Руслан Шостак, Varus та EVA: Зараз я формую корпорацію Тервін, до якої увійдуть 17 компаній

Співвласник провідного українського рітейлера в сегменті drogerie EVA та мережі продуктових супермаркетів Varus про те, як підготувати бізнес до війни, створення нової корпорації, конкурс від АРМА і про те, чи зріс рівень корупції після того, як минула найнебезпечніша фаза російської агресії.

Український бізнесмен і благодійник Руслан Шостак в інтерв’ю NV Бізнес розповів як мережі EVA та Varus, що втратили до 20% свого бізнесу після повномасштабного російського вторгнення, адаптувалися до нової реальності, скільки втратили та як має намір розвиватися. RAU пропонує ознайомитися із основними тезами цієї розповіді.

Про роль керівника

Операційною діяльністю не займався, як до війни, так і зараз. Моя місія в компанії стратегічна — визначити напрям для розвитку, надихнути команду, допомогти з ухваленням рішення, якщо виникне така потреба. Наприклад, підготувати бізнес до війни. Тому склади EVA і Varus до початку війни були заповнені, а співробітники — морально готові до тих подій, які відбулися 24 лютого 2022 року. Продукти харчування й товари першої необхідності були в усіх наших магазинах. Ось у цьому й полягає моя роль як керівника.

Про модель дискаунтера в Україні

EVA — магазин товарів для краси та здоров’я, де покупці можуть знайти все необхідне з урахуванням своїх можливостей. Varus — це класичний супермаркет, що працює в середньому ціновому сегменті. Тому в нас немає широкого асортименту преміальних товарів, як у деяких магазинах інших мереж. Складно сказати, який вигляд має дискаунтер в Україні. Практично вся країна торгує соціальними продуктами, їх можна знайти на полицях навіть преміальних магазинів за ціною дискаунтера. Оскільки в нас, по-перше, це регламентовано законодавством. А, по-друге, реакція покупців на несправедливі ціни досить жорстка.

Про вподобання українців

Споживачі переорієнтовуються на споживання дешевших, соціальних продуктів харчування. Ми фіксуємо зростання попиту на ці продукти. На цій групі й до війни було складно заробляти. Ми не ставимо перед собою мету заробляти на соціальних групах товарів.

У нас фіксована націнка на ті чи інші групи товарів. Якщо йдеться про соціальні групи продуктів, то націнка не перевищує 10%. І, відповідно, ми намагаємося вкласти в цю суму оренду, заробітну плату, комунальні платежі, що зростають.

Втрати компанії через війну

Сукупно компанія втратила понад 1 млрд грн. Це багато. EVA і Varus втратили до 20% бізнесу. Це й магазини на тимчасово окупованих територіях, і руйнування через атаки. Минулого року сумарний дохід групи компаній, зокрема EVA і Varus, склав близько 50 млрд грн. Зараз не час називати конкретні цифри оцінки нашого бізнесу. До війни, за оцінкою західних експертів, наші активи коштували $1,5 млрд.

Про персонал

У кожній компанії є своя система мотивації, яка побудована під той чи інший тип бізнесу. Зарплата більшої частини співробітників залежить від результатів роботи. Компанії дійсно отримали прибуток, але війна не закінчилася і ще можливі втрати.

Люди зараз знаходять роботу миттєво. З країни виїхало від 5 до 7 млн осіб. Це працездатне населення — працівники та покупці. У нас з’явилися вакансії, які ми закриваємо насилу. Проблема знайти продавців, персонал на склад, менеджерів і топ-менеджерів. Після завершення війни проблема з персоналом може посилитися. Вакансій буде більше, ніж пропозицій на ринку праці.

Про розподіл доходу між бізнесами

Більшу частину виручки займає рітейл, його частка — 60−70%. Решта проектів приносять 30−40%. У нас були різні компанії. Зараз я формую корпорацію Тервін, до якої увійдуть мої активи. Це 17 компаній, які перебувають в управлінні моєї команди. З’являються нові проекти, і ми хочемо правильно побудувати систему управління та структурувати її. Це поширена практика.

Партнер Валерій Кіптик (з яким ми ділимо бізнес 50 на 50) свого часу розвивався у сфері дистрибуції та у виробництві, ці проекти залишилися в нього, він добре знається на цих напрямах. Я більше займаюся рітейлом.

Про Метрополіс та інші ТРЦ

Після купівлі ТРЦ Метрополіс, який начебто колись належав так званій групі ВС Енерджі, цей об’єкт заарештували. Але бізнес працює, тривають суди, наявність арештів перешкоджає нашій стратегії розвитку ТРЦ. Актив купили на відкритому ринку в українських власників. До 2022 року в нашій країні не вважали, що, наприклад, компанії з російськими акціонерами, є загрозою для нашого існування. Якщо обнуляти всі угоди, проведені після 2014 року — їх буде сотні тисяч.

Якщо держава зараз прийме таку стратегію — заперечувати не будемо. У нас є досвід втрати бізнесу в Криму, в Донецьку, коли втратили багато сотень мільйонів гривень. Наші юристи працюють над стягненням з росії компенсації за втрату кримських активів. Незважаючи на негативний досвід, зараз ведемо переговори про купівлю інших торгових центрів в Україні.

Про продукцію, що виробляє Вінницяпобутхім

Друга велика подія — це перемога в конкурсі Агентства з пошуку та менеджменту активів (АРМА) на право управління заводом Вінницяпобутхім. Нещодавно Київський окружний адміністративний суд скасував рішення призначити дистриб’юторську компанію Крайтекс-Сервіс управителем заводу Вінницяпобутхім. Підприємство змогло пропрацювати трохи більше трьох місяців. Угоду оскаржує компанія, яка менша за нас. Чи зможе вона потягнути завод? Чи зацікавлена вона в його розвитку? Мені здається, нас неможливо порівнювати. Правильне рішення ухвалила АРМА чи ні, обираючи управителя — судити не мені. Але я точно розумію, що інші не будуть вкладати 400 млн грн у цей проект.

Про податок на розваги

Війна не повинна забрати в нас любов до життя. Не потрібно засуджувати й провокувати почуття провини в населення. Однак необхідно знайти баланс очікувань військових і мирних жителів. Зняти напруження в суспільстві допоможе військовий податок на розваги — 5% від суми чека. Тоді люди не відчуватимуть почуття провини за похід до ресторану чи кінотеатру, а навпаки, дякуватимуть цим військовим за таку можливість. А солдати отримають додатковий ресурс.

Про реінтеграцію ветеранів

Потрібно, щоб у кожного бізнесу з’явилася програма реабілітації та підтримки ветеранів. У багатьох уже є готові рішення. Зараз вони вдосконалюються. У нас понад 1000 осіб на фронті, і ми, зрозуміло, готові до їхнього повернення. Будемо надавати їм психологічну підтримку, і якщо буде потрібно — перенавчати. Допоможемо адаптуватися.

Також треба готувати міську інфраструктуру до повернення ветеранів з особливими потребами. Щоб вони отримали доступ абсолютно до всіх об’єктів: магазинів, перукарень, ресторанів. Це важливе завдання для формування здорового суспільства.

Про плани на майбутнє

Зрозуміло, ми продовжуємо розвивати свій бізнес, підтримувати економіку України. Тому відклали плани щодо виходу на інші ринки до перемоги. Водночас величезну увагу приділяємо соціальним проектам. Потрібно чітко зрозуміти, що українського бізнесу без України — немає. На фронті мають воювати гроші кожного бізнесмена — у вигляді пікапів, дронів — чого завгодно. Наша сила в єдності. Тоді у ворога просто не залишиться шансів.