Інна Ярова, Dobro&Dobro cafe: Що є найбільшою помилкою українських підприємців, які розпочинають бізнес у Польщі

Співвласниця понад 20 закладів громадського харчування у Польщі розповіла, що важливо враховувати українським підприємцям, які вирішили відкрити бізнес у сусідній країні.

Асоціація рітейлерів України провела вебінар на тему «Розвиток бізнесу у Польщі. Що треба знати» за участю відомих підприємців та юристів під час якого обговорювались юридичні, податкові та бухгалтерські нюанси ведення бізнесу, рейтинг ТРЦ, рівень орендних ставок, специфіка поведінки польських споживачів, особливості підготовки торгових площ перед відкриттям, переваги та підводні камені підприємницької діяльності у Польщі. Інна Ярова, співвласниця понад 20 закладів громадського харчування (Dobro&Dobro cafe, Sushisushi cafe, Prosecco oyster bar) у восьми містах Польщі під час вебінару розповіла про ключові тенденції на ринку комерційної нерухомості у Польщі, наскільки там знизились орендні ставки, яким чином тепер вигідно винаймати приміщення та чому потрібно обов’язково вивчати настрої місцевого споживача. RAU пропонує ознайомитись із головними тезами її виступу.

Від крихітної кав’ярні до великої мережі

Я зі своїм чоловіком Олегом переїхали з Хмельницького до Варшави у 2015 році. Починали з кав’ярні, яку визнали найменшою у Польщі: її площа становила лише 6 кв.м. Зараз у нас – шість діючих кав’ярень, три кав’ярні на етапі відкриття, чотири суші-бари, два просекоойстерс-бари, власна бухгалтерія та будівельна компанія. Досвід роботи у сегменті HoReCa у нас лише польський, оскільки раніше ми не керували бізнесом в Україні. Тому я вирішила поділитись не загальним досвідом ведення гастрономічного бізнесу у Польщі, а тенденціями, які змінились на зламі 2021-го і 2022 років.

Пропозиція перевищує попит

Ми ще у 2020 році припинили шукати приміщення, тому що на ринку їх стало дуже багато, й пропозиція суттєво перевищувала попит. Приміщення для закладів ми не шукали, а нам їх запропонували. Спілкуючись із представниками місцевого сегменту HoReCa, ми зрозуміли, що ніхто зараз у Польщі не шукає приміщень, а, навпаки, шукають концепти та класний вуличний рітейл, оскільки ринок зменшився за ці роки.

Дешеві квадратні метри

Нещодавно ми презентувались для групи різних ріелторів і усі вони визнали, що зараз гастрономія у бізнес-центрах і торгових центах – це розкіш. Суттєвих змін зазнали також орендні ставки. Якщо раніше у відомому польському торговому центрі «Золоті тераси» нам пропонували приміщення з орендною ставкою на рівні 120 євро за кв.м+маркетинг+обороти, то зараз вартість вдвічі менша. Крім того, тепер готові робити знижки і не враховувати маркетинг та обороти. Така ситуація є характерною для усіх без винятку торгових центрів у Польщі. Це, здебільшого, пов’язано із COVID, внаслідок чого відвідуваність торгових центрів істотно знизилась. До речі, у бізнес-центрах також зменшились орендні ставки, оскільки люди навряд чи уже повернуться до традиційного режиму і переважатиме все-таки гібридний графік роботи.

Ринок готовий приймати умови орендарів

Зараз дуже популярною є практика домовлятись про оренду на умовах відсотків з обороту. Ще у 2019 році ми готові були платити будь-які відсотки на будь-яку суму з реального обороту, але ніхто не хотів на це погоджуватись. Але сьогодні дедалі частіше розглядають такі варіанти, особливо в об’єктах класу А та класу В, у новобудовах та нових ТРЦ. Це означає, що ринок уже готовий слухати людей, які винаймають приміщення.

Як зекономити гроші на оренді

Якщо йдеться про приміщення, які добудовуються, то дуже складно зменшити ставку оренди, тому там варто боротись за дофінансування на облаштування локалізації. Наприклад у Варшаві, можна отримати від 100 до 1000 євро за кв. м на ремонт і проектну документацію. Чому так відбувається? Тому що забудовник будує, продає, підписує договір оренди, множить це на сім і продає за великі мільйони. А у збудованих приміщеннях не готові надавати дофінансування, а можуть зменшити ставку оренди.

Вигоди від самореклами

Ми не працюємо із ріелторами, які стягують комісію і, чесно кажучи, за останні шість років, наш досвід співпраці з такими ріелторами є провальним. Зараз досить популярною є презентація власних концептів авторитетним агентствам і таку презентацію ми провели ще на початку цього року. Ось така кооперація є дуже вигідною, адже заощаджує час. Середня тривалість торгів за будь-яке приміщення становить 6-12 місяців.

Поляки не схожі на українців

Найбільшою помилкою українського підприємця, який виходить на польський ринок є упевненість в тому, що поляки схожі на українців. А, насправді, це є найбільшою відмінністю, яка впливає на ринок, бізнес-комунікації, клієнтів, споживчі  традиції, асортимент, ціни та маркетинг. Чим більше я проживаю у Польщі, тим більше відкриваю для себе місцевого споживача. Наприкінці 2021 року ми почали проводити власне маркетингове дослідження методом глибинного та кількісного інтерв’ю, змінили медіастратегію та переглянули бюджет. І це ми стали робити лише на шостому році нашої бізнес-діяльності у Польщі. Тому, щоб працювати з поляками, потрібно разом з ними жити та їх розуміти.

Читайте також –

Рітейл на експорт: українські мережі, які ризикнули вийти на закордонні ринки