Хто за все заплатить: як рітейлу фіксувати збитки та на які варіанти відшкодування можна розраховувати

RAU підготувала матеріал з коментарями юристів та порадами від постраждалих компаній як фіксувати збитки внаслідок руйнувань від воєнних дій та на які варіанти відшкодування можна розраховувати. 

З початку воєнного нападу росії на Україну було зруйновано десятки торгових об’єктів, а збитки рітейлерів вже сягають сотень мільйонів доларів. Зокрема, повністю було зруйновано ТРЦ і БЦ Retroville, майже повністю зруйновано ТРЦ Fabrika. Загалом від бойових дій суттєво постраждали понад півтора десятка торговельних центрів. Мережа Сільпо втратила 23 магазини, а Фокстрот зазнала збитків на 1 млрд грн (в Гостомелі згорів центральний склад компанії, а також було розграбовано чи знищено російськими снарядами вісім магазинів). 

Тож, питання коректної фіксації та подальшої процедури відшкодування збитків зараз є надзвичайно актуальним для українського бізнесу. 

Фіксування збитків замість ювілею

28 березня ТРЦ Fabrika мала святкувати свою десяту річницю, але російське військове вторгнення змінило плани компанії. 7 березня російські війська завдали удару по ТРЦ, внаслідок чого будівля була майже повністю зруйнована  — залишилися обгорілі стіни та металеві конструкції. “Коли почалася пожежа, ми викликали ДСНС, але окупанти почали стріляти по ним з БТР і не дозволили погасити пожежу. ТРЦ Nikolsky постраждав менше: туди потрапила ракета, зруйновано весь купол, а на приблизно 250 кв. м була пожежа, – розповідає директор юридичного департаменту Budhouse Group, якій належить ТРЦ Fabrika та ТРЦ Nikolsky, Марин Балев. – Зараз ми, як і багато інших, фіксуємо збитки і складаємо акти. Робити це дуже складно, оскільки ситуація в обох регіонах досить напружена, але наші колеги разом з технічними спеціалістами докладають усіх можливих зусиль”. 

За словами Марина, наразі компанія ще не визначилась, яким шляхом компанія піде на подання відшкодування збитків – через міжнародний процес чи через кримінальний процес українського законодавства. Обидва постраждалі ТРЦ компанії знаходяться в іпотеці, тому Budhouse Group має достатньо доказової бази щодо вартості об’єктів, оскільки перед підписанням договорів іпотеки була здійснена їх ретельна оцінка.

“Варіант, який можуть спробувати всі – подати заяву до страхової компанії. Зрозуміло, що пошкодження об’єкту через воєнні дії – це форс мажор, і буде багато відмов. Але можливо пізніше будуть створені якісь спеціальні фонди, і щось, все ж таки, буде відшкодовано”, – радить Марин Балев.

Не страховий випадок

Настання страхового випадку на території, на якій діє воєнний стан, теоретично не є підставою для відмови у страховій виплаті. Проте більшість страхових компаній не відшкодовують збитки внаслідок воєнних дій, оскільки це вважається форс-мажором. Хоча є і виключення: наприклад, СК «Арсенал-Страхование» збирає та фіксує інформацію від клієнтів про збитки, які пов’язані з воєнними діями, розраховуючи, що після завершення війни буде можливість отримати преференції від держави і покрити ці збитки. 

Юрист адвокатського об’єднання Aver lex Олег Іоніцой-Доценко підтверджує, що звичайні види страхування не покривають збитки, завдані під час воєнних дій – обстрілів, бомбардувань тощо, оскільки останні, як правило, є винятками у стандартних договорах страхування. Але у будь-якому разі він радить уважно перевірити договір страхування, оскільки можливо ці випадки у ньому не визначені як винятки. 

Як фіксувати збитки та куди звертатись за компенсацією

Наразі держава та уряд вже анонсують програми відбудови України та компенсації збитків. Ці програми знаходяться на етапі розробки, але питанням фіксації збитків через воєнний напад росії потрібна займатись вже зараз. 

Адвокат та керуючий партнер юридичної компанії Gentls Олег Громовий зазначає, що рітейлери, виробники та постачальники можуть розраховувати на відшкодування вартості втраченого, знищеного або пошкодженого майна, а також упущеної вигоди. Також відшкодовуватимуться втрати підприємств від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях. Це передбачено порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, що затверджений постановою КМУ №326 від 20 березня 2022 року. 

А визначення шкоди та збитків підприємств здійснюватиметься відповідно до методики, що має бути затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції. Відповідальними за визначення шкоди та збитків визначені обласні, Київська міська державні адміністрації.

Про це говорить і старший юрист Sayenko Kharenko Тарас Бондаренко. На його думку, поки немає офіційної методики визначення шкоди та збитків постраждалі підприємства мають робити це за звичайною схемою:

• першочергово зібрати всі правовстановлюючі документи, договори оренди, технічні паспорти, витяги з реєстрів, платіжні доручення, технічний паспорт на будівлю тощо;
• якщо аварійну ситуацію усували сили ДСНС, необхідно мати копію відповідного акту про аварійну ситуацію;
• знайти свідків події та зафіксувати їх контакти для подальшого можливого залучення для судового розгляду;
• зібрати інформацію про дату, час обставини пошкодження, фото та відеофіксацію (в тому числі з публічних джерел);
• за можливості скласти власними силами акт обстеження та зафіксувати пошкодження із залученням максимальної кількості посадових осіб підприємства та свідків;
• провести експертну оцінку збитків завданих майну, а також провести технічне обстеження будівель;
• провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 “Про затвердження положення про інвентаризацію активів та зобов’язань”;
• зафіксувати упущену вигоду у внутрішніх документах компанії;
• написати заяву до поліції про факт нанесення шкоди майну, та отримати витяг з реєстру досудових розслідувань;
• зафіксувати факт пошкоджень за допомогою додатку ДІЯ;
• звернутись до обласної, Київської міської державної адміністрації з запитом про підтвердження факту надзвичайної події та запросити їх представників для фіксації збитків.

Тарас Бондаренко зазначає, що відповідно до міжнародної практики та історії є три потенційні механізми відшкодування збитків:

1. 1. Відшкодування країною-агресором збитків за рішенням міжнародних судів, за рахунок міжнародних арештованих активів. Для цього може бути створений спеціальний фонд та розроблена процедура реалізації арештованого майна. Проте варто враховувати, що з Європейської конвенції по правам людини росія вийшла 16 березня 2022 року. Усі події, які сталися до цієї дати, можуть бути розглянуті Європейським судом з прав людини. Але, як зазначає Тарас, необхідно розуміти, що хоча всі ці справи в ЄСПЛ країна-агресор точно програє, проте є великі сумніви, що вона виплатить компенсації. 
   2. Відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням за рішенням внутрішніх судів.  Цей механізм також малоймовірний, оскільки винні особи – громадяни росії, які, ймовірно, нічого відшкодовувати не будуть. Але це може бути гарним фактом фіксації збитків понесених підприємством.
   3. Відшкодування урядом України за рахунок коштів держбюджету, зовнішніх надходжень та арештованого майна країни агресора. На думку Тараса Бондаренка, це самий реальний механізм, який буде працювати. Наразі у першому читанні вже прийнято закон, у якому закладено саме такі механізми відшкодування. Відповідно до нього держава компенсує фізичній особі збитки внаслідок воєнних дій, а фізична особа укладає з державою угоду на право держави вимагати від країни-агресора в міжнародних інстанціях відшкодовувати збитки. Для юридичних осіб механізм буде аналогічний. 

Як на практиці

У березні внаслідок влучення ракети в ТРЦ Retroville постраждав один із найбільших та найкращих магазинів Novus, а також практично повністю було знищено центральний офіс компанії, який розташовувався в офісній будівлі БЦ Retroville з третього по сьомий поверх. “Коли вночі приходить повідомлення, що будівля, яка належить вашій компанії, зруйнована, то часу на ознайомлення з міжнародним досвідом немає, – говорить директор юридичного департаменту Novus Максим Бугайов. – Тому я рекомендую до цього бути готовим усім і дуже уважно підійти до питання фіксації збитків навіть тим, хто наразі з цим не зіткнувся”. 

Наразі головним  завданням компанії Novus є  фіксація збитків, де дуже важливим доказом є, зокрема, фото- та відео- фіксація. Для цього за порадою Максима Бугайова варто використовувати спеціальну програму eyeWitness to Atrocities, яка додає в метадані інформацію про час та дату створення фото і відео і автоматично вивантажує всі файли на захищені сервери. Ця програма вже використовувалась в судових процесах по відшкодуванню збитків через війну в Анголі, деяких країнах Африки, в Косово та на Донбасі. А фото та відео зроблені за допомогою цієї програми визнаються як належний доказ, який не був підробленим.

Також Максим радить наперед визначити відповідальних осіб, які будуть займатись фіксацією збитків. А у разі пошкодження майна через воєнні дії, використовувати загальний підхід до фіксації пошкоджень: фіксувати як деталі пошкодженого майна, так і і загальні плани приміщення, щоб показати, щоб через прив’язку до об’єктів, які легко впізнати, показати, що це майно дійсно там знаходилось.

“Зараз ми працюємо з кількома консультантами і вже виробили певний підхід, але головним завданням є фіксація збитків. Крім того, з проханням щодо фіксації збитків можна звернутись до Торгово-промислової палати, яка робить детальні акти з фотофіксацією і встановлює певні події. Ці документи можуть бути додатковим доказом в процесі розгляду справи про відшкодування збитків, – деталізують у Novus. – Зараз ми знаходимось в процесі збирання та фіксації збитків, але паралельно працюємо над тим, що будемо робити далі. Ми не розраховуємо на те, що процедура компенсації за рахунок державних фондів буде швидко затверджена та доступна всім. Наприклад, в Іраку минуло 30 років з моменту завершення воєнного конфлікту і до моменту, коли постраждалі змогли отримувати певні відшкодування. Тому, проаналізувавши ситуацію, ми вирішили піти окремим шляхом і виділили для себе наступні етапи: за допомогою іноземних колег знайти за кордоном майно російської федерації, на яке ми можемо досить легко звернути стягнення, отримаємо арешт цього майна, внаслідок судового процесу в Україні чи закордоном звернути стягнення на арештоване під цей процес майно. Це наша приблизна схема”. 

За словами Максима, це не дешевий варіант, але у випадку, коли збитки сягають десятки мільйонів євро, спробувати варто.

Читайте також – 

Торгівля краденим: що можуть зробити міжнародні бренди в захисті своїх прав, коли росія вкрала інтелектуальну власність