Старожили ринку: найстаріші FMCG-мережі України (+інфографіка)

Як склалася доля компаній, що першими почали побудову власної роздрібної мережі під своїм брендом, хто до сих пір успішно розвивається, а хто – вже пішов з бізнесу.

За даними дослідницької компанії GT Partners Ukraine, зараз в нашій країні працює близько 140 продуктових роздрібних мереж. Частина з них – невеликі локальні гравці, а частина – національні гіганти з сотнями магазинів. Причому деякі лідери присутні на ринку вже без малого 20 років! RAU проаналізувала: які рітейлери почали вибудовувати власні торгові мережі першими, хто пішов за першопрохідцями, і як склалася доля перших мережевих роздрібних компаній.

Першопрохідці

Перша досить системна роздрібна мережа в форматі Cash&Carry з’явилася в Україні в 1995 році: оптовий магазин компанії Rainford «Сонячний». Його відкрили в Дніпрі місцеві бізнесмени Олександр Мартинов і Борис Цейтельман. Але до наших днів вона «не дожила».

Основна частина вітчизняних FMCG-мереж з’явилася на рубежі тисячоліть. У 1998 році з легкої руки підприємця Ігоря Баленка почали роботу точки Ля Фуршет, з недешевим імпортним асортиментом. Ця обставина, помножена на кризу 1998-го, підштовхнула бізнесмена до нового дисконтного формату магазину – так з’явився перший супермаркет Фуршет. Українці шукали низькі ціни, і сприйняли «на ура» формат дисконтного магазину: перший Фуршет окупився менш ніж за два роки.

У тому ж році Володимир Костельман відкрив під Києвом перший Fozzy Cash&Carry, а в столиці – перший Сільпо. Тоді ж з’явилися магазини ще одного велетня – АТБ. Насправді вони вже працювали, в форматі супермаркету і дискаунтера, але називалися «Тополя», «Калинка», «Берізка», «Клен», або просто «Продукти». У 1998 році Геннадій Буткевич з партнерами перейменували магазини – так з’явилися АТБ-маркети (абревіатура «Агротехбізнес», компанії Буткевича). Надалі успіх мережі забезпечило дотримання бізнес-моделей популярних європейських дискаунтерів – Lidl і Aldi, заснованих на низькій націнці, високому обороті і швидкому розширення мережі.

Поява ще одного бренду – Велика кишеня, сталася через два роки, у 2000, не виключено, що через те, що Баленко і Роман Лунін не змогли домовиться раніше про відкриття Фуршету на базі цеху, що належав Луніну. Він реалізував ідею Баленко і через два роки відкрив там супермаркет Велика кишеня.

Гості з-за кордону

Перспективний український ринок привернув увагу і зарубіжних компаній. Першою з «варягів», у 2000 році, на ринок вийшла австрійська REWE Group, відкривши перший супермаркет BILLA у Києві. За 8 років компанія за рахунок іноземних інвестицій побудувала і відкрила супермаркети в Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові, Дніпродзержинську, Сумах, Одесі, Нікополі, Краматорську, Житомирі. Остання криза не пройшла безслідно – в 2017 році стало відомо про те, що BILLA згорнула бізнес в регіонах і розпродала там активи.

У 2001 році на ринку з’явилося відразу чотири нових мережі: Наш край, Вопак, Копійка і Таврія В. Перших трьох об’єднує «прописка» – Західна Україна. З невеликих регіональних мереж вони виросли в рітейлерів національного масштабу. Наприклад, магазини самої бурхливо зростаючого з них – Наш край зараз працюють в 18 областях України. Це один з перших українських рітейлерів, який зробив ставку на розвиток по франчайзингу.

У 2002 році Володимир Костельман запустив новий формат – «магазини біля дому». Для розвитку своєї нової мережі Фора Fozzy Group скуповувала досить великі регіональні мережі. Наприклад, на початковому етапі розвитку мережу посилили 30 магазинів Дніпрянка, а потім 40 точок українсько-литовської мережі Бумі-маркет.

2003 рік можна вважати роком експансії іноземних брендів – в Україні відкрилися перші торговельні точки німецької METRO Cash&Carry – торгового підрозділу компанії METRO Group. Незважаючи на збитки, понесені рітейлером в 2014 році в Донецьку, і втрату 4-ох гіпермаркетів, ритейлер активно розвивається і впроваджує нові формати.

Завершили парад «іноземців в ритейлі» французи – в 2008 році в Україну вийшла корпорація Auchan, розвиваюча бренд Ашан. З тих пір вона побудувала або купила більше 20 торгових об’єктів формату “гіпермаркет” і “супермаркет”, а в планах компанії – розвиток і формату «магазин біля дому».

Мертві душі

Але не у всіх зарубіжних рітейлерів відносини з українським споживачем склалися. Багато з них так і не змогли закріпитися в країні та змушені були піти з ринку. Особливо це справедливо для компаній, які раніше успішно працювали в Росії. У 2005 році в Україні вийшли відразу дві мережі з російським корінням: Патерсон і Перекресток. Обидва бренди дуже добре відомі в РФ, тому їх вихід супроводжувався гучними заявами про плани швидко потіснити місцевих гравців і увійти в число лідерів роздрібного ринку. Не склалось.

Патерсон пропрацював трохи більше трьох років, і максимум, що зміг добитися – три супермаркети в Києві. Перекресток, що входить до складу найбільшого російського рітейлера X5 Retail Group, також не надав по суті ніякого впливу на ринок продуктового мережевого роздробу – 13 магазинів навіть за українськими мірками не є скільки-небудь помітної мережею. У 2013 році Перекресток продав свої торгові точки і звернув бізнес в Україні.

Ще менше протримався на вітчизняному ринку бренд О’кей, що успішно розвивався в Росії. У 2007 році компанія відкрила свої перші гіпермаркети, а вже в 2009-му була змушена покинути Україну.

Справедливості заради варто відзначити, що навіть західні корпорації не завжди можуть похвалитися суцільними успіхами. Невдачею завершилася спроба Metro Group вивести на український ринок бренд Real: у 2012 році два гіпермаркети бренду були продані Auchan в рамках глобальної угоди з продажу активів Real в Східній Європі.

Є приклади і вітчизняних FMCG-мереж, «які не дожили» до наших днів. Один з найвідоміших – перша роздрібна мережа України Rainford, на піку розвитку налічувала 49 магазинів. У 2011 році через високе боргове навантаження компанія збанкрутувала.

Причина зникнення ряду інших брендів банальна: поглинання більш щасливими конкурентами. Так з карти мережевого продуктового роздробу України зникли Барвінок, Бі-маркет, Бумі-маркет, Караван та інші мережі. Внутрішньокорпоративний конфлікт і початок вторгнення проросійських сил в Донбас привів до «раптової смерті» роздрібного бізнесу компанії Амстор. Зараз на місці маркетів бренду відкрилися Сільпо, а сам Амстор існує тільки у вигляді торгових центрів.

Редакція дякує компанії GT Partners Ukraine за допомогу в підготовці матеріалів.

Читайте також –

Топ-10 найбільших торговельних мереж України за сумарною торгівельною площею