1 день тому
430
Костянтин СимоненкоЯк майбутній співвласник однієї з найбільших мереж з продажу техніки та електроніки робив кар’єру на заводі, почав бізнес на четвертому десятку років та які комерційні ідеї допомогли компанії зайняти п’яту частину ринку техноритейлу.
Голова наглядової ради та співзасновник Групи компаній Фокстрот Валерій Маковецький регулярно входить у рейтинги найбагатших українців та був учасником списку Forbes Україна (55 позиція в 2018 році). За його власною оцінкою, особистий дохід становить приблизно 1% від обороту компанії, тобто близько 130 млн грн (станом на 2019 рік), але ці гроші відразу інвестуються в подальший розвиток бізнесу. Генератор багатьох комерційних ідей в Фокстрот, автор ряду бізнес-проектів та соціальних ініціатив разом з партнерами створив компанію, яка так само опинялася в списках найбільших ритейлерів України та навіть Європи. Журнал Forbes Україна назвав Фокстрот серед 30 приватних компаній, які у 2022 році виявилися стійкішими за інших, зберегли, а часом і примножили бізнес. RAU пропонує ознайомитися з основними фактами розвитку бізнесів за безпосередньої участі Валерія Маковецького.
Валерій Маковецький родом з міста Талдикорган у Казахстані. Після переїзду батьків в Україну середню освіту здобув уже в Алчевську (в 1978 році це був ще Комунарськ), що на Луганщині, – за більш ніж 4000 км від передгір’їв Джунгарського Алатау. Майже одразу після школи пішов працювати і вчитися, суміщаючи трудову діяльність на Комунарському металургійному заводі з отриманням освіти в місцевому гірничо-металургійному інституті на факультеті «Технології машинобудування». Згодом освоїв професію токаря на підприємстві, яке нині відоме як Мелітопольський моторний завод. У 1985-му, через рік після закінчення вишу з «червоним дипломом», перебрався до Києва аби стати майстром в механічному цеху на «закритій» виробничій ділянці заводу ім. Артема (нині Артем) – виробника військового обладнання, зокрема, керованих ракет класу “повітря-повітря”. Але після закінчення «холодної війни» в 1989 році почалася ера роззброєння та конверсії, коли через брак військових замовлень оборонка почала виживати за рахунок випуску цивільної продукції. Тоді ж в СРСР був прийнятий закон про кооперацію (у травні 1988-го), який дозволив займатися й різною торгівлею.
Тому в 1990 році вже 29-річний інженер Маковецький після основної роботи почав займатися бізнесом: записував і продавав відеокасети. Основними покупцями були відеосалони, які тоді масово відкривалися в країні. «Це були непогані гроші порівняно з тим, що ми заробляли на державному підприємстві», – пізніше згадував Валерій Маковецький в одному з інтерв’ю. За його словами, підприємницьку жилку успадкував від матері, яка навіть у свої 80 з лишком років (станом на 2020 рік) продовжувала успішно керувати власною продуктовою крамницею. Приблизно в цей же час, на початку 90-х, він товаришує з киянином Геннадієм Виходцевим, який після строкової служби в ракетних військах (1981-1983 роки) й до 1990 року працював за основним фахом викладача: майстром виробничого навчання київського ПТУ будівельного профілю №20. А у вільний час підробляв на будівництві.
В період розвалу планової економіки та її трансформації спочатку в перехідну, а потім – в ринкову економічну систему незалежної України, товариші замислилися про відкриття власного бізнесу. За спогадами Геннадія Виходцева, у вересні 1994 року партнери почали спільний бізнес як посередники з продажу оптових партій побутової техніки та електроніки. «Разом знаходили перших покупців японських відеомагнітофонів. Все доводилося перевіряти на власному досвіді, а успіху досягали шляхом проб і помилок», – розповідав Виходцев. В часи гіперінфляції перепродаж за валюту затребуваного компактного дорого товару що не псується був вигідною справою. Головним каналом реклами в той час для продажу були оголошення в газетах, а перший спосіб доставки – зелена «копійка» (ВАЗ 2101) Геннадія Виходцева. З часом дистриб’юторська робота з партнерами в регіонах розширилася.
Завдяки використанню залізничного транспорту для доставки товару в регіони, компаньйони змогли виділитися поміж конкурентів за рахунок швидкості постачання великих партій товару. «Одночасно з гарантованими і своєчасними поставками ми почали кредитувати своїх партнерів. Це дозволило сформувати пул постійних покупців. За рік наш бізнес виріс в 10 разів», – розповідав Маковецький. В результаті вдалося перевести бізнес на новий рівень. Логістикою й надалі займався Виходцев, а Маковецький – налагодженням прямих контактів з постачальниками в ОАЕ, а згодом і зі світовими виробниками техніки та електроніки: Sony, Panasonic, Samsung, Ariston, LG Electronics, Indesit..
«Так, потихеньку – рубль до рубля, долар до долара – приблизно 1995-1996 року я заробив свій перший мільйон. Майже всі гроші були вкладені у подальший розвиток», – казав свого часу співзасновник Фокстрот.
Власне, ТОВ «Фокстрот» з’явилося тільки на початку того ж таки 1996 року, де серед власників був і третій рівноправний компаньйон з часткою 33,3% – Володимир Шульга (помер від серцевого нападу в березні 2008 року). До осені 1994 року він самостійно займався посередництвом в торгівлі технікою. За спогадами Маковецького, тоді компанія мала замість офісу квартиру, а замість складів – металевий гараж у дворі. Катастрофічно не вистачало капіталу, а весь персонал компанії – це засновники, партнери і кілька співробітників. Власне перший магазин під назвою «Фокстрот. Техніка для дому» відкривали в 1996 році теж спільно з регіональним партнером Олександром Романюком в Харкові на вул. Сумська, 26. Його торгова площа склала 150 кв. м. Так компанія забезпечила собі прямий вихід на споживача. Емблемою мережі стало зображення лисиці (бо дослівний переклад назви танцю фокстрот – це біг лисиці риссю).
Хоча ринок тоді був ще майже порожній, другий магазин відкрили лише через рік (у 1997-му) у Києві на вул. Дегтярівській, 48. Торгова марка стала офіційним роздрібним торговцем, проте Фокстрот все ще лишався оптовиком, відомим вузькому колу осіб. Тільки з 2000 року, коли майже в кожному обласному місті України відкрилися супермаркети електроніки Фокстрот, мережа з лисичкою на лого стала впізнаваною.
«Фокстрот став автором безлічі проривних комерційних рішень в своїй галузі», – каже Валерій Маковецький. Так, основною фішкою магазинів в ті часи було саме їхнє існування. У торговій точці використовували модель самообслуговування з касою на вході / виході. Високі ряди зі стелажами, величезні накопичувачі і гірки однотипного товару в залі робили перші магазини більше схожими на «склад – магазин». Тепер таке розташування називають товарним впливом на покупця.
Успіх першого магазину привів до бурхливого зростання мережі в 1997-2002 роках. В ті часи готових приміщень потрібної форми і розміру було вкрай мало. Торговельне обладнання від магазину до магазину також значно відрізнялося. Проте компанія успішно створювала магазини вже не в форматі «склад-магазин», а «шоу-рум». Тоді ж з’явилася така фішка, як стіна з включених телевізорів, відкрита викладка в секції мобільних телефонів і ноутбуків, що дозволяло клієнтам «помацати» товар і краще його розглянути. Застосовувалося зонування груп товарів для кухні, для дому, для спальні зі спеціальними «промо-місцями» для зручності вибору і підсвічування вигідних пропозицій.
У 2002 році був відкритий ювілейний 100-й магазин мережі. Хоча далеко не все складалося ідеально. За 10 років після відкриття першої торгової точки (у вересні 2006 року) Володимир Шульга звинуватив своїх партнерів у витісненні його з бізнесу. Але хай там як, обидві сторони визнавали наявність «певних розбіжностей» у погляді на шляхи розвитку компанії.
У 2004 році Геннадій Виходцев стає співзасновником Групи компаній Фокстрот (ГКФ) та очолює раду засновників ГКФ, а Валерій Маковецький входить до складу ради разом із Георгієм Дігамом (загинув під час дайвінгу в Судані в березні 2010 року). У своєму нефінансовому звіті компанія, що надає консалтингові послуги (тепер це ТОВ «Консалт інформ груп») відзначила основні структурні підрозділи, які були консолідовані станом на кінець 2008 року.
Зокрема, це мережі супермаркетів Фокстрот (219 точок), а також гіпермаркетів площею понад 2000 кв. м FoxMart (32 точки), які з’явилися в 2005 році. В 2007 році два гіпермаркета FoxMart відкрилися в Молдові, а в 2008-му після купівлі та ребрендингу об’єктів місцевої мережі Elefant – ще три Foxtrot у Кишиневі та Бельцах.
Також з 2007 року почала роботу мережа Техношара (35 точок) – магазини площею 25-250 кв. м, де продавали уцінений товар з дрібними пошкодженнями або після ремонту.
Окремо з серпня 2008 року існувала мережа «Фокстрот. Цифрова техніка» — спеціалізовані магазини портативної техніки площею 120 кв. м. На кінець року їх було вже 19.
В складі холдингу були й салони годинників— 50 магазинів Секунда (юрособа ТОВ «Мікроприбор» теж існує з 1996 року), де представлені кілька десятків демократичних за ціною брендів та чотири бутіки Montres з елітними годинниками відомих швейцарських, французьких та німецьких брендів.
У 2007 році Валерій Маковецький підтримав концепцію створення власних торгових марок, виробництво яких було зосереджено в Китаї. Зокрема, у портфель private label Фокстрот входять:
На додачу в 2007 році було створено компанію Depot Development Group, в портфель якої у 2008 році входило 167 об’єктів торгівельної, офісної та складської нерухомості в Україні та Молдові.
Фінансову кризу 2008-09 років ритейлер зустрів реформуванням менеджменту ГК Фокстрот з метою підвищення ефективності інвестицій у бізнес-проекти. Була створена управляюча компанія з метою надання сервісних послуг брендам ГКФ. Геннадій Виходцев стає її генеральним директором. В цей же час був проведений перший міжнародний аудит діяльності та економічних показників Фокстрот. Проте, як і для багатьох інших ритейлерів, криза не минула безслідно. Так, у 2010 році було прийнято рішення закрити в Молдові супермаркети Foxtrot і лишити тільки три FoxMart. Наразі в Молдові є лише інтернет-магазин з такою назвою, оскільки вже в 2011 році бренд дискаунтера FoxMart перевели повністю в онлайн «відповідно до тенденцій розвитку ринку».
Водночас засновники Фокстрот одними з перших в 2010 році почали пропонувати техніку і електроніку в розстрочку з можливістю оформлення кредиту прямо в торговому залі. Системна робота з банками дозволила чітко виписати умови кредитування та прибрати приховані платежі.
На початок 2011 року мережа Фокстрот скоротилася до 200 торгових точок в Україні, але за рік додала ще 28. Магазини загальною площею більше 200 000 кв. м були представлені в 102 містах. Повністю зникли магазини «Фокстрот. Цифрова техніка», а Техношара скоротилася вполовину – до 17 точок (на кінець року лишилося 11). Годинниковий ритейл скоротився до 40 точок Секунда й одного бутіка Montres. Втім це не завадило ритейлеру увійти в 2011 році до рейтингу 500 найбільших компаній Центральної та Східної Європи за версією аудиторської компанії Deloitte (273-тє місце).
У 2009 році Фокстрот зосередився на інвестуванні у новий сегмент – зведення ТРЦ. «Цей процес був запущений в 2009 році в Чернівцях, де перед самим новим роком ми відкрили наш флагманський ТРЦ DEPOt Center загальною площею 20 000 кв. м», – розповідали RAU засновники Фокстрот. Своє рішення пояснювали тим, що з точки зору інвестування коштів нерухомість завжди більш стабільна, ніж рітейл. Аби додатково зменшити ризики, ставку зробили на відкриття ТЦ обласного масштабу, загальною площею 10 000-15 000 кв. м і не будували їх з нуля, а лише займалися перебудовою чи розширенням існуючих об’єктів. Тепер ТРЦ DEPOt Center представлені в шести містах України: Чернівцях, Лубнах, Миколаєві, Черкасах, Кропивницькому та Одесі. У кожному ТРЦ є простір для дітей – зони Fantasy Town де є місце для активних ігор і технічних видів спорту.
У регіони інвестори заходять тільки з сильним місцевим партнером. У цьому «сила матриці цього бізнесу», каже Маковецький. Місцевий партнер допомагає розв’язувати непомітні з Києва проблеми. Загальна площа об’єктів в управлінні – близько 260 000 кв. м. За оцінками Forbes Україна, орендний дохід Валерія Маковецького складає приблизно $11 млн. «Наша місія – познайомити жителів малих міст із сучасними форматами торгівлі. Щоб у покупців була альтернатива купівлі чобіт із приміркою на картонці в дощ» – каже співвласник Фокстрот.
У вересні 2010 року мережа Фокстрот стала учасником Euronics – найбільшої закупівельної групи електроніки та побутової техніки в Європі, що працює наразі з 34 країнами. Що дозволило збільшити асортимент та пропонувати конкурентні ціни. Згодом, вже під час повномасштабного вторгнення, це партнерство допомогло також отримати від Euronics гуманітарної допомоги на 700 000 євро за ініціативою Фокстрот.
Також у 2010-му запустили як додаткові канали продажів інтернет-магазини foxtrot.com.ua і 5ok.com.ua. В 2012 році компанія розпочала процес переходу на мультиканальну бізнес-модель з прицілом на омніканальність, що стало логічним продовженням модернізації торгівлі у всьому світі. Зокрема, з 2013-го почали розвивати послугу pick-up. Задля об’єднання онлайн-каналів та роздробу у єдину систему продажів було прийнято рішення закрити 5ok.com.ua і всю увагу приділили розвитку foxtrot.com.ua. Перші підсумки діджиталізації фіксували у 2015 році, а у 2018 році торгівельна мережа Фокстрот (офлайн й онлайн канали ) стала єдиним організмом зі спільними акціями, сервісами та програмою лояльності.
Цього ж року було розпочато реформу логістики, яка завершилася у 2019 році. Запущена логістика в два плеча через CDP-платформи в містах-мільйонниках, що дозволило гарантовано доставляти товар з сервісом 24/48/72 години. А оновлений «пікап за 3 хвилини» в рази прискорив послугу самовивозу замовленого в інтернет-магазині товару.
У 2020 році співзасновники Фокстрот підписали меморандум з, директором Microsoft Україна Ян Петер Де Йонг, щоб підготувати появу сучасних технологій у Фокстрот на базі платформ Microsoft. Цей рік став великим викликом для ритейлу через пандемію коронавірусу. «Під час локдауну у виграші опинилися ритейлери з налагодженим каналом онлайн-продажів. Фокстрот теж зміг отримати частку цього пирога. Під час жорсткого карантину онлайн-продажі збільшилися у всіх гравців утричі. Зокрема, у Фокстрот частка онлайну підскочила з 10% до 30%», – розповідав Маковецький.
2019 рік дав старт тотальному ребрендингу, де одним з компонентів була модернізація та оптимізація офіційного інтернет-магазину foxtrot.com.ua. Ребрендинг із закликом «Оновлюйся!», в концепцію якого закладена зміна позиціювання, візуального стилю, tone of voice, оновлення магазинів тривав до кінця 2021 року. На початок 2022 року переформатовано 70 магазинів і відкрито 10 абсолютно нових. Символ червоно-рудої усміхненої лисиці в квадратній рамці з’явився відразу на першому магазині і був самим впізнанним. У 2011 році її змінив образ лисички, яка згорнулася калачиком подібно домашньої кішці. А ось в 2018 роки після ребрендингу Фокстрот на короткий час відмовився від використання лисиці в лого. Однак вже влітку 2019-го лисиця повернулася в сучасному анімаційному образі.
Проте торгівля технікою та девелопмент не єдиний бізнес Маковецького. З 2019 року він разом з партнерами Геннадієм Виходцевим та Геннадієм Молдавським (курирує в компанії партнерство з фінансовими організаціями та investor-relation) інвестують у виробництво енергії з альтернативних джерел – зокрема у будівництво та експлуатацію сонячних станцій. Дві з них “Солінг 1” і “Солінг 2” розміщені у Миколаївській області, а “Солінг 3” у Чернівецькій області. Управління активами сонячного парку потужністю 22 МВт здійснює компанія Solar Generation (площадки в Чернівцях – через ТОВ «Екотехнік-Тарасівці»). Втім, сонячні станції на Миколаївщині втратили через обстріли 0,428 МВт встановленої потужності. За словами Геннадія Виходцева, через кризу неплатежів з початку повномасштабної війни вдається отримати лише 16% від вартості відпущеної у мережу електричної енергії. Разом з тим, партнери продовжують вірити у зелене майбутнє України.
На піку розвитку, в 2014 році, кількість магазинів в мережі Фокстрот становила 230 торгових точок. Після анексії Криму і вторгнення проросійських бойовиків в окремі райони Донецької і Луганської областей ритейлер втратив 30% своїх магазинів. По можливості техніка була вивезена, а співробітникам, які бажають переїхати, компанія надала допомогу із працевлаштуванням.
Напередодні великої війни у 2022 році Фокстрот мав 169 точок у 90 містах. Станом на початок 2024 року працювало всього 123 магазини у 67 містах України. Протягом 2022-2023 років, під час війни, попри низку втрат компанія перезапустила понад 100 магазинів та відкрила 4 нові — у Львові, Вінниці, Дрогобичі і Дніпрі. Процес реновації роздрібної мережі, який розпочали задовго до початку повномасштабного вторгнення, продовжується й станом на червень 2024 року оновлено уже 75% магазинів.
Через дії російських окупантів Фокстрот втратив центральний склад площею понад 30 000 кв. м у Гостомелі, де зберігалася чверть продукції компанії загальною вартістю 650 млн грн. Сумарні втрати разом із втраченими магазинами – приблизно 1 млрд грн. Через втрату ритейлер скоротив інвестиції у свій e-commerce, зосередившись на оптимізації внутрішніх процесів. Щоб втриматися на плаву, навесні 2022-го закрили 100 зі 170 своїх магазинів та провели децентралізацію управління. Компанія домовилась із вендорами щодо реструктуризації заборгованостей. Наприкінці 2022 року, після непростого шляху організації резервного складу у Львові, Фокстрот відкрив повноцінний склад у 22 000 кв. м в с. Колонщина, Київської області.
У 2023 році компанія відновила роботу з розвитку мобільних застосунків, додала 20 000 нових позицій та запровадила на сайті нову функцію – відеоконсультацію щодо обраного товару. Як результат –загальний товарообіг з онлайн-каналу збільшився на 30% порівняно з попереднім роком. Ритейлер пришвидшив свою доставку. У співпраці з Uklon Delivery клієнт тепер має можливість отримати техніку або гаджети за годину.
Цікаво, що тепер на сайті Фокстрот більше не згадується мережа годинникових магазинів Секунда. Останній раз про відкриття першого концептуального магазину Casio G-Shock Store у ТРЦ River Mall повідомлялося п’ять років тому. Це був 39-й магазин мережі Секунда. Як свідчать дані opendatabot.ua у ТОВ «Мікроприбор», Фокстрот перестав бути власником ще наприкінці 2020 року. Тепер власниками вказані Володимир, Андрій та Ольга Деканенко. Нагадаємо, Володимир Деканенко є власником мережі магазинів годинників та ювелірних виробів Дека і її історія досить схожа на нинішню біографію мережі Секунда. Що стало причиною цьому – наразі не відомо. Але в будь-якому разі Група компаній Фокстрот продовжує свій активний розвиток.
91
306
180
