Час розплати: як фіксувати збитки від дій країни-агресора для отримання компенсації від росії

Партнер, керівник судової практики Sayenko Kharenko Олена Сукманова та старший юрист практики нерухомості Sayenko Kharenko Тарас Бондаренко під час RAU-вебінару «Приватні позови проти країни-агресора: оцінка шкоди, законодавство, практика та перспективи» розповіли про процедуру відшкодування збитків в наслідок воєнної агресії росії у судовому порядку. 

Відшкодування збитків у судовому порядку основною вимогою матиме доведення нанесенених збитків. Потрібно буде довести: факт настання збитків, причинно-наслідковий зв’язок між воєнною агресією росії та збитками компанії та розмір збитків. 

Загалом є два види збитків:

• Прямі – втрати, понесені потерпілою стороною у зв’язку зі знищенням або пошкодженням майна (вартість майна); витрати потерпілої сторони, необхідні для поновлення свого порушеного права (реальні збитки), тобто додаткові витрати, зокрема штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам; вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо;
• Упущена вигода – доходи, які потерпіла сторона могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, тобто неотриманий прибуток, на який потерпіла сторона мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною. 

Алгоритм дій щодо фіксації збитків

Які документи потрібно підготувати для фіксації збитків:

1. Зібрати всі правовстановлюючі документи на майно;
2. Оформити наказ про зупинення експлуатації об’єкта в зв’язку з подією. В подальшому це буде обгрунтуванням неможливості роботи та нарахування упущеної вигоди;
3. Повідомити всіх зацікавлених осіб про подію та пов’язані із цим наслідки (іпотекотримачів, заставодавців, банки, контрагентів, перед якими мають виконуватися зобов’язання);
4. Направити повідомлення у військову адміністрацію або до органу місцевого самоврядування у разі повного знищення або пошкодження об’єкта з проханням скласти акт обстеження ушкоджень;
5. Подати заяву про пошкодження за допомогою порталу ДІЯ;
6. Подати заяву про вчинення кримінального правопорушення до СБУ або поліції та отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
7. Подати повідомлення до інших органів в окремих випадках (ДСНС – пожежа, аварійний стан будівлі, розмінування, Держводагенство – шкода водним ресурсам; обласні військові адміністрації – шкода земельному фонду для належного обрахунку розміру завданих збитків) та отримати від них відповідні акти про надзвичайну ситуацію спричинену воєнними діями.

Безпосередня фіксація збитків

Беспосередня фіксація збитків має відбуватись у двох площинах: в матеріальному плані (скільки втрачено грошей) та реальному (скільки будівель: квадтатних метрів та одиниць товару знищено внаслідок бойових дій). Це мають бути різні документи, в яких це буде зафіксовано. 

Зафіксувати протоколом огляду (складеним працівником поліції, або СБУ та/або ДСНС) місця події та стан об’єкта. В подальшому цей документ матиме суттєву вагу у судовому процесі.

При цьому не варно відмовлятись від складання власного протоколу огляду місця події, адже чим більше ви будете мати доказіва – тим легше вам буде доводити правдивість збитків вашої компанії. Тут потрібно звернути увагу на наступні аспекти:

• Встановлення свідків події та фіксація їх контактів, для можливості подальшого їх залучення, бажано зафіксувати показання свідків в акті та закріпити це їх підписом; 
• Збір інформації про дату, час, обставини пошкоджень, фото та відео-фіксацію в тому числі з публічних джерел, а також матеріали в ЗМІ та соціальних мережах. Дуже важливо також мати фотофіксацію до моменту пошкоджень. За можливості фото та відео-фіксацію пошкоджень бажано здійснити за допомогою спеціального програмного забезпечення «eyeWitness to Atrocities» та скласти акт з підписами посадових осіб що проводили таку зйомку;
• Відобрази в акті матеріали фото та відео-фіксації об’єкту до пошкоджень;
• За можливості знайти та зафіксувати обставини та докази того, що руйнування відбулося саме від зброї та дій військових РФ; 
• Встановити перелік обладнання, товарів та іншого майна, що також було знищено або викрадено.

Бухгалтерська фіксація знищеного майна

Потрібно скласти бухгалтерську довідку про переведення основних засобів та іншого майна на рахунки обліку як такі, що можуть бути втрачені. Зупинити нарахування амортизації.

Після відновлення безпечного доступу до об’єкту потрібно провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 N 879 “Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань”.

Алгоритм інвентаризації активів:

• Керівник підприємства призначає інвентаризаційну комісію;
• Ця комісія:
• проводить фактичний огляд (перерахунок) активів у присутності матеріально відповідальної особи;
• складає інвентаризаційні описи;
• порівнює дані інвентаризації з обліковими записами до початку війни;
• складає звіряльну відомість, де зафіксує нестачі та втрати;
• складає протокол, де зазначає результати перевірки та причини знищення активів (до протоколу можна додати фотографії знищеного майна, свідчення свідків про причини знищення майна тощо).
• Керівник підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації затверджує протокол інвентаризаційної комісії та видає наказ про облік результатів інвентаризації.

Залучення експертів для оцінки збитків, завданому майну

Експертна оцінка може застосовуватись для оцінки пошкоджень споруд та будівель, що відбувається за допомогою суб’єкта з технічного обстеження. Особливість цієї методики полягає в тому, що експерт не фіксує розмір збитків, а здійснює технічне обстеження (які саме конструкції будівлі пошкоджені) та робить висновок щодо можливості відновлення пошкоджених будівель (споруд) шляхом реконструкції чи капітального ремонту.

Ця оцінка здійснюється за ініціативою органів місцевого самоврядування (на підставі заяви власника про пошкодження) або власника майна.

За результатами основного (детального) обстеження виконавцем складається звіт, який має містити:

• відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень;
• висновок про технічний стан;
• рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації);
• принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення) – за потреби;
• іншу необхідну для обґрунтування висновків та рекомендацій інформацію, в тому числі відомості дефектів та пошкоджень, схеми розташування дефектів та пошкоджень, протоколи інструментальних досліджень, фотофіксація дефектів та пошкоджень, обмірні креслення тощо.

До зазначеного звіту також додається акт обстеження, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта. 

Упущена вигода

Упущена вигода має фіксуватись окремо за новою методикою, яка наразі перебуває в стані розробки.

Основні положення проекту цієї методики:

• Шкода оцінюється у доларах США;
• Визначення розміру упущеної вигоди виконують стосовно знищеного майна. Якщо упущена вигода прямо не пов’язана зі знищенням чи пошкодженням майна це повинного окремо обґрунтовуватись в звіті;
• Оцінку здійснює суб’єкт оціночної діяльності.

До затвердження методики самостійно (або звернувшись до оцінювача) варто скласти акт, у якому буде відображена основна інформація, за допомогою якої у подальшому можна буде здійснити розрахунок розміру упущеної вигоди.

Варто зафіксувати наступну упущену вигоду:

• Втрати від неможливості використання об’єктів нерухомості;
• Втрати від неможливості використання земельних ділянок;
• Втрати від неможливості використання інших товарів чи устаткування;
• Втрати від неможливості виконання свої договірних зобов’язань;
• Загальні втрати від припинення/призупинення економічної діяльності.

Шляхи компенсації

Умовно вектори компенсації можна поділити на чотири групи:

• міжнародна компенсація від експортних продажів держави та конфіскованих приватних активів громадян російської ферерації (які були причетні до воєнної агресії);
• національні адміністративні механізми;
• звернення до національних судів України. Виконання таких судових рішень може відбутись або на території України, або на території іншої держави. Для цього потрібне визнання рішення українського суду та його виконання; 
• звернення до Європейського суду з прав людини. На жаль, немає примусового порядку виконання рішень ЄСПЛ, а саме рішення потрібно чекати від трьох до семи років. Але за цей час може в російській федерації зміниться політичний режим, що дасть можливість виконати це рішення. Перевага ЄСПЛ – досить легка та недорого процедура доказування.

Однак гарантії, що збитки будуть компенсовані, немає, оскільки зараз активно формуються і змінюються правила компенсації не лише всередині нашої країни, зміни також відбуваються і на міжнародному рівні. 

Читайте також –

Збитки рітейлерів України внаслідок воєнних дій склали щонайменше 50 млрд грн