Андрій Жук, RAU: Як рітейл пережив перший блекаут

Голова Асоціації рітейлерів України в ефірі Національного телемарафону розповів, як галузь роздрібної торгівлі пережила перше повномасштабне відключення світла, як працює в нових умовах, і як готується до можливих нових блекаутів.

Після 23 листопада, коли стався перший блекаут, було закрито дуже багато магазинів. Наприклад, одна із великих національних мереж вимушено зачинила 80% магазинів, оскільки не було світла.

Внаслідок цього загалом спостерігається падіння продажів мереж у розмірі від 4% до 30%.

Так, є генератори, але їх ще дуже мало. Згідно з нашими підрахунками, ними обладнано не більше 15% всіх торгових точок.

Звісно, рітейлери намагаються якомога швидше обладнати магазини резервними джерелами живлення. Так, найбільша українська продуктова мережа АТБ планує вже за два місяці, тобто до кінця січня, обладнати більшість свої торгових точок генераторами.

Найбільша мережа магазинів формату «біля дому» КОЛО, яка налічує 217 магазинів в столичному регіоні, пішла іншим шляхом. Вони використовують накопичену енергію, встановивши спеціальні акумулятори. Завдяки цьому їх магазини при віялових відключеннях мають змогу працювати до 12 годин.

Таке рішення продиктоване технічними особливостями розташування магазинів, зокрема, в житлових будинках, де не можна під’єднати генератор (в тому числі через скарги мешканців на постійний шум та вихлоп). До того ж енергія, отримана від генератора виходить у три-чотири рази дорожче, ніж звичайне використання електрики в магазині.

Наскільки важко зараз закупити необхідне обладнання

Уряд, хоч і з деяким запізненням, прийняв рішення про звільнення від сплати мита та ПДВ генераторів та інших товарів, які допоможуть забезпечити енергонезалежність. Тому тепер цей процес має піти швидше. Зокрема, АТБ вже закупив 750 генераторів на додачу до 141, аби забезпечити мережу з більш ніж 1000 магазинів. Але треба пам’ятати, що будь яке альтенативне живлення – це аварійне рішення і якщо світла не буде протягом п’яти діб, магазини просто будуть вимушені закритися.

Які збитки несуть мережі через псування товару, коли немає енергетичної альтернативи

Зазвичай великі системні гравці ретельно контролюють якість продуктів харчування, аби не допустити продажу зіпсованих товарів. Для збереження товарів, що швидко псуються, рітейлери підганяють автомобілі-рефрижератори і переносять весь подібний товар туди.

Проте в таких умовах рітейлу працювати дуже важко і за нашими підрахунками, перший блекаут наніс нашій галузі збитків на 700 млн грн. Внаслідок цього пропозиція групи товарів категорії fresh вже скоротилася на 20%.

Як це відобразиться на цінах товарів

Така ситуація може вплинути на підвищення цін. Оскільки виробники, які опинилися в тих самих умовах, що й рітейлери, мають використовувати генератори і як наслідок – піднімати відпускні ціни на свій товар. Відповідно, зростатимуть ціни й на полицях магазинів.

Читайте також –

Магазини незламності: які торгові мережі продовжують працювати в умовах відключень світла (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)