Асоціація рітейлерів України не підтримує запровадження 10% збору на купівлю валюти для здійснення імпортних операцій

Асоціація рітейлерів України звернулася до уряду із закликом не допустити впровадження 10% збору для купівлі валюти з метою оплати товарів чи послуг та попередила про ризики подібних рішень у офіційному зверненні. Перш за все, введення таких ініціатив завдасть нищівного удару по легальному сектору працюючої під час війни економіки України.

Насамперед в Асоціації рітейлерів України наголосили, що Міжнародний Валютний Фонд відповідно до свого Статуту постійно вимагає вільної конвертації легальної валюти — без будь-яких дискримінаційних обмежень чи додаткових податків, що стимулюють тіньову економіку. Україна вже має досвід спілкування з представниками МВФ щодо 2% збору ПФУ на валютообмінні операції. Тому нинішня ініціатива може повторити негативний досвід та збільшити масштаб проблем у спілкуванні з головним кредитором.

Члени Асоціації вбачають також інші ризики від реалізації ідеї з 10% збором для закупівлі валюти: тінізація економіки України, розширення обсягів контрабанди, дропшипінгу та готівкових розрахунків повз фіскальні реєстратори, скорочення cashless-економіки.

«Тіньовий» імпорт зможе легко уникнути додаткового збору і стане ще більш конкурентоспроможним у порівнянні з «білим» імпортом. Наслідком цього стане переміщення кінцевого споживача у сегмент сірої економіки: від офіційних дилерів до дропшиперів.

Також буде відбуватися зростання попиту на готівковому валютному ринку. В результаті цього збільшиться тиск на міжбанківський валютний ринок та курс валюти.

Неминуче і зростання інфляції внаслідок підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів, в першу чергу, на товари критичного імпорту. При цьому, вітчизняний виробник також постраждає, адже імпортна сировина і компоненти займають велику частку у виготовленні вітчизняних товарів.

Можливе і суттєве підвищення цін на продукцію прямих інвесторів, які зайшли на український ринок без посередництва імпортерів. Зараз переважна більшість таких інвесторів поступилися своєю маржею і стримують ціни, щоб зберегти частку ринку, продаючи імпортні товари, ціна яких розрахована за «старими» курсами.

Одним із ключових наслідків для бюджету буде зменшення бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ для тих компаній, які не зможуть конкурувати з чорним імпортом і зберігатимуть ціновий поріг для своїх товарів.

Країна отримає і суттєве погіршення інвестиційного клімату. Буде поставлено під сумнів можливість подальшого розвитку, так як в умовах воєнного стану ведення господарської діяльності за умови введення додаткового збору стимулюватиме перенесення виробничих потужностей за межі України. Вже зараз питання безпеки та перспективи української економіки змушують іноземних інвесторів переглядати свої плани розвитку в Україні. Запровадження додаткового збору може стати «останньою краплею», яка призведе до відтоку інвесторів, в тому числі тих, які створюють робочі місця та забезпечують ввезення іноземного обладнання та технологій.

Фактичне запровадження державою обмежувальних санкцій, які ускладнять співпрацю з іншими країнами, призведуть до розірвання коопераційних зв’язків, наявність яких є вкрай важливою за умови ведення бойових дій.

Наостанок в Асоціації зауважили ризики виникнення масової корупційної вертикалі: економія тіньових імпортерів сягатиме 40-50% за рахунок цього валютного збору, ПДВ, ввізного мита та податків на прибуток чи єдиного податку, а отже будуть створені економічні можливості для росту корупційних ризиків замість сплати податків.

Асоціація рітейлерів України запропонувала прорахувати всі наслідки введення 10% збору на купівлю валюти для оплати послуг і товарів та відмовитися від реалізації ідеї «простих рішень» щодо складних економічних процесів. Є інші банківські та регуляторні інструменти, які можна використати для зменшення тиску на валютний ринок внаслідок паніки, незаконного виведення капіталу чи тіньового обігу. Зі своєї сторони, Асоціація рітейлерів України налаштована на конструктивну співпрацю та готова долучитись до обговорення питань, які пов’язані зі стабілізацією курсу національної грошової одиниці, а також подолання торгових і фінансових дисбалансів.

Читайте також

Обмеження на імпорт товарів в Україну скасовано