Представники галузі торгівлі та послуг виступили за зниження ставок еквайрингу та інтерчейнджу

24 березня в інформаційному агентстві УНІАН представники бізнесу, профільних асоціацій та законодавчої влади обговорили необхідність законодавчого врегулювання вартості еквайрингу. Публікуємо ключові тези, а також список компаній та асоціацій, які звернулись з листами підтримки змін в законодавстві.

На прес-конференції висловили незгоду з високими тарифами на еквайринг та підтримали законодавчі ініціативи щодо погодження рівня цього тарифу з рівнем ЄС низка провідних компаній у галузі торгівлі. В зустрічі прийняли участь Михайло Саакашвілі, голова Виконавчого комітету реформ Національної Ради Реформ, Олександр Ольшанський, заступник голови Виконавчого комітету реформ, Національної Ради Реформ, Марія Барабаш, керівник Офісу простих рішень та результатів, Владислав Чечоткін, співзасновник «ROZETKA.UA», Василь Даниляк, член Української Ради Бізнесу, віце-президент ПАТ «Концерн Галнафтогаз», Сергій Трахачов, президент Української ресторанної асоціації, Марія Мезенцева, народний депутат України, Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС, Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Наталія Петрівська, керівник GR-напряму Асоціації рітейлерів України.

Сьогодні середня комісія, яку банки стягують з кожної покупки, зробленої за допомогою платіжної картки, складає в Україні в середньому 2% від сплаченої суми, тоді як у ЄС відповідно до Звіту Еврокомісії комісія еквайрингу в середньому не перевищує 0,32-0,73%. Отже, українці платять у декілька разів більше під час розрахунку карткою.

Комісія, яку банки беруть з кожної безготівкової покупки (еквайринг), в Україні коливається від 1,6 до 3% залежно від того, у якій торговій точці здійснюється сплата за товар чи послугу, якому банку належить POS-термінал, а також карта якого банка-емітента використовується. Відповідно, у цю суму входить дохід власника POS-терміналу, дохід банків емітентів карт та дохід котроїсь з двох платіжних систем – Visa або Mastercard. Ця комісія формально сплачується продавцем товару чи послуги, але може закладатися у ціну товару, а отже її може сплачувати споживач. Щороку торговельні мережі, ресторани, інтернет-магазини та усі інші великі і малі бізнеси перераховують банкам десятки мільярдів гривень.

Наприклад, за 2019 рік торговельні мережі перерахували банкам  за безготівкові розрахунки 10,3 млрд грн, а з урахуванням інтернет торгівлі  – 17,1 млрд. грн. Тобто стільки коштувала споживачам можливість зручно і швидко платити карткою. Але чи не занадто висока ціна за зручність? Якби в Україні діяв європейський тариф 0,3%, то рітейл або споживачі заплатили б вже не 17,1 млрд грн, а лише 2,6 млрд грн.

У Європейському Союзі плата за безготівковий розрахунок становить не більше 0,3% і обмежена директивою ЄС № 17-751. Незважаючи на те, що ЄС захищають конкуренцію як базову цінність своєї економіки, вони жорстко вдалися до регулювання цього тарифу – чим практично показали, що ця сфера не належить до тих, які здатен регулювати ринок. В Україні 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а 99% ринку платіжних систем – 2 гравці. Вони фактично мають законодавчий дозвіл на монополію у сфері еквайрингу, що підвищує ціну товарів та послуг для споживача, скорочує їхні і без того невеликі доходи (Україна є країною з найменшим доходом на душу населення у Європі), обмежує купівельну спроможність українців, погіршує їх фінансове становище в умовах кризи COVID-19.

“Еквайринг є задорогий для українського бізнесу, а в деяких випадках – неможливим для сплати. Коли почалася коронакриза і частина бізнесу змушена закрити свої офлайн магазини, перепрофілюватися та перейти на роботу онлайн, частина безготівкових розрахунків значно збільшилася. Банки та міжнародні платіжні системи отримали додаткові прибутки, однак бізнес залишився зі своїми боргами і зі своїми проблемами”, – зазначила Наталія Петрівська, керівник GR напрямку Асоціації рітейлерів України.

На сьогодні прийняті закони, які вимагають від бізнесу обов’язкове забезпечення споживачу послуги розрахунку карткою, але нічого не зроблено для того, щоб тариф був справедливим. У час, коли кількість безготівкових розрахунків стрімко росте через карантин і ризик заразитися, банківська система отримує надприбутки. Така дисгармонія повинна бути ліквідована жорстким втручанням держави. Державне регулювання може ефективно підтримати економіку. Коли облікова ставка НБУ за один рік знизилася з 17% до 6% у червні 2020 року, споживачі та бізнес відразу відчули зростання ліквідності. Обмеження тарифу менше 1% матиме той самий ефект для мільйонів споживачів України та сотень тисяч бізнесів.

Отже, відповідальний бізнес підтримує подані до проекту закону про платіжні послуги №4364 поправки, якими передбачене законодавче регулювання розмірів комісійних винагород при безготівкових розрахунках (послуги еквайрингу, в тому числі комісії інтерчейндж). Понад 300 тисяч компаній-членів галузевих асоціацій надіслали офіційні листи на підтримку зниження ставок еквайрингу народним депутатам України та відповідним органам державної влади.

Компанії та асоціації, які звернулись з листами підтримки законодавства щодо обмеження розмірів тарифів:

• Асоціація рітейлерів України
• БІЗНЕС 100
• ГО «CEO Клуб»
• Федерація Роботодавців України
• Спілка українських підприємців (СУП)
• Українська Бізнес Асоціація
• Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ)
• Асоціація Підприємств Інформаційних Технологій України
• Громадська спілка «Українська ресторанна асоціація»
• Ліга українських промисловців – виробників взуття, шкіргалантереї, хутрових виробів і шкіряних товарів «УКРШКІРВЗУТТЯПРОМ»
• Асоціація «Парфумерія та косметика України»
• «Всеукраїнське братство бджолярів України»
• ТОВ «Інтертоп Україна»
• ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд»
• ТОВ «Пост Фінанс», група компаній «Нова Пошта»
• АТ «Концерн Галнафтогаз» (мережа АЗС «ОККО»)
• ТОВ «РОЗЕТКА. УА»
• ТОВ «Альянс Холдинг» (Shell Retail Ukraine)
• ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»
• ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ»
• ТОВ «НОВУС УКРАЇНА»
• ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна»
• ТОВ «ДЦ УКРАЇНА» (мережа магазинів «WATSONS»)
• ПФ «ГАММА – 55» (мережа «Аптека 911»)
• ТОВ «Дієса» (мережа «Ельдорадо»)
• ТОВ «Леруа Мерлен Україна»