
Фокстрот відкрив оновлений магазин у Миргороді (+фото)


Черговий спір між власниками ресторанної мережі «Балувана Галя» та популярної франшизи напівфабрикатів «Галя Балувана» може стати судовим прецедентом, але не є чимось винятковим. В ритейлі, як і в інших сферах бізнесу, нерідко виникають суперечки про використання схожих назв. RAU зібрала кілька показових кейсів.
Цього літа пересічні споживачі дізналися, що ресторатор Ігор Сухомлин, власник мережі з дев’яти вареничних «Балувана Галя» в травні 2025 року вдруге подав позов проти мережі магазинів напівфабрикатів «Галя Балувана» через порушення прав на торговельну марку. RAU вже детально описувала цей конфлікт, що триває щонайменше шість років. Тому нагадаємо лише основні події.
Першим ТМ «Балувана Галя» зареєстрував у.2007 році Ігор Сухомлин. Але перша варенична під такою назвою відкрилася в Чернігові тільки в 2011-му. Проблеми почалися в 2019 році, коли на реєстрацію була подана комбінована ТМ «Галя Балувана» Олександра Теліги та Володимира Матвійчука, які тоді ж відкрили перший магазин заморожених напівфабрикатів у Луцьку. Нагадаємо, зараз Володимир Матвійчук вийшов із партнерства та самостійно розвиває власну аналогічну мережу Multi Cook.
Проте офіційну реєстрацію ТМ «Галя Балувана» Олександра Теліги та Володимира Матвійчука отримала тільки в 2021 році. Як стверджує Ігор Сухомлин, це сталося за його дозволом через попередньо укладений договір між власниками обох ТМ. Нині ця ТМ належить Олександру Телізі, Сергію Сподіну та Аллі Телізі.
Судячи з останніх заяв, у 2021 році між сторонами дійсно була укладена ліцензійна угода, яка дозволяла використання ТМ «Галя Балувана» лише для заморожених напівфабрикатів. Цю вивіску не можна використовувати в закладах громадського харчування, ресторанному сегменті чи при реалізації готової їжі.
Однак, у 2023 році мережа «Галя Балувана» розширила формат діяльності, запустивши лінійку заморожених готових ресторанних страв та пропонуючи комплексні обіди. Вочевидь, це було трактовано як перехід у сегмент громадського харчування, що, найімовірніше, стало підставою для судового позову Ігоря Сухомлина про захист прав на торгівельну марку. Хоча Господарський суд міста Києва ухвалою від 16 червня 2025 року повернув позов «у зв’язку з не усуненням недоліків позовної заяви у строк», юристи вбачають в цьому важливий прецедент. Оскільки тепер є декілька варіантів розвитку подій.
Позов може бути поданий повторно й у разі визнання судом факту порушення ліцензійної угоди використання бренду «Галя Балувана» буде заборонено. Або сторони укладуть мирову угоду, де «Галя Балувана» повернеться до первинного формату роботи із замороженою продукцією. У разі ж програшу позивача створюється небезпечний прецедент для інших власників торгівельних марок в Україні.
Прикладом скасування реєстрації ТМ є спір між виробниками горілки під ТМ Nemiroff та ТМ Mironoff. Остання ТМ була зареєстрована в грудні 2020 року лікеро-горілчаним заводом Prime, що належав алкогольній компанії Olymp. Але як тільки продукція під маркою Mironoff потрапила на полиці, власник бренду Nemiroff (Nemiroff Intellectual Property Establishment) подав позов про скасування реєстрації Укрпатентом ТМ Mironoff. Оскільки вона є схожою із торговельними марками позивача та знаком Nemiroff, визнаним добре відомим в Україні.
Якщо перша судова інстанція стала на сторону позивача, то апеляційна – навпаки, зауважила, що компанія Nemiroff не скористалася правом на подання заперечень проти заявки заводу й тому не має права на оскарження рішення Укрпатенту. І тільки на початку 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду остаточно вирішив задовольнити позов власника бренду Nemiroff, лишивши в силі рішення першої судової інстанції.
Логіка цього рішення була такою: право на оскарження позивачем спірного рішення Укрпатенту в судовому порядку не може ставитися в залежність від того, чи скористався позивач своїм правом на подання заперечень проти заявки заводу станом на момент її розгляду. Але найголовніше те, що сприйняття торговельних марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль у їх порівнянні. Відтак реєстрація була припинена, але нова заявка на ТМ Mironoff, що була подана в 2021 році, все ще «на розгляді». Хоча уже і сам завод давно не працює через те, що смт. Малинівка в Харківській області, де він розміщений, опинилася в прифронтовій зоні.
У березні 2021 року виник судовий спір між мережами Miniso і Usupso, які позиціонувалися як мережі «японських» магазинів товарів для дому. Китайська мережа Miniso, яка з’явилася в Україні першою, звинуватила конкурента Usupso у порушенні прав інтелектуальної власності, посилаючись на візуальну схожість в оформленні вивісок і назві магазинів, яка може вводити в оману споживачів. Тож, Miniso звернулася до Господарського суду Києва і вимагала заборонити Usupso використовувати спірні елементи в назвах і оформленні магазинів, а також визнати недійсними торгові марки Usupso.
Співвласниця компанії Атамі– франчайзі Usupso в Україні – Маріанна Самсонова в інтерв’ю RAU розповідала, що перед відкриттям у 2018 році першого магазину вони проаналізували всі юридичні питання. Тому у перші роки роботи в Україні, так само як і в інших країнах, де присутні обидва бренди, не було ніяких претензій. Ситуація змінилась, коли Usupso викупили в Києві п’ять магазинів, що раніше належали раніше Miniso. Їх партнери йшли з цього бізнесу і продавали обладнання. Потім додалися аналогічні точки в Дніпрі. Після чого в Usupso почали надходити адвокатські запити про ліцензії, на основі яких вони працюють (це договір комерційної концесії з правовласником торгового знака).
В Usupso наголошували, що як франчайзі цього бренду, вони не мають ніякого відношення до походження логотипа у вигляді двох червоних квадратів, а тому усі суперечки повинні вирішувати автори бренду на території реєстрацій двох компаній. Але китайський бренд товарів Usupso вирішив вийти з боротьби з конкурентом Miniso за можливість працювати на ринку України. Тому пізніше у тому ж 2021 році в компанії Атамі – майстер-франчайзі Usupso в Україні – заявили, що вирішили поступово закрити всі магазини Usupso, а на їхньому місці розвивати власний бренд O!Some.
А навесні 2025 року китайська компанія Miniso остаточно програла судову справу проти власників бренду Usupso в Україні. Верховний Суд відмовив Miniso у задоволенні касаційної скарги у справі №910/4724/21. Позов стосувався скасування торговельної марки Usupso і заборони її використання в Україні. Рішення, яким Касаційний суд підтвердив, що торговельні марки Miniso та Usupso не схожі, ухвалили після чотирьох років судових суперечок. Станом на кінець 2024 року в України лишалося три магазини Miniso, а мережа Usupso має нині 18 локацій, з яких більшість працює під новою назвою O!Some і тільки п’ять – під старою назвою.
За інформацією сайту Главком, на початку 2023 року хмельницька кав’ярня Kavamak зіткнулася з претензією від McDonald’s, оскільки адвокати мережі ресторанів вбачали в її назві можливе порушення прав інтелектуальної власності. Йшлося про те, що відкрита в 2018 році кав’ярня під ТМ Kavamak (власник – підприємець Андрій Душкевич), на думку юристів, включає до свого складу найменування «Мак» із головних елементів, що є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомим знаком «Мак», що належить McDonald’s та має найвищий ступінь правової охорони.
Хоча у назві Kavamak подружжя Андрій та Юлія Душкевич зашифрували імена своїх дітей: Катя, Ваня і Макар. Проте від них вимагали добровільно відмовитися від своєї ТМ, а у разі відмови – вирішувати питання через суд.
Андрій Душкевич подав заявку на реєстрацію торгової марки Kavamak ще у лютому 2021 року. Її було зареєстровано лише на початку січня 2023-го. Адвокати McDonald’s пропонували змінити назву, аби позбавитися асоціацій з «Мак». Але ця ідея як і запропоновані альтернативи Kavamax або Kavamakova не сподобались підприємцям. До речі, ці юристи вже доводили добре відомий статус знаку «Мс»(Мак) в Україні у Верховному Суді. Тому спочатку хмельницька кав’ярня Kavamak прикрила останні три літери на вивісці після претензій адвокатів McDonald’s.
Цікаво, що до судового розгляду справа так і не дійшла, та зараз Kavamak продовжує успішно працювати під своєю оригінальною назвою, а свідоцтво на торговельну марку досі діє та захищає бренд.
Більш успішним виявися позов McDonald’s проти квіткового бренду McFlower, який у 2020 році зареєстрував киянин Євген Леськів для використання у підприємницькій діяльності, зокрема, компонуванні квітів, ландшафтному дизайні. У березні 2021 року McDonald`s звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг McFlower. Зокрема, на думку позивача, люди можуть сплутати McFlower із відомою в усьому світі серією торговельних марок (понад 80) зі спільним словесним елементом Mc («Мак»). Американська компанія додала: вона присутня у багатьох країнах, в Україні її торговельні марки зареєстровані у 1995 році. Тобто набагато раніше, аніж спірний торговельний знак.
Водночас підприємець наполягав, що не використовує торговельну марку McFlower у спорідненій з позивачем сфері, а виключно при продажі квітів. Тобто ніяким чином не може вводити покупців в оману, оскільки McDonald’s не є відомою компанією з продажу квітів та ніколи цим не займався. Проте суд вирішив, що торговельна марка McFlower є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою торговельною маркою «Mc». Також спірна торгова марка може ввести в оману людей щодо послуг, які надає компанія McDonald’s. Відтак свідоцтво на торговельну марку McFlower є недіючим.