Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в ритейлі з січня по червень 2024 року

Під час проведення спеціалізованого RAU Workshop “Ринок праці у ритейлі: трансформації й очікування” Асоціація ритейлерів України та онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua представили чергове дослідження про те, як змінився попит і пропозиція на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за І півріччя 2024-го.

Результати дослідження представили керівник відділу аналітики Retail Association of Ukraine Яна Єрмакова та маркетинг-директор robota.ua Юлія Далібук.

Зокрема, в ході презентації вони продемонстрували динаміку вакансій в Україні та безпосередньо в ритейлі по окремих галузях і регіонах. А також розповіли який характерний «попит» є на людський капітал зараз, і наскільки він задовольняється пропозицією ринку, як змінилися заробітні плати працівників та їх вимоги до роботодавців. Редакція RAU підготувала статтю за результатами дослідження.

Ринок праці в Україні перевищив довоєнний рівень вакансій

Вже кілька кварталів поспіль експерти robota.ua відмічають стабільне зростання кількості вакансій. Це не може не радувати, адже означає, що ринок відновлюється. За підсумками восьми місяців 2024 року кількість вакансій вже більша на 7% від довоєнного рівня. Хоча прогнозується, що найближчими роками темпи зростання дещо сповільняться. Як видно на графіку нижче, починаючи з квітня, кількість вакантних робочих місць стабілізувалася на відмітці близько 110 000. Число вакансій у другому кварталі цього року було більше на 12% аніж у першому та на 53% більше порівняно з аналогічним періодом 2023-го.

В регіональному розрізі найбільший приріст рік до року фіксується на півночі України (77,4%). На другому місці центральний регіон (без урахування Києва та області) з приростом у 69% наявних робочих місць у поточному році порівняно з 2023-м. Загалом всі регіони приросли на понад 45% рік до року. Поквартальна динаміка також позитивна і лідером тут є саме центр України з показником приросту на майже 20%.

Київ та область історично є найбільшим осередком вакансій – тут їх на середину літа було 41 800, причому відновлення столичного ринку праці почалося ще навесні 2022-го й продовжується до сих пір. За квітень-червень 2024 року вакансій тут побільшало на 10,7% порівняно з перши кварталом та одразу на 46% рік до року.

Відносно низький показник квартального приросту в столиці пояснюється великою базою порівняння, адже у центральних областях України – лідера за цим показником – в наявності вчетверо менше вакансій. Тут їх лише 10 852.

Також динамічно розвивається ринок праці у західних областях країни. Наразі тут зафіксовано 24 763 вакансії, що майже на 14% більше ніж у першому кварталі цього року та на 58% більше за аналогічний показник рік тому. Це в тому числі результат релокації частини бізнесів у більш безпечні регіони.

Кадровий голод посилюється

На противагу позитивній динаміці у вакансіях, дещо інша ситуація спостерігається з резюме. Наче дзеркало, вона відображає демографічну ситуацію в країні. Кількість кандидатів загалом на ринку зменшується, тому кадровий голод посилюватиметься. Відповідно перед ринком праці все гостріше поставатимуть виклики утримання співробітників та залучення кандидатів. Кількість тих, хто шукає роботу. суттєво впала у порівнянні з 2023 роком по всіх регіонах і станом на червень склала 139 400 резюме. Це менше на 8% ніж торік і на 10% у порівнянні з першим кварталом цього року. Для порівняння: у лютому 2022-го кількість резюме на ринку сягала 300 500 .

За співвідношенням білих, синіх та рожевих комірців (працівники сфери обслуговування – продавці, офіціанти тощо) зараз переважають білі. Тобто працівники розумової праці, службовці, чиновники, менеджери, інженерно-технічний персонал. Кількість їх резюме за останні півтора року не опускалася нижче 70 000.

Водночас прогнозується, що попит на синіх комірців (робітники, зайняті фізичною працею на виробництві) з кожним роком зростатиме, оскільки їх на ринку найменше – станом на червень 2024 року трохи більше 23 000. Тому в коротко- і довгостроковій перспективі варто пам’ятати про залучення категорії синіх комірців до ринку праці через пошук нових цільових аудиторій пошукачів (наприклад, молоді та жінок) та перекваліфікацію/навчальні програми.

За кількістю резюме безумовним лідером вже кілька років поспіль залишається професія продавця-консультанта. Хоча в цьому році навіть тут наявне скорочення на 24% до минулорічних показників. Також у топ-5 професій стабільно тримаються водії (-21%). Єдина позиція, де спостерігалося збільшення кількості резюме порівняно із 2023 роком, це “робота без досвіду” (+16%). Зазвичай це ті, хто починає свій трудовий шлях. Разом із ними працівники сфери послуг (офіціанти, бармени, хостес) потіснили юристів, економістів, бухгалтерів та шеф-кухарів.

Зміни на ринку праці в ритейлі

Як показало нещодавне аналітичне дослідження RAU “Географія ритейлу”, 103 провідних ритейлери України за перші шість місяців поточного року відкрили майже 1200 нових торгових точок. Найбільше їх було в столичному регіоні (284), на Дніпропетровщині (143) та Хмельниччині (83). Тобто помітне переміщення активності ритейлу до більш західних областей. Загалом більше сотні членів RAU за півроку наростили кількість магазинів на 4%.

Відповідно до розвитку ритейлу зростає і кількість вакансій у галузі, яка в червні цього року досягла позначки 23 740, що на 8,1% перевищило довоєнний рівень. Порівняно із минулорічним періодом кількість вакансій збільшилася на 34,1%, а за другий квартал цього року – на 16,6%. Майже третина цих вільних місць чекає на продавців.

Роботодавцям важливо знати, як потенційні шукачі роботи реагують на їх пропозицію. Тому в robota.ua підрахували, що в середньому за день одну вакансію переглядають 9 раз. З додатковим просуванням вакансії або хоча б її повним описом можна суттєво покращити цей показник. Так, позначка «гаряча» вакансія може збільшити кількість переглядів майже вдесятеро. Це особливо важливо, враховуючи, що кількість звичайних переглядів за рік скоротилася на третину.

Є багато інших інструментів для додаткового просування вакансії, наприклад, у соцмережах, тому варто тестувати найбільш ефективні для конкретного ритейлера способи промоції.

Боротьба за кадри посилюється

Співвідношення кількості кандидатів, які взаємодіють із вакансією (тобто або переглядають, або залишили відгук тощо) теж має тенденцію до скорочення. Як в ритейлі, так і по всьому ринку праці в цілому. В 2023 році тенденція продовжилася, й у грудні минулого року в середньому всього дві людини взаємодіяли з вакансією в ритейлі. Що все ж таки краще, ніж середній показник по ринку в 1,6. За перші шість місяців 2024 року кількість контактів з вакансією скоротилася до 1,8 в ритейлі та 1,4 в середньому по ринку.

Галузевий розподіл кадрів

У міру відновлення кожної сфери ритейлу зростала й потреба у фахівцях. Як і раніше, переважна більшість вакансій наразі знаходиться у продуктовому ритейлі з тенденцією до збільшення. Так, ще у червні 2023 року питома вага вільних робочих місць у FMCG-операторів складала 38,1% всіх вакансій в ритейлі. За 12 місяців ця частка виросла на 5,4%, склавши 43,5%. На другому місці за потребою в кадрах – продавці електроніки та побутової техніки зі стабільною часткою 17,1%.

Водночас привертає увагу аптечний ритейл, який теж послідовно нарощує свою частку, яка наразі складає 8,2%. Це пояснюється стрімким розвитком аптечних мереж, які згідно з дослідженням RAU “Географія ритейлу”, відкрили майже 450 нових аптек (з урахуванням закритих закладів). Для порівняння: продуктовий ритейл додав трохи більше 120 точок.

Фармацевтичний кейс

Якщо розглянути детальніше фармацевтичну галузь загалом, де 70% учасників дослідження є представниками ритейлу, а 30% – виробники, не важко помітити схожу динаміку. Так, кількість вакансій постійно збільшується і станом на червень 2024-го перевищувала минулорічний показник на 18,4%, додавши за квітень-червень 6,5%. Серед найбільш популярних посад найбільша частка припадає на провізорів-фармацевтів (34%), які разом із медичними представниками складають половину ринку.

Кожну вакансію щоденно переглядають в середньому 8 разів, що дещо менше середнього показника в ритейлі. Проте наявна певна стабільність переглядів.

Натомість у фармсекторі краще платять, аніж в середньому по галузі ритейлу. Середні зарплати персоналу тут стартують з 19 000 грн і можуть сягати 66 000 грн, наприклад, для кваліфікованих айтівців. Тут також помітна тенденція до зростання оплати праці.

Як змінилися середні зарплати найбільш популярних працівників ритейлу вказано нижче в таблиці. У Києві та області зарплатні пропозиції на кілька тисяч гривень можуть перевищувати аналогічні ставки в регіонах.

Зарплатні очікування та пропозиції

Загалом по ринку при первинному наймі (тобто це ті зарплати, що вказані у вакансіях та резюме) спостерігається стабільна пропорція “кандидати хочуть більше, ніж пропонують роботодавці”. Цей розрив динамічно зростав останні кілька років, проте зараз сталася так звана стабілізація ринку — різниця між бажаним та пропонованим коливається в межах 2600-3200 грн. Це добре видно на графіках нижче, де бажані та пропоновані зарплати виражені у гривнях та доларах.

В ритейлі ситуація виглядає більш оптимістично, оскільки з другої половини 2023 року різниця між бажаними і пропонованими зарплатами зменшується: роботодавці поступово підвищують оплату праці аби втримати та залучити потрібних фахівців. В той час як шукачі роботи не дуже задирають планку своїх бажань.

Чого хочуть працівники

Чергове опитування, проведене серед 1650 респондентів, які знаходяться в активному пошуку роботи, показало, чого саме очікують українці від своїх роботодавців. Зазначимо, що це переважно люди із вищою освітою, які проживають або у столиці або у обласних центрах.

Серед п’яти найважливіших критеріїв при виборі роботодавця на першому місці лишається розмір заробітної плати. Цьогоріч даний фактор став ще більш вагомим – для 85% опитаних.

Цікаво, що тепер гнучкий графік роботи став важливішим за прозоре працевлаштування, яке перемістилося з другого аж на четверте місце. А замість комфортних умов праці тепер важливіша можливість працювати віддалено.

Натомість експерти відмічають дуже високу зацікавленість кандидатів у можливостях кар’єрного зростання. Тому недарма цей критерій на третьому місці з часткою 41%. Люди готові підвищувати свою кваліфікацію і робити кар’єру заради більшої платні.

Як і раніше, більше шансів на увагу потенціального співробітника мають вакансії зі зрозумілим описом посади та обов’язків. А також всі умови працевлаштування. І знову серед нових критеріїв вибору в топі з’явився пункт про виконання цікавих задач (25%).

Практично незмінними виявилися критерії вибору компанії, в якій воліли би працювати українці.

Але знайти вакансію з гідним рівнем оплати праці та відповідну кваліфікації пошукача є найбільш складним завданням. Досить дивно виглядає на фоні посилення дефіциту кадрів упередженість роботодавців щодо статі або віку кандидатів. Хоча цей фактор вказали тільки 16% опитаних.

Віддалена робота досі в тренді

Хоча більшість респондентів опитування вказали, що працюють офлайн, понад 20% все ж мають дистанційну роботу. Найбільша складність зараз у такому форматі — проблеми з електроенергією, які потребують налаштувань автономного home office і, відповідно, залучення до цього додаткових коштів.

Загальна кількість вакансій з віддаленою роботою в Україні зросла на 43% (порівняно із лютим 2022-го), але більшою мірою за рахунок Києва та області, де цей приріст склав аж 92%. Цікаво, що в Харкові, Львові та Одесі суттєво поменшало таких вакансій. На їх тлі добре вирізняється Дніпро з показником приросту в 34%.

Фахівці радять: якщо компанія надає можливість працювати повністю віддалено, частково або в гібридному форматі — обов’язково це треба вказувати у вакансіях, щоб кандидати чітко бачили цю можливість під час пошуку роботи. Наразі довоєнна та сучасна структура віддаленої роботи незначно відрізняється.

Серед топ-5 основних вакансій, які пропонуються з можливістю віддаленої роботи, переважають спеціалісти технічної підтримки, веб-дизайнери, копірайтери тощо.

Бронювання як ще один важливий критерій вибору роботи

Як показало дослідження, майже 46% компаній вже мають заброньованих співробітників, а ще третина готуються розпочати цей процес. Цікаво що майже половина компаній вже забронювали всіх можливих співробітників, а майже 28% – тільки ключових фахівців.

Якщо роботодавець надає можливість бронювання, важливо також вказувати це у перевагах вакансії, тоді кандидат відфільтрує під час пошуку саме такі вакансії і побачить її у переліку. Це важливо ще й з огляду на те, що тепер багато роботодавців звертають увагу на наявність військово-облікових документів та готові навіть скорочувати “проблемних” фахівців аби уникнути штрафів.

На жаль, опитані компанії відзначають погане інформування бізнесу про правила мобілізації і хочуть більше чітких інструкцій стосовно цього питання.

Демографічна ситуація

Загалом з України під час війни, за даними ООН, станом на червень 2024 року виїхало більше 5 млн осіб. Останнім часом кількість біженців у Польші, Чехії та Молдові почала скорочуватися, але в інших країнах помітно приріст. Як от в Канаді, Німеччині, Великій Британії тощо.

Більше половини тих, хто переїхав, наприклад, до Німеччини та Нідерландів, вже не планують повертатися в Україну і бачать майбутнє своїх дітей в країні перебування. Відтак це може спричини негативні наслідки для економіки та спричини дефіцит робочої сили у довгостроковій перспективі. Тому задля збереження кадрового резерву компаніям варто докласти додаткових зусиль.