Український ринок доставки їжі обвалився після початку війни: яким компаніям вдалось вижити та як вони тепер працюють

На ринку вдалось вижити п’яти компаніям, три компанії припинили своє існування, а ще одна компанія переобладнала власні склади під розподіл і доставку гуманітарної допомоги, а тепер займається волонтерством.

Український ринок доставки продуктів у 2021 році досяг $300 млн, але війна змусила багатьох його гравців згорнути свою діяльність. Засновані під час пандемії сервіси Cooker, Goodex, OVO поставили бізнес на паузу – невідомо, тимчасово чи назавжди. Старіші конкуренти палять ресурси, волонтерять та чекають перемоги. Forbes у своїй публікації з’ясував, чи варто очікувати відродження на цьому ринку і RAU пропонує ознайомитись із її найцікавішими фрагментами.

Хто пережив війну

За даними опитування Опендатабот, на третій місяць російського вторгнення, роботу відновили 44% українських бізнесів. Для розквітлих у пандемію сервісів доставки їжі найтяжчим виявився березень.

Доставку з власних супермаркетів Сільпо поступово відновлює Fozzy Group, а також на початку травня у 13 невеликих містах відродився і сервіс доставки Mister.Am, Novus і декількох інших мереж.

З трійки Glovo, Bolt Food та Rocket, що змагалися за доставку з ресторанів, уціліли тільки двоє. Останній в середині березня остаточно припинив роботу після давно назрілих проблем із фінансуванням.

«Індустрія була в шоковому стані: ресторани по всій країні масово закрилися. Ринок доставки їжі скоротився втричі порівняно з мирним часом. Але зараз спостерігається позитивна динаміка. Місяць тому я сказав би, що цей ринок впав не в три рази, а в шість–сім», зазначає Іван Гринчук, керівник Bolt Food в Україні.

Естонський єдиноріг встиг охопити п’ять українських мільйонників і принципово не припиняв операцій у жодному. Але в Харкові присутність номінальна – через обстріли комерційні доставки так і не працюють.

З доставкою продуктів у магазини, ситуація не краща. Наприклад, Zakaz.ua займається доставкою великих закупів із мережевих супермаркетів Ашан, Metro та Varus.

«Усі товари повимітали, нам не було сенсу запускатися. Кома тривала два тижні – до початку квітня замовлення відновилися до 20% від мирних часів. Наразі компанія працює у 10 містах із 15. Із 14 рітейлерів-партнерів активні дев’ять», – повідомляє комерційний директор Zakaz.ua Євген Нетреба.

За його словами, інвестор їх проекту (Chernovetskiy Investment Group, – ред.), повністю розуміє поточну ситуацію, підтримує фінансово й вірить, що цей бізнес швидко відновиться після перемоги України.

Опосередковано падіння бізнесу можна відстежувати за кількістю кур’єрів – їх підключають, тільки якщо мають достатньо замовлень. Наразі на платформу Bolt Food повернулося 700 ресторанів-партнерів та 1500 кур’єрів. Замовлення з Glovo в мирний час розвозили 10 000 людей. Станом на 22 квітня в сервісу було 4000 активних кур’єрів у 25 містах.

Glovo і Bolt не розголошують фінансових результатів в Україні, але стратегії обох компаній схожі: займатися волонтерством і благодійністю. Головний офіс Bolt перерахував 5% від усіх європейських замовлень у березні 20 благодійним організаціям, що допомагають українцям. Вийшло 5 млн євро. Вклад українського відділення – 3 млн грн операційного прибутку, отриманого за час війни.

Хто не пережив війну

Стартапам без великих фондів за спиною пощастило менше. Онлайн-супермаркет Cooker – дітище власника харківського м’ясопереробного гіганта SMK Group Дениса Парамонова. До середини 2022-го він хотів вкласти туди $20 млн, побудувавши 17 дарксторів по всьому Києву.

До війни, за оцінками виконавчого директора Асоціації м’ясної галузі Миколи Бабенка, SMK був основним гравцем на ринку з часткою 25–30%. Тепер найбільше підприємство групи – м’ясокомбінат на Салтівці в Харкові – під постійними російськими обстрілами. Бердянський м’ясокомбінат – в окупації.

Cooker на перший час перевели на волонтерські рейки – кур’єри доставляли продукти, що залишалися на складах, у бомбосховища та нужденним. Але проект поповнив список воєнних втрат – із кінця квітня він згорнув діяльність і його сайт більше не працює.

Згорнути доставку вирішив й власник сервісу Goodex Владислав Савченко. Виторг його основного бізнесу – сервісної IT-компанії PowerCode – просів на 10%. В Україні Goodex, на який Савченко витратив щонайменше $3,5 млн, так і не вийшов на беззбитковість. Поки що залишається лише філія в польському Бидґощі – на початку 2022-го вона генерувала 180 000 євро обороту на місяць.

У підвішеному стані знаходиться і онлайн-супермаркет фруктів та овочів OVO, який отримав від TA Ventures $350 000 з оцінкою 3 млн євро. Із початку війни стартап Романа Мелкумова та Степана Зінякова переобладнав склади під розподіл і доставку гуманітарної допомоги та поринув у волонтерство. Комерційні замовлення тимчасово не приймаються.

Життя під час війни

Після закриття Rocket, його замовлення мали б розподілитися між Bolt і Glovo. Зараз таких прогнозів ніхто не робить, адже клієнти теж постраждали. За оцінками ООН, понад 7 млн українців полишили рідні міста, понад 5,5 млн – виїхали за кордон.

«Для Glovo, що має й доставку з ресторанів, і даркстори з продуктами, за останні два місяці, ринок скоротився вп’ятеро. А отже, всі сервіси, які залишилися, мають ще більше інвестувати в його відновлення та розвиток», – вважає Тришин.

За неповний місяць у Zakaz.ua, що майже не витрачався на маркетинг, додалися тисячі нових замовників. «З успіхів – запуск доставки в нового партнера – одеської мережі Таврія В. Замовлення у деяких рітейлерів уже відновилися на 50%», – каже Нетреба.

Знайти інвестиції на масштабування він не розраховує. У грудні 2021-го, у ЗМІ з’явилась інформація, що Glovo планує придбати Zakaz.ua за $40 млн. Купівля так і не відбулася, проте фігурує в новому річному звіті фонду AVentures про стан українського венчуру.

«Закриття таких угод зазвичай відбувається етапами. Як рухаються етапи і як буде все завершено, тут є сценарії», – розповів Євген Сисоєв, керівний партнер AVentures. Zakaz.ua та Glovo потенційну покупку традиційно не коментують.

«Чи вважається поглинання будь-яким гравцем виходом для компанії? З боку моєї інвестиційної частини, звичайно, вихід», – резюмує Нетреба.

Читайте також –

Олег Любарець, Rocket: Ми зі швидкістю «ракети» завоювали майже половину ринку доставки їжі