
Ролики тижня: Maudau, lifecell, Водний світ, Ukrsibbank, W8LESS & Veteranka


Станіслав Роніс протягом 20 років будував мережу магазинів техніки та електроніки Comfy і був її незмінним СЕО. У 2017 році він передав управління власною компанією Ігорю Хижняку, який працював у Comfy операційним директором. Хижняк провів бізнес через ковідну і воєнну кризи та керує під час повномасштабного вторгнення. Як Ронісу вдався успішний транзит управлінської влади.
Хтось апелює: потужних СЕО можна виховати з власних дітей. Але під тиском батьків спадкоємці часто ламаються, передача влади наступному поколінню – момент найчастіших банкрутств. Моя донька рік пропрацювала у Comfy й пішла з компанії. «Не хочу зруйнувати те, що ти будував», – пояснила вона.
Професійного власника виховати набагато простіше за професійного управлінця: передайте дитині місце у наглядовій раді, частку акцій, але не псуйте їй життя своїм спадком та амбіціями.
Власник – це візіонер, людина, що будує стратегію. СЕО – це менеджмент, педантизм у поліпшенні процесів. Якщо хочете поєднати все в одній людині – буде погано виходити всюди. До того ж власник не може оцінити свої досягнення як менеджер – завжди знайдеться причина, чому щось не вийшло.
Наступник для мене став питанням часу. У Comfy було кілька спроб пошуку нового керівника, вдалося лише з третьої.
Ми підбирали людину з нашої команди. Були певні: вирощені нашою культурою краще розуміють бізнес. З одного боку, наш топ-менеджмент заточений на результат, ми ставимо високі KPI. З іншого – висока посада не робить з тебе важливого менеджера на закритому від інших поверсі. Ми – ритейл, наша перша лінія – продавець, і відстань до нього не має вимірюватися кількістю грейдів. Люди зі сторони не завжди можуть це прийняти.
Під час першої спроби пошуку наступника я зовсім відійшов від управління, щоб дати новому керівнику свободу дій. Рік по тому компанія опинилася у дуже складному становищі. Два уроки, які я виніс:
З цими усвідомленнями я підійшов до другої спроби. Нового СЕО обирав з трьох кандидатів. Перший із них не зміг себе вдало показати. Попри пропозицію залишитись у команді (це був відмінний професіонал), людина пішла.
Другим кандидатом був Ігор Хижняк, він і став СЕО Comfy. На той момент Хижняк 10 років працював у компанії, був на найскладніших посадах. Його професійна і людська зрілість відповідали вимогам. З часом Ігор показав себе і як управлінець мирного часу, і як кризовий менеджер.
Кандидат – лише половина справи. Ми готували не тільки нового СЕО для компанії, а й компанію до нового СЕО.
Перше – бізнес має стати прозорим. Якщо компанія – це схеми та оборудки, то відносини з новим СЕО будуються не на його професійності, а на довірі – це шлях у нікуди. Ми в Comfy ще у 2006 році почали будувати прозорий бізнес. Це коштувало нам кількох прибуткових років, та згодом це дало свої переваги.
Друге – планування. Ні десять років тому, ні сьогодні я не займаюся мікроплануванням на місяць. У нас амбітні плани на три-п’ять років наперед. Так CEO розуміє, чого від нього та його команди очікують. Усвідомлює, що має зробити для результату. Це чесні та зрозумілі для всіх правила гри.
Третє – формування спостережної ради для професійного розвитку компанії та взаємин між власником, СЕО і топ-командою. Нагадаю: ми не скинули все на нового керівника. Рада опікується стратегією на роки, візією. Це партнерство.
Перші два роки, як я залишив крісло управлінця, були найважчими. Знайдіть важливі цілі за межами операційної діяльності. Підійде будь-що – хобі, подорожі, нові інвестиційні проєкти.
Навчіться радіти успіхам нового CEO та команди. Це про вашу зрілість.
Часто засновники бізнесу гадають, що саме вони є найкращими управлінцями. Знайдіть собі некомфортну людину, яка говоритиме вам правду. Ментора, наставника, консультанта. У мене був такий. Він ставив незручні запитання: чи дійсно я той, хто і через п’ять років зможе ефективно керувати бізнесом, віддаючи йому всю енергію та сили? Чи будуть мої знання відповідати викликам?
Не дуже приємним був той чоловік. Але його підхід спрацював: Ігор Хижняк очолює Comfy вже сім років.
Джерело – Forbes Ukraine