Як розвивався і пережив націоналізацію маркетплейс ПриватМаркет

Рік тому, у січні 2016-го, команда Приватбанку, якою керував Дмитро Дубілет, запустила небанківський продукт – маркетплейс ПриватМаркет.

Як пише AIN.UA, на маркетплейсі продавці отримали можливість розміщувати інформацію про компанію, товари, послуги, шукати покупців серед клієнтів банку, та брати участь у тендерах. Для рядових користувачів через кілька місяців з’явився агрегатор товарів, які можна купити, в тому числі в розстрочку, прямо на сторінці майданчику.

«Головна мета проекту — продаж небанківських продуктів. Одна з основних наших гіпотез полягає в тому, що ми, як банк, знаємо багато про своїх клієнтів, включаючи їх потреби. Тому, можемо бути в потрібному місці в потрібний час зі своїми пропозиціями», — розповідає нинішній керівник ПриватМаркета Анатолій Рогальський.

Клієнтів, чиї потреби знає Приват, багато. Банк обслуговує 3,2 млн пенсіонерів, 500 000 студентів, 500 000 ФОП і 600 000 малих і великих підприємств. Близько 3,6 млн працівників мають у банку зарплатні картки. Загалом, як стверджувала глава НБУ Валерія Гонтарєва, фінустанова має 20 млн вкладників.

Як і які дані про клієнтів використовує Приват? «Наприклад, у нас є страховки на авто. За цією ознакою можемо вибрати людей з автомобілем. Ми бачимо як часто людина робить покупки в інтернеті, його мета накопичень в «Скарбничці», чи читає він наші листи і багато іншого», — пояснює Рогальський. Анонімізовані дані за обраними критеріями банк використовує в рекламних комунікаціях як по ПриватМаркету, так і за іншими, більш традиційними банківськими продуктами.

По суті, ПриватБанк має 20-мільйонний ринок своїх клієнтів, про яких він вже багато знає і які звикли користуватися його банківськими сервісами. За рахунок цього він може краще продавати їм продукцію інших магазинів (b2c-маркетплейс), допомагати компаніям-клієнтам самим виходити в ecommerce-сегмент і брати участь у державних і комерційних тендерах. При цьому, в процесі Приват може продовжувати продавати банківські послуги.

Бізнес для бізнесу та держави

При запуску ПриватМаркета команда спершу націлилася на бізнеси. У січні минулого року стартував b2b-розділ, що містить довідник юросіб і напрямок з тендерами для майданчика ProZorro. За рахунок інтеграції з банківськими сервісами брати участь у тендерах державної електронної системи закупівель клієнтам Привату простіше через «Маркет». Тому основним KPI для команди був відсоток участі в тендерах, який ПриватМаркет забезпечував для всіх торгів на ProZorro за місяць. У банку відмовилися розкривати цей показник, але повідомили, що до грудня відсоток наблизився до двозначної цифри.

Компанії, що беруть участь у торгах через площадку банку, отримують ряд переваг. Авторизація відбувається через Приват24, що позбавляє необхідності заповнювати реєстраційні форми і верифікувати участь першим платежем. Як стверджує керівник тендерного напрямку ПриватМаркета Артем Калашніков, завдяки цьому компанія підтверджує участь у тендері через 3-5 хвилин після авторизації на майданчику. «У конкурентів це може зайняти кілька днів, адже потрібно заплатити вперед і підписувати паперові договори», — пояснює він. Майданчик Привату також працює з клієнтами без депозитних платежів: «спочатку вигравай тендери, а потім за них плати».

Ще одна ніша у сфері закупівель для ПриватМаркет з’явилася в кінці жовтня з запуском відкритої системи для комерційного сектора Rialto. Маркетплейс банку підключився до неї в листопаді, ставши другим після SmartTender.biz. Тепер крім Привату з нею працюють Zakupki.Prom.ua, «Державніторги онлайн» і ще три майданчики готуються до підключення. З початку роботи системи в Rialto зареєструвалося 40 000 постачальників і було оголошено 948 тендерів.

Завдання у ПриватМаркету по цій системі такі ж, як і для ProZorro. За відсотком учасників торгів, яких привів майданчик, вона займає друге місце і має великий відрив від третього. На старті ПриватМаркет забезпечував до третини учасників торгів Rialto, але на його частку серйозно вплинуло підключення майданчика по закупкам Prom.ua, а потім і націоналізація. «Зараз ми спостерігаємо повернення учасників до нас і будемо працювати над залученням нових користувачів», — розповідає Рогальський.

Непомітна розстрочка

Для рядових користувачів ПриватМаркет стартував у травні 2016 року. «На налагодження процесів і залучення ключових продавців на ринку нам знадобилося чотири місяці. Потім ми почали інвестувати у продажі і кожен місяць вони росли в два рази», — розповідає Рогальський.

Конкретних цифр менеджер не називає, але каже, що 70% всіх покупок користувачі роблять у розстрочку. Відсоток невиплат «не високий, як і в цілому по банку». Редакції AIN.UA вдалося з’ясувати, що місячний оборот майданчику обчислюється в мільйонах гривень, а кількість транзакцій вимірюється тисячами.

Купуючи щось на ПриватМаркет користувач може сповна відчути «синергію з банківськими продуктами» Привату. Якщо вибрати товар з того ж браузера, що зазвичай використовується для входу в Приват24, та натиснути кнопку «Оформити замовлення», то система припустить, що перед нею може бути особа, що заходить і в онлайн-банкінг. Якщо це підтвердити, то «Маркет» підтягне інформацію про ПІБ, email і телефон, хоч і частково приховані. Варто вибрати карту, адресу доставки, натиснути кнопку оплатити і сума за товар буде списана з рахунку користувача. Так, редакція AIN.UA майже обзавелася очисником повітря, але, на щастя, оплату можна скасувати протягом чотирьох годин. Раніше, як пояснює Рогальський, останнім кроком було введення пароля з SMS. Але команда вирішила його прибрати і це позитивно вплинуло на воронку продажів навіть з урахуванням скасованих надалі замовлень. «Можна сказати, що ми зробили найзручніший чекаут для оформлення розстрочки для клієнтів Приватбанку», — говорить він.

Державні плани

Під кінець 2016 року Кабмін оголосив про націоналізацію Приватбанку. Якщо щодо приналежності системи Приват24 державі є питання, то, за твердженням керівника проекту, ПриватМаркет повністю перейшов у відання Мінфіну. Все, від коду майданчика до торгової марки, вже є державною власністю.

Кардинальних змін у роботу небанківського проекту це не принесло. Після того як Дмитро Дубілет пішов з фінустанови, місце керівника ПриватМаркета зайняв Рогальський, який раніше займався напрямком b2c. Крім цього, «в команді змін немає і не планується», — стверджує новий IT-директор банку Олександр Дрелінг.

«Нове керівництво з оптимізмом прийняло наш проект. Все таки в рамках банку це стартап, який поки що генерує значно менше прибутку, ніж флагманський напрямок», — розповідає Рогальський. Його начальник налаштований навіть більш впевнено: «Я особисто підтримую цей проект. Більш того, він був затверджений правлінням банку як стратегічний напрямок».

Все ж після націоналізації в проекті трохи змінився вектор розвитку. Основні сили спрямували на розробку функціональності для держзамовників в системі ProZorro. Поки компанії можуть лише брати участь у тендері, але з березня місяця через ПриватМаркет можна буде і виступити організатором. «Нове правління та держава зацікавлена у прозорому проведенні тендерів ProZorro, що ми допоможемо забезпечити. До того ж, зараз в першу чергу нам потрібно перевести туди закупівлі Приватбанку, — каже Рогальський.

Першу половину 2017 року команда проекту планує залучати організаторів торгів в особі державних органів і постачальників на тендерний майданчик. У другому півріччі Рогальський хоче знову зосередитися на продажах приватним особам. «Але буду намагатися робити все паралельно. Глобально ми плануємо зрости за всіма показниками в 3-3,5 рази в 2017 році», — стверджує менеджер.

Джерело: AIN.UA

Читайте також – 

Біс паніки: як користувачі соцмереж жартували про націоналізацію Приватбанку