08.03.2024 08:30
1424
Валерія БайдаШтучний інтелект набуває популярності в Україні. Команда Looqme дослідила, що говорили про ШІ в українські медіа та як вітчизняні компанії використовують його у роботі.
Протягом року українські ЗМІ (інтернет, друковані ЗМІ, інформаційні агентства, радіо та телебачення) згадували штучний інтелект 167 452 рази. Втім серед цих згадок тільки 66 400 згадок стосуються безпосередньо України.
Протягом року тема штучного інтелекту поступово набирала поширення. Якщо у лютому майже 4000 згадок зумовлені тим, що ChatGPT став доступним в Україні, то в листопаді та грудні понад 8000 згадок щомісяця стосувалися і загально-політичних тем. З огляду на те, що більшість держав почали вирішувати правові та морально-етичні питання щодо ШІ, це не могло не відобразитися на українському інфо просторі.
Більш ніж половина публікацій була у виданнях рівня ТОП-100 та національного рівня. Загалом же в 2023 році потенційне охоплення новин про штучний інтелект в українському сегменті склало понад 148 мільйонів.
Якщо говорити про контекст і середовище, в якому трапляються згадки, то найчастіші слова – це допомога, система, чатбот, генеративний (вид ШІ) – тобто ті слова, які стосуються перш за все використання штучного інтелекту. Цікаво, що в середовищі згадок про ШІ, достатньо часто трапляється Clearview. Це американська компанія з розпізнавання облич, яка надає програмне забезпечення для правоохоронних та державних органів. Окрім того, Clearview допомагає українським спецслужбам, а представники техностартапу декларують зацікавленість відкрити представництво в нашій державі.
Натомість в трендах згадок ШІ переважають слова, які стосуються більш конкретних сфер. Наприклад, дуже виділяється військова тематика: слова військовий, дрон, виробництво увійшли в 10 найбільш згадуваних.
З огляду на те, що штучний інтелект згадувався у контексті різних сфер та галузей, у дослідженні команда Looqme поділили усі згадки за темами та проаналізували особливості та наративи у кожній з груп.
У контексті війни в Україні ШІ згадувався 19000 разів. Це найпопулярніша тематика матеріалів про штучний інтелект, адже кількість згадок значно переважає інші теми.
Найпопулярнішими матеріалами стали новини про Артилерійську коаліцію підтримки України, дрони зі штучним інтелектом, які використовуватимуть ЗСУ, та новини платформи United24, зокрема, про Тімоті Снайдера, котрий зібрав кошти на сенсори для українських військових.
Найпопулярнішими організаціями в медіа стали ЗСУ, Міністерство оборони, Міністерство цифрової трансформації та Мінцифра, а серед персоналій найчастіше згадували Михайла Федорова, володимира путіна та Джо Байдена.
Про ШІ у стосунку до держави ЗМІ писали 12 300 разів. Штучний інтелект у цих матеріалах згадувався поруч зі словами act, чатбот та згаданий вже clearview. Серед компаній і організацій, про які найбільше говорили в контексті штучного інтелекту – Міністерство цифрової трансформації, Дія та OpenAI.
Закономірно, що в майже половині публікацій йшлося про міністра Михайла Федоріва. Решта ж персоналій не набрали навіть по тисячі згадувань, втім цікаво, що на другому місці за популярністю – Ілон Маск (873 згадки), а на третьому – Володимир Зеленський (867 згадок).
До найпопулярніших увійшли новини про перспективи України стати лідером з цифровізації державних сервісів, про виступ Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН, про рейтинг освітніх подій України та про безоплатний курс про штучний інтелект від Google, який запускає Мінцифри. В останній новині ШІ став інновацією року: школяри приймали участь у соціологічному дослідженні щодо нього, 30 000 педагогів пройшли курс “Штучний інтелект в освіті”, навіть відкритий марафон з української мови цього року відбувся за допомогою штучного інтелекту.
Про ШІ та ритейл
В контексті ритейлу штучний інтелект згадували всього 3300 разів. Найчастіше він трапився поруч зі словами працювати, команда, ринок, сайт.
У категорії ШІ в ритейлі найпопулярнішими компаніями стали Київстар, Епіцентр, АТБ, WOG, OLX. Найчастіше писали про директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрія Поддєрьогіна, Ілона Маска та керівника Кіберполіції Юрія Виходця.
Щодо топ-новин, то ними стали: зображення станцій київського метро під водою, створені штучним інтелектом (так, ТРЦ Республіка асоціюється у ШІ з Теремками); технології для прискорення відновлення України від японського бізнесу; роботи-помічники в мережі АТБ.
В освітній тематиці про штучний інтелект згадували майже 10 000 разів. Попри відносно невелику кількість згадок, вони мають значне потенційне охоплення – понад 56 мільйонів.
Найчастіше вживаними у публікаціях були слова освіта, наука, національний та мова. А до найпопулярніших матеріалів увійшли новини про львівських школярів та їх ідеї, як покращити сервіси Нова пошта (учні запропонували впровадити чат із штучним інтелектом Nova AІ, який буде вирішувати питання клієнта), міжнародну зустріч в Міністерстві освіти і науки та рейтинг мистецьких вишів.
Здавалося б, штучний інтелект та ІТ – це суміжні тематики, та в Україні в контексті інформаційних технологій ШІ згадували лише 8500 разів.
Оскільки ІТ-сфера сьогодні нерозривно пов’язана з військовою справою, то й згадки про штучний інтелект часто траплялися у сусідстві зі словами дрон та виробництво.
Втім топ-матеріали у цій сфері не стосувалися війни. Найпопулярнішими стали новини про купівлю британським інвестором частки компанії Cosmolot і плани застосовувати ШІ, нове медіа для айтівців, анонс платформи для управлінських рішень на основі штучного інтелекту.
У агросфері згадування ШІ також пов’язані з воєнною тематикою. Адже у публікаціях часто використовувалися такі слова, як війна, розвиток та супутниковий. Це пояснюється тим, що аграрії зараз повсякчас стикаються з ризиками через мінування територій, а посівні площі через війну й окупацію значно скоротилися. Тож двома найтоповішими стали новини про штучний інтелект, який допоможе розміновувати територію України, та про досвід Азербайджану у повоєнному відновленні.
Найбільше писали про компанію EOS Data Analytics, Збройні Сили України та FAO (продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Цікаво, що до найбільш згадуваних персоналій увійшли дві українки, яких журнал Time вніс до рейтингу Time 100 Next – міністерка економіки Юлія Свириденко й інноваторка, засновниця агростартапу Flurosat Анастасія Волкова.
Штучний інтелект у контексті медичної теми згадувався 2200 тисячі разів. Переважно медіа писали про діагностику та лікування тяжких захворювань (ВІЛ, онкологія, гепатит) з допомогою штучного інтелекту.
Цікаво, що в цій категорії медіа значну увагу приділяють дітям. Серед слів, що набирали популярності впродовж року – діти, навчання, освіта.
Тема створення контенту у прив’язці до штучного інтелекту в 2023 році була доволі популярною. Про неї згадували понад 7000 разів, а публікації сумарно мають понад 19 мільйонів потенційного охоплення.
Серед згадуваних організацій переважали компанії та соцмережі, які експериментують з впровадженням штучного інтелекту: ChatGPT, Google, OpenAI, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram, Twitter, LinkedIn. Найчастіше в новинах цієї теми штучний інтелект стояв поруч із словами генеративний, чатбот, робот, згенерувати.
Кумедно, що найбільш згадуваною особою став Тарас Шевченко. Причина цьому – новина про перший україномовний чатбот “На урок”, у якому можна поговорити з відомими поетами та письменниками.
Як висновок, інтерес до теми штучного інтелекту зростає. Кількість його згадувань в українських медіа – яскравий доказ цього. Про ШІ говорять у контексті практично всіх сфер життя. Щоправда, в Україні на кожну з цих сфер відбиток накладає війна. Тож штучний інтелект для українців – це не тільки генератор контенту у сомережі, але й інструмент боротьби, а в перспективі – повоєнного відновлення нашої держави.
Як працює ШІ, що він може дати бізнесу та які ризики у його використанні, поділився Станіслав Под’ячев, співзасновник Talents on AI Foundation та BlackBox.ua.
ШІ-спільнота в Україні
У нас є два напрямки роботи зі штучним інтелектом. Перший це Talents on AI Foundation – спільнота, яка виникла, коли з’явився Chat GPT 3. Українцям не дали можливості користуватися ним через веб-інтерфейс, заблокували з політичних мотивів. Тож за два дні ми зробили бот, який дублював функціонал чату і ним можна було користуватися через Telegram без реєстрації. На основі цього виникла спільнота людей, яким було б цікаво послухати та спробувати штучний інтелект. Ми почали проводити офлайн і онлайн зустрічі.
У кінці травня ми проводили хакатон в Unit.City, а згодом – фінал іншого хакатону разом з представництвом ООН в Україні, UNESCO та МЗС. Цей хакатон не зовсім звичний – з моделями генеративного штучного інтелекту. Його мета – дослідити, які проєкти можуть бути зроблені на перетині штучного інтелекту, захисту прав людини, толерантності і рівності. Зокрема, учасники досліджували можливість використання штучного інтелекту у юриспруденції, психології тощо.
Зараз ми розробляємо Blackbox.ua. Це платформа, на якій можна створювати діалогові ігри для підприємців, власників компаній, стартапів, учасників програм бізнес-шкіл. Є тема, є викладач, який її досконало вивчив і може поділитися з аудиторією. А потім аудиторія, якщо їй буде цікаво, може створити декількох ШІ-помічників, які будуть знати всі нюанси викладання саме цього лектора, саме цієї теми. І вони матимуть можливість відповідати або ставити запитання, бути гідом для учасників у вирішенні їх кейсів.
Наприклад, уявіть: ви CEO, за круглим столом сидять ваші колеги – директор з маркетингу, директор з продажів, директор з фінансів. І у вас є певний бізнес-челендж. І тут за столом з’являються Рей Даліо, Ілон Маск, Вільям Руделіус, і вони всі працюють над тим самим кейсом, але кожен додає щось своє. І таким чином це стає симбіозом генеративного штучного інтелекту в контексті компанії чи країни
Контекст компанії може бути різним. Для нас це зрозуміло, що я можу сприймати компанію так, ви – інакше, директор з маркетингу – ще інакше. Але й контекст країни може бути різним. Ми ставили це запитання людям, і вони написали зовсім різні відповіді. У когось це “війна, нам кришка”, хтось написав: “війна – це час можливостей”. Виходячи з цих контекстів кожен буде давати свою характеристику кейсів, свої відповіді, свої рішення.
Кожна охоча людина може описати контекст компанії самостійно. І кожен Diamon (помічник-модель штучного інтелекту) має контекст свого власника, який той задав. Відповідно він дає поради чи варіанти розвитку подій, виходячи з цього контексту. Така програма може бути затребуваною у всіх галузях. Це можуть бути не тільки стратегічні сесії, але й аналіз конкурентного середовища, розробка нового продукту, стратегії, пошук і упаковка ідей.
Найбільш очевидний ризик для генеративних моделей штучного інтелекту – це ризик галюцинацій, коли людина сліпо довірятиме ШІ і сприйматиме як істину в останній інстанції. Інший ризик – нерозуміння нами технології, того, як саме працює штучний інтелект.
Взагалі я оптиміст, тому якісь загрози з погляду кібербезпеки не розглядаю. Все має бути настільки відкрито і прозоро, що витік даних не нестиме шкоди. Якщо я не хочу, щоб хтось дізнався про певні речі – я просто не буду спількуватись з ШІ про них.
У використанні штучного інтелекту все одно на першому місці людина.
140
43
104
