Катерина Бандуровська, Comfy: Під час війни місце роботи для кожного набуло нових сенсів
Під час RAU-вебінару «Аналітика ринку праці в галузі рітейл» HRD Comfy Катерина Бандуровська розповіла про комунікаційні інструменти з командою та як змінилась кадрова політика компанії.
За час війни у нас сталося дуже багато подій, і наша мережа, як і вся країна, зазнала трансформації:
- ми втратили контроль над частиною магазинів, зокрема на Сході України, в Херсоні, в Запоріжжі,
- відповідно до активної мережі, змінили розподіл по макрорегіонам – замість дев’яти працює сім марорегіонів,
- намагаємося відновлювати роботу всіх вцілілих магазинів на деокупованих територіях – цього тижня відкриємо Бучу.
Про філософію компанії
Тому за цей час питання “Як ти?” у нас стало не просто часто вживаним, а стало частиною нашої культури.
У підтримці та мотивації співробітників дуже велику ролі відіграв фундамент культури компанії, який існує ще з моменту заснування мережі. Піклування про співробітників, їхня безпека і взагалі їх цінність як людини – завжди були основою нашої роботи.
Вже більше п’яти років ми Comfy розвиваємо з філософією “ми за тебе!”. Вона трансформується на внутрішнього клієнта – працівників компанії, які далі несуть її до наших відвідувачів і покупців. В умовах війни ми не змінили цю філософію, а лише посилили її.
Про нові сенси місця роботи для кожного працівника
Під час війни місце роботи для кожного набуло нових сенсів. Якщо раніше ми ходили на роботу для самовизначення, отримання доходу та досягнення своїх цілей, то після 24 лютого робота стала однією з опор (друзі, сім’я, хобі, робота), про які говорять психологи, та на яких тримається ментальне здоров’я кожної людини.
У перший день після початку війни ми зачинили усі магазини, і вирішували як нам діяти далі. Але коли ми прийняли рішення про відкриття перших торгових точок, розуміли, що це рішення не про торгівлю, а про допомогу, адже отримували дуже багато запитів про смартфони, планшети, квадрокоптери, потрібні для армії.
Один з перших магазинів після початку війни ми відкрили в Дніпрі. І ми всім складом топ-менеджменту ходили на наради не в офіс, а в один з магазинів поблизу, бо розуміли, що саме там знаходиться життя. Ми бачили, що наш супермаркет електроніки став острівком безпеки для всього житлового масиву: коли відвідувачі потрапляли до магазину, там була звичайна атмосфера, дитячий куточок і привітні працівники.
Ми уважно дивились, які покупки робили наші клієнти, чим цікавились, як себе поводили. Після початку війни наші магазини стали важливим місцем соціалізації і місцем підтримки для наших працівників.
Про комунікаційні інструменти для підтримки та спілкування з командою
Щоб підтримати своїх співробітників, ми організували постійний і відвертий зворотній зв’язок всіма можливими каналами з командою. З першого дня війни ми почали проводити щоденні прямі ефіри з нашим СЕО, який ділився новинами в компанії та своїми думками та переживаннями.
Ці ефіри, які ми проводили на платформі Workplace, в нас стали регулярними. Це дозволило нашому СЕО бути на відстані витягнутої руки до кожного нашого працівника. Спочатку ці ефіри відбувались щодня, поступово ми почали проводити їх двічі на тиждень – в понеділок та в четвер. Зараз вони відбуваються щопонеділка.
У нас в команді навіть з’явився жарт, що ми в своєму житті слухаємо трьох чоловіків – президента України, Арестовича та СЕО, – і тільки цим трьом голосам ми довіряємо.
Це дуже згуртувало і підтримало нашу команду. Саме під час цих ефірів наша команда підхопила хвилю переходу на українську мову. Наразі у нас всі спілкуються українською мовою і навіть операційні наради у нас тепер проходять українською.
Паралельно з комунікацією від генерального директора кожен керівник підрозділу проводить свої власні прямі включення через зум чи іншим чином, щоб побачити кожного працівника та підтримати командний дух. Складні рішення про оптимізацію структури та витрат, які, на жаль, також відбувалися, ми також доносили чесно та прямо. Завдяки розумінню того, що відбувається в компанії, працівники ставилися до змін з розумінням. Ба більше, ми домовились не прощатись назовсім, і вже в квітні почали повертати людей до магазинів, що відновлювали роботу.
З часом ми почали проводити ефіри, коли вся команда могла бачити один одного, і в кінці після гасла “Слава Україні! Героям Слава!”, ми обов’язково усі разом промовляли ще і гасло своєї компанії, яке знають тільки наші працівники. І це нас дуже підбадьорювало і об’єднувало. На цих ефірах ми обговорюємо головні події в країні, на фронті, в компанії.
Кожного разу обов’язково дякуємо всім хлопцям, які пішли служити в ЗСУ та тероборону. І коли хтось з них має змогу прослухати ефір і прислати вітання чи сердечко – це завжди для нас дуже зворушливі моменти. Зараз майже 200 наших працівників служать в ЗСУ та теробороні. І ми знаємо всі ці імена.
Читайте також –
Трансформації кадрової політики рітейлерів під час війни – кейси Свій Маркет та SOVA