Плече підтримки: як уряд готовий допомагати бізнесу в подоланні кадрової кризи

В ході онлайн-підключення до RAU HR Conference заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна оцінила стан трудових ресурсів в Україні, а також поділилася з учасникам головними напрацюваннями та планами уряду по залученню додаткової робочої сили.

Важкий виклик

Ринок праці України зазнає значних викликів, передусім через триваючу війну, економічну нестабільність, міграційні процеси та зміну потреб населення. Основні показники ринку праці базуються на дослідженнях наукових інститутів та свідчать про наявність проблеми структурного безробіття та браку кваліфікованих працівників на ринку праці.

Відновлення людського капіталу – одне із найважливіших питань, яким опікується держава та бізнес. Хоча в Україні є велика кількість кваліфікованої робочої сили (тільки на виробництві зайнято 1,2 млн людей), після повномасштабного вторгнення всі галузі економіки відчувають суттєвий дефіцит кадрів. Так, 74% компаній повідомляють про труднощі з пошуком кваліфікованих працівників. Сфери з найбільшим попитом на працівників: торгівля, маркетинг та реклама, транспорт, фінанси та аудит, виробництво, харчова промисловість, медицина.

У 2024 році рівень безробіття становив 14,2%. За прогнозами у 2026 році він знизиться до 10,6%. Потреба у працівниках до 2030 року становитиме 4,5 млн осіб (за розрахунками Міністерства економіки для щорічного зростання ВВП на 7%).

Водночас в Україні спостерігається цікавий феномен: не так багато власне безробітних, зате чимало економічно неактивних людей. Різниця між ними в тому, що безробітний активно шукає роботу і готовий взятися до праці впродовж двох тижнів. Економічно неактивні ж з певних причин перестали шукати роботу, не працюють і не навчаються. Разом з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи в Мінекономіки проаналізували ці причини, аби зрозуміти, що потрібно зробити, аби перевести їх в категорію економічно активних.

Наявний кадровий потенціал

Наразі в Україні 13 млн економічно активного населення, та 10 млн – економічно неактивного (пенсіонери, молодь, яка ще не є частиною ринку праці, особи з альтернативними джерелами доходу, люди з інвалідністю, особи у відпустці по догляду за дитиною або у сімейній відпустці). Більше 700 000 людей належать до потенційної робочої сили: перебувають у перехідному періоді або не мають відповідних навичок для доступних вакансій. Також є умовно потенційна робоча сила, до якої загалом належать близько 1 млн осіб.

Багато людей потребують перекваліфікації, оскільки їх вміння та знання не зовсім підходять запитам сучасної економіки. Частина не може знайти себе на ринку праці після зміни діяльності, як от ветерани чи інваліди, які потребують створення особливих умов праці на робочому місці. Також величезна категорія неактивного населення – це жінки, які живуть в сільській місцевості та доглядають дітей чи літніх родичів. За даними інституту Птухи, таких жінок в Україні нараховується близько 800 000.

До речі, це проблема не тільки України. Згідно з прогнозами, озвученими цьогоріч у Давосі, в 2030 році з кожних 100 людей на планеті 59 будуть змушені перекваліфікуватися та отримати нові навички. Тому політика навчання протягом життя є нагальною потребою в сучасному світі й вона буде підтримуватись на рівні української держави. Відповідно, роботодавцям важливо не тільки відповідати запитам і вимогам нових співробітників, але й постійно інвестувати в розвиток тих, хто вже працює в компанії.

Програми працевлаштування

Уряд спільно з партнерами та донорами впроваджують низку програм для задоволення потреб роботодавців, перекваліфікації працівників та сприяння працевлаштуванню. Серед таких програм: ваучери на перенавчання та підвищення кваліфікації, навчання для безробітних, для ветеранів та людей з інвалідністю, програми навчання та перекваліфікації для жінок.

Це допоможе залучити економічно неактивних людей до роботи. Наприклад, держава надає ваучер на 30 000 грн для навчання одній із 165 визначених професій. Тобто кожен може знайти собі справу до снаги. Окремо існує програма компенсації облаштування робочих місць для роботи інвалідів. За нею підприємство, що наймає такого фахівця, може претендувати на суму до 120 000 грн. Фактично, найнявши кілька таких осіб, можна зробити своє підприємство повністю інклюзивним.

Так само є програми від Державної служби зайнятості. Зокрема, програми компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Роботодавцю компенсується зарплатня такої особи за три місяці роботи в розмірі мінімальної зарплати. Але якщо це особа з інвалідністю – за шість місяців. Це також може допомогти бізнесу. Бізнес і держава мають максимально взаємодіяти, аби активізувати працевлаштування людей. В Мінекономіки підрахували: скільки українців отримали нову кваліфікацію (перекваліфікувалися) за різноманітними програмами – як від бізнесу так і за допомоги міжнародних партнерів, а також за участі Мінекономіки. У 2024 році професійне навчання пройшли понад 100 000 осіб. Цього року в планах уряду перенавчити не меншу кількість українців.

Також через державну службу зайнятості і минулому році знайшли нову роботу 250 000 українців. Як бачимо, всупереч стереотипам стосовно цієї інституції, її фахівці доволі добре виконують свою роботу.

Спільні проєкти держави та бізнесу

Також Міністерство економіки України спільно з ЄБРР та Korn Ferry в Україні (глобальна компанія в галузі консалтингу та управління персоналом) започаткувало Хартію стійкості людського капіталу. До її розробки долучилися більше 20 великих компаній. В рамках цієї ініціативи група великих роботодавців взялася розробити 10 принципів, яких має дотримуватись компанія аби бути дружньою до ветеранів, інвалідів, жінок та людей похилого віку, тобто тих категорій працівників, що мають незадіяний економічний потенціал. Щоб долучитись до цієї роботи, потрібно лише подати заявку або в Мінекономіки, або до компанії Korn Ferry в Україні. У липні в Римі на конференції для бізнесу стосовно відновлення України буде оголошено ці принципи та список компаній, які їх втілили у свою роботу. В подальшому держава відслідковуватиме, яку кількість людей з цих категорій було працевлаштовано за такими програмами.

В Мінекономіки наголошують, що основним способом досягти більшої продуктивності та подолати кадрову кризу є впровадження технологій в роботу бізнесу. В тому числі середнього та малого. Наприклад, на сортувальному складі одного з відомих ритейлерів з кількома сотнями магазинів по всій Україні працює всього шість людей, які займаються аналізом товарних залишків, вирішують скільки товарів відправити в той чи інший  магазин, відслідковують зміни попиту тощо. А все інше робить штучний інтелект та автоматизовані системи. Це дуже хороша можливість використати кризу аби впровадити сучасні технології.

Нові правила гри

Окремо йде робота над законодавством, аби створити бізнесу сприятливіші умови для найму нових працівників. Так, в Мінекономіки вже відновили роботу над новим Трудовим кодексом, який має замінити правовий акт 1971 року, що вже не відповідає потребам сучасної економіки. Один з головних принципів нового документу – гнучкі умови працевлаштування. Зокрема, планується велика кількість різних видів трудових договорів, які дозволять кожному українцю, незалежно від обставин, в яких він перебуває, офіційно працевлаштуватися. Це може бути, наприклад, дистанційна праця, учнівський трудовий договір або сезонний трудовий договір і т.д. До підготовки нового Трудового кодексу може залучитися будь-яка компанія, зокрема, через профільні асоціації. Наразі проєкт готується в уряді, але при голосуванні в парламенті важлива підтримка нових правил з боку бізнес-спільноти, щоб мати змогу збільшити кількість працівників, яких можна долучити до роботи. Зі свого боку Мінекономіки відкрите для пропозицій по зміні застарілих норм, що заважають розвитку бізнесу.

Плани на 2025 рік

Всі програми підтримки бізнесу в кадрових питаннях планується викласти на порталі Дія, а поки що вся інформація стосовно програм перекваліфікації кадрів, допомоги бізнесу тощо розміщена на сайті Державної служби зайнятості.

Через місяць спільно з урядом Німеччини Мінекономіки планує запуск великого лендингу, де буде інформація не тільки про державні, але й партнерські (від іноземних організацій та урядів) можливості по перенавчанню. Уряд України активно працює над практичною реалізацією Skills Alliance, за підтримки уряду Німеччини. На цю ініціативу виділено більше 400 млн грн, щоб протягом трьох років понад 190 000 українців змогли опанувати нові професії, затребувані на ринку праці.