Бізнес бачить значні корупційні та інші ризики в новому законопроекті «Про захист прав споживачів» та закликає Верховну Раду не підтримувати його

У грудні 2022 року Комітетом ВРУ з питань економічного розвитку було підтримано підготовлений до другого читання проект Закону України «Про захист прав споживачів» №6134. Із того часу провідні українські бізнес-асоціації активно закликають народних депутатів України не підтримувати цей законопроект в редакції Комітету, а також звертаються з відповідними листами до Офісу президента України та Міністерства економіки України.

У свою чергу, Міністерство економіки України також вказує на те, що деякі положення законопроекту №6134 у редакції до другого читання руйнують мету цього проекту закону та протирічать європейському законодавству. З чим пов’язана така реакція бізнесу і чому урядовий законопроект, який протягом тривалого часу опрацьовувався з бізнес-асоціаціями викликав шквал негативу бізнесу та не підтримується його основним розробником – Міністерством економіки України.

Позиція бізнесу щодо нового законопроекту «Про захист прав споживачів» №6134 одностайна: низка вбудованих в нього нововведень несе корупційні ризики, нівелює курс держави щодо дерегуляції підприємницької діяльності, закладаючи моделі адміністративного та фінансового тиску на бізнес, та не узгоджується з європейськими нормами. На цьому у своїх офіційних зверненнях до парламенту наголосили Українська Рада Бізнесу, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торгова палата, Асоціація рітейлерів України.

Основні вимоги бізнесу – прибрати із законопроекту включені до нього норми, щодо:

• поширення закону на будь-які договори купівлі-продажу товарів, виконання робіт, надання послуг, що укладаються між суб’єктами господарювання, тобто на нерухомість (включаючи нове будівництво), правочини, що підлягають нотаріальному посвідченню, соціальні, медичні  та адміністративні послуги, азартні ігри, а також відносини між суб’єктами господарювання;
• закріплення на рівні закону громадської спілки «Спілка громадських об’єднань споживачів», утвореної нею ж Комісії з питань позасудового розв’язання спорів, та її монопольних та непропорційних повноважень;

• запровадження обов’язку суб’єктів господарювання призначати відповідальних осіб за захист прав споживачів в окремих будівлях, спорудах, офісних та торгівельних приміщеннях, що має в обов’язковому порядку пройти навчання в громадській спілці;
• встановлення додатково до існуючих механізмів (гарантійний ремонт, заміна товару, зниження ціни, розірвання договору) вимоги щодо обов’язкового відшкодування майнової та моральної шкоди споживачу за недоліки товарів, розмір якої визначатиме, знову таки, Комісія на підставі висновку Громадської спілки;
• встановлення обов’язковості для врахування судом у цивільних та господарських справах визначених Комісією та підставі Громадської спілки розміру такої шкоди.

З не менш жорсткою критикою схваленої Комітетом до другого читання редакції законопроекту №6134 виступило й основний розробник законопроекту – Міністерство економіки України. У своєму листі Мінекономіки зазначає, що задля недопущення зриву євроінтеграційного процесу «не підтримує пропозиції щодо розповсюдження норм закону на відносини між юридичними особами та розширення сфер його дії, а також пропозиції щодо діяльності спілки та органу позасудового розгляду спорів у сфері захисту прав споживачів».

Чому ж бізнес бачить значні корупційні та інші ризики в новому законопроекті «Про захист прав споживачів»? Відповідь проста – бо вони там є.

Як зазначила Європейська Бізнес Асоціація у своєму зверненні, вказані пропозиції з бізнесом не обговорювались, хоча робота над документом велась майже чотири роки.

Бізнес не розуміє, як буде обиратись ця громадська спілка (в законопроекті прозорої процедури формування немає) й чи будуть в цьому процесі приймати участь представники бізнесу. У європейських країнах подібні організації існують, але вони не мають впливу на господарську діяльність суб’єктів господарювання. Більшість незалежних споживчих організацій надають консультаційні послуги населенню та/або проводять просвітницькі кампанії, надають інші послуги в сфері захисту прав споживачів. Більше того, в європейських країнах такі організації зазвичай мають розгалужений характер (діють декілька організацій), що забезпечує внутрішню конкуренцію між ними та можливість вибору організації споживачем, якщо той має на меті захистити свої права.

«Натомість законопроект №6134 визначає конкретну назву громадської спілки – «Спілка громадських об’єднань споживачів», яка, як виявилося, лише нещодавно була зареєстрована. Відкритої інформації щодо діяльності цієї громадської спілки в публічному просторі немає, але таку юридичну особу ми знайшли в Єдиному державному реєстрі (код ЄДРПОУ 45081048) та її вплив можна оцінити швидкістю, з якою пропозиції спілки були прийняті Комітетом», – коментує нововведення голова Асоціації рітейлерів України Андрій Жук.

Законопроект №6134 наділяє громадську спілку «Спілка громадських об’єднань споживачів» монопольним правом проведення обов’язкового навчання та підвищення кваліфікації осіб (вартість такого навчання наразі невідома), відповідальних за захист прав споживачів, розроблення методики та надання висновків щодо розміру відшкодування шкоди у споживчих спорах, ведення рейтингів якості, надійності та фінансової стійкості суб’єктів господарювання. На думку українських бізнес-асоціацій, такі розширені повноваження можуть мати своїм наслідком втручання у внутрішню господарську діяльність бізнесу, заволодіння фінансовою інформацією компаній-учасників ринку (потенційно конфіденційного характеру), доступ до якої не є типовим для таких організацій; упереджений підхід до визначення розміру відшкодування тощо.

До того ж в разі, якщо внаслідок контрольних перевірок бізнесу в компаніях та будівлях будуть відсутні відповідальні за захист прав споживачів, що пройшли навчання в спілці, Держспоживслужба матиме можливість накладати штрафи у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тощо.  

«Такі зобов’язання для суб’єктів господарювання створюють додаткове навантаження та суперечать політиці уряду, спрямованій на спрощення провадження господарської діяльності. Також отримання такого посвідчення може мати ознаки адміністративної послуги, що потребує приведення положень законопроекту у відповідність із Законом України «Про адміністративні послуги». Крім того, надання повноважень проводити навчання та підвищення кваліфікації тільки спілці на законодавчому рівні, яка є новоствореною (дата створення 28.11.2022) та не має досвіду роботи у сфері захисту прав споживачів призводить до монополізації в цій сфері», – зазначається в листі Мінекономіки щодо схваленої Комітетом редакції за підписом першого віце-прем’єр-міністра України – міністра економіки України Юлії Свириденко.

«В Україні функціонує багато громадських об’єднань споживачів, які працюють вже багато років, мають науково-дослідні потужності для проведення незалежної експертизи (дослідження) продукції, здійснюють діяльність на території декількох областей та проводять навчання у сфері захисту прав споживачів, мають матеріальну, технічну базу та кадровий ресурс», – підкреслюють в листі Мінекономіки.

Не менше запитань і до прозорості формування ще одного нового потужного органу – комісії з питань позасудового розв’язання спорів. Законопроектом в редакції до другого читання пропонується створити її у кількості дев’яти осіб, при цьому включити до її складу три представника від компетентного органу (Держпродспоживслужби) та шість – від громадської спілки.

Отже, вирішення питань та самі рішення, для яких достатньо більшості голосів, будуть в значній мірі залежати саме від цієї організації, що безпосередньо вплине на об’єктивність та прозорість прийнятих рішень. При цьому, запроваджується обов’язковий досудовий розгляд справ та прийняття рішень комісією на підставі висновків спілки (тобто, буде неможливо звернутися до суду без попереднього вирішення відповідного спору вказаною комісією). До того ж встановлюється обов’язок відшкодування майнової та моральної шкоди споживачу за недоліки товарів, розмір якої визначатиме, як вже зазначалося вище, знову таки, комісія на підставі висновку громадської спілки, і такий розмір, у разі оскарження, буде також обов’язковий для врахування судом у цивільних та господарських справах.

Підхід щодо створення та функціонування комісії з питань позасудового розв’язання спорів не узгоджується з європейським законодавством, зокрема з  Директивою 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 «Про альтернативне вирішення споживчих спорів».  

«Фактично буде створено ще один орган, функціонально подібний Держпродспоживслужбі, але який не входить у систему органів виконавчої влади. Фінансування органу позасудового розгляду спорів з Державного бюджету не передбачалося, оскільки простим, швидким та недорогим позасудовим розв’язанням спорів між споживачами та продавцями мають займатися акредитовані громадські об’єднання споживачів, які вже мають матеріальну та технічну базу, працюють багато років у сфері захисту прав споживачів та проводять навчання у цій сфері», – зазначають в Мінекономіки та вказують на намір відкритого та прозорого розроблення законопроекту щодо досудового вирішення спорів.

 Необхідність оновлення законодавства у сфері захисту прав споживачів та його наближення до законодавства ЄС, є безумовним зобов’язанням України, в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС та кандидатства України в ЄС. Проте виконання Угоди про Асоціацію з ЄС не може йти паралельно із впровадженням непрозорих механізмів непрозорим шляхом.

Отже,  маємо спільний заклик бізнес-асоціацій (Українська Рада Бізнесу, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торгова палата, Асоціація рітейлерів України) до парламенту — не підтримувати проект закону у редакції Комітету до виключення із нього положень щодо розповсюдження норм Закону на відносини між юридичними особами та розширення сфер його дії, а також пропозицій щодо діяльності Громадської спілки та органу позасудового вирішення спорів у сфері захисту прав споживачів.