Жінки в мистецтві: весняні вітрини, створені із залишків тканин брендів Всі. Свої

Всі. Свої презентують оновлені вітрини у ТРЦ Respublika Park, присвячені п’ятьом видатним українським мисткиням. Проєкт об’єднує мистецтво, моду та апсайклінг, привертаючи увагу до жінок, які зробили значний внесок у розвиток культури, проте залишалися недостатньо відомими широкому загалу.

Олександра Екстер, Алла Горська, Любов Панченко, Соня Делоне та Олена Кульчицька – художниці, які працювали на межі мистецтва й текстилю, створюючи сценічні костюми, орнаменти та інтегруючи елементи української культури у свої твори. Натхненна їхньою творчістю, сучасна мисткиня Катерина Беслік у співпраці з командою Всі. Свої створила колажі-оммажі, використовуючи тканини, надані українськими брендами Всі. Свої. “Жінки у мистецтві” не лише вшановує пам’ять видатних мисткинь, а й популяризує апсайклінг як відповідальне ставлення до ресурсів.

Катерина Беслік: мистецтво як діалог минулого і сучасного

Катерина Беслік – fashion-мисткиня, дизайнерка та стилістка, що працює на стику моди та мистецтва. Основним її медіумом є одяг, який з дитинства слугував їй водночас і захистом, і способом самовираження. У своїх роботах вона досліджує дуальність світу: руйнування та творення, життя та смерть, жорстокість і прощення.

В основі її творчого підходу – техніка апсайклінгу, яку вона втілює через текстильні аплікації у мистецтві та перероблений одяг у модній індустрії. Для цього проєкту Катерина переосмислила творчість п’яти українських мисткинь, знаходячи паралелі між їхніми роботами та сучасними техніками. Наприклад, Любов Панченко створювала колажі з обрізків пальтових тканин, Соня Делоне – знакову ковдрочку з клаптиків тканин для свого сина, що перегукується з кубізмом, а Олександра Екстер працювала у стилі кубофутуризму, де форми зводяться до геометричних площин.

Катерина пояснює: “Я обрала саме жінок, які не лише були художницями, а й працювали з одягом: створювали сценічні костюми, розробляли орнаменти вишивок, сміливо експериментували з модою. Їхня творчість поєднувала коди українського мистецтва та модернізм. Яскраві кольори, що є головним акцентом їхніх полотен, стали основою створених колажів. Майже на всіх роботах є образ жінки”.

Проєкт реалізовано за підтримки: Музей Шістдесятництва, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької, Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького, з метою популяризації та коректного висвітлення художньої спадщини.

“Ця ініціатива – це більше, ніж декор магазинів. Це спосіб розповісти історії жінок, які впливали на мистецтво та моду, поєднуючи традицію і модернізм. Ми прагнемо, щоб їхні імена звучали голосніше, а їхній стиль став частиною сучасного культурного коду”, – коментує СЕО мережі магазинів Всі. Свої Артем Федосов.

Процес створення вітрин складався з трьох етапів: вибору знакових робіт мисткинь, розробки колажів та їхнього перенесення у текстильній техніці. Для реалізації було зібрано залишки тканин від українських брендів, презентованих у магазинах Всі. Свої, що дозволило не лише підтримати концепцію апсайклінгу, а й символічно об’єднати сучасну українську моду з мистецькою спадщиною. Загалом використано понад 100 метрів тканини у двох магазинах.

Проєкт “Жінки в мистецтві” у вітринах Всі. Свої – це культурний діалог між минулим і сучасним, що привертає увагу до ролі жінок в українському мистецтві та їхнього внеску у світову культуру.

В рамках проєкту команда бренду проведе безкоштовні тематичні зустрічі з культурними експертами, кураторами та митцями, щоб поглибити знання про мистецтво та моду.

Олександра Екстер – українська художниця, яка відкрила для Києва стиль кубофутуризму після знайомства з Пікассо та Браком у Парижі. Вона поєднала європейську культуру з українськими традиціями, а її сценографічні експерименти сформували нове бачення театрального мистецтва. Екстер також працювала з одягом, створюючи ескізи костюмів із простих геометричних форм, вважаючи, що мода має бути функціональною та естетичною. Її підхід до кольору й форми залишається актуальним і сьогодні.

Алла Горська – художниця, яка поєднала академічну школу, народне мистецтво та авангард 1920-х. Її мозаїки та вітражі неможливо сплутати: вони емоційні, пронизливі, сповнені потужної енергетики. Горська не лише творила, а й боролася за українську культуру. Вона працювала над сценографією, костюмами, зверталася до спадщини авангардистів першої хвилі. Вона була модницею й сміливо носила штани ще у 1960-х, коли це було викликом суспільним нормам. Її мистецтво та життя – це історія про сміливість і незламність.

Любов Панченко – художниця, дизайнерка одягу, майстриня народного мистецтва. Вона створювала ескізи одягу, декоративний розпис, аплікації з тканини, графіку та живопис, вплітаючи в них українські орнаменти. Її схеми вишивок публікувалися в головному жіночому журналі України, а її візерунки копіювали майстрині по всій країні. Панченко відроджувала традиції, зберігала українську культуру, створювала костюми для хорів і збирала кошти на підтримку політв’язнів. В її творчості – поєднання глибокої національної ідентичності та візуальної виразності.

Олена Кульчицька – художниця, дизайнерка, яка працювала з гравюрою, текстилем, книжковими ілюстраціями, меблями та інтер’єрами. Вона досконало знала українське народне мистецтво, створювала візерунки для тканин, шпалер, орнаментів і моделювала традиційний одяг. Її роботи – це документальне збереження української культури, від архітектури до національних строїв. Наприкінці 1920-х років вона активно друкувала зразки вишивок, проєкти одягу та інтер’єрів у журналі “Нова хата”. Вона багато подорожувала, досліджуючи й відтворюючи традиційний український одяг, а також створила понад 80 ескізів килимів.

Крім мистецької діяльності, Кульчицька мала активну громадянську позицію: вона домагалася звільнення діячів української культури, рятувала від закриття Львівське художнє училище та фінансувала видавничу справу Союзу визволення України.

Соня Делоне – мисткиня, яка винайшла власний стиль у мистецтві – симультанізм, експериментуючи з кольором і формою. Вона зробила революцію в моді, створюючи сукні, шалики, купальники та навіть автомобілі в цьому стилі. Відкривши власні крамниці в Мадриді та Парижі, вона заклала основи авангардної моди. Її яскраві геометричні мотиви надихають дизайнерів і сьогодні, а її експерименти з поєднанням мистецтва й текстилю стали класикою.

Довідка. Respublika Park – супер-регіональний ТРЦ, відкритий у листопаді 2021 року в Києві, загальна площа – 300 000 кв. м. Власник ТРЦ – австрійська компанія Trafin Consulting und Entwicklungs GmbH, що була заснована у Відні у 2013 році та працює у сфері нерухомості. Наразі акціонер Respublika Park успішно представлений на ринках нерухомості Центральної та Східної Європи. Trafin здійснює значні інвестиції в торгові, готельні та житлові комплекси у багатьох країнах та є вагомим учасником інвестиційного сектору української економіки як акціонер ТРЦ Respublika Park.