволяють собі достроково розривати договір оренди з аптекою, в своїх цілях незаконно використовувати товар і майно аптеки без дозволу, що насправді можна кваліфікувати як крадіжку. Маніпулювати ситуацією, і говорити, що якщо не буде прийняла нова ціна за оренду, то приміщення буде віддане іншим. Та інші неприємні ситуації.

Я переконана, що успішний бізнес не може бути не етичним. Якщо керівники організацій будуть думати лише про прибуток, то, звісно, зароблятимуть багато грошей. Проте, війна показує хто є хто, і дуже хочеться, щоб в більшості випадків проявлялися гідні людські якості.

– Які у вас плани? Будете поновлювати роботу у тих локаціях, які були змушені закритися? Плануєте розвиток, чи поки все поставлено на паузу?

– Компанія щосекунди продовжує виконувати свої зобов’язання перед клієнтами та суспільством, і ні на мить не призупиняла роботу за жодним із напрямів діяльності.

Ми відкрили 9 нових аптек, 33 аптеки було відновлено після окупації, і вони вже працюють!

– На вашу думку, як держава може підтримати аптечний рітейл? Які крокі треба зробити якнайшвидше?

– Зараз найбільша проблема – це компенсація знищеного товару та перерозподіл попиту.

Більша частина виробників відмовляються брати участь у компенсації знищеного товару роздрібним мережам. До війни у ланцюжку виробник – дистриб’ютор – роздрібна мережа ми залишалися партнерами у всіх питаннях. Чому наразі ситуація змінилася? Адже для того, щоб економіка України продовжувала працювати, потрібна спільна робота на результат, підтримка всього ланцюжка.

Аптечні мережі опинилися в ситуації, коли їм не компенсують спільні збитки за знищений товар і не вирішують питання з оверстоками. Від держави ми хочемо зрозумілих дій, процедур, механізмів для компенсації розбитого та знищеного майна та товару.

Читайте також –

Моторошний хаос: як працюють аптечні мережі на тимчасово окупованій території України