Андрій Худо, !Fest: Ми — не класичний ресторанний бізнес

Холдинг емоцій !Fest, крім ресторанів, відкриває готелі, школи та креативні простори, варить пиво, продає каву та шиє одяг, а також активно виходить на зарубіжні ринки.

Цей матеріал також доступний російською мовою

Холдинг емоцій !Fest розпочинався з концептуального ресторану в серці Львова «Криївка», який у 2007 році відкрили троє друзів — Андрій Худо, Юрко Назарук та Дмитро Герасімов. Зараз він об’єднує з десяток різних бізнесів — кавовий, шоколадний, івентовий тощо. Андрій Худо, співзасновник холдингу !Fest в інтерв’ю «Мінфін» розповів про те, як розпочинали бізнес, як виникла ідея відкривати «емоційні» ресторани, завдяки чому їм вдалось пережити пандемію, якими новими проектами вони займаються, та на ринках яких країн вони уже присутні, а де незабаром з’являться. RAU пропонує найцікавіші фрагменти цього інтерв’ю.

Справжній прорив на ринку

Перший маленький проект ми зробили ще навесні 2007 року. У Львові на площі Ринок є фонтан Діана. Біля нього відкрили кафе «Біля Діани», у яке вклали $30 000−35 000. Тоді прийшло розуміння, що таке ресторанний бізнес.

Місто на той час було все у пластикових столиках та стільцях, із пластиковим посудом. А ми робили умовно те, що всі бачать зараз, — дерев’яні столи, домашній посуд, квіти на столиках, кельнери всіх обслуговують — це був справжній прорив на ринку відкритих терас.

А вже 22 вересня 2007 року запрацював наш перший ресторан — «Криївка». Стартували зі своїх зароблених грошей — з пари сотень тисяч доларів. Проте їх не вистачило, бо не дуже вдало порахували, помилившись з інвестицією десь на 50%.

Нам з партнером довелося закласти особисті активи та доформувати інвестиційний пул додаткових грошей споживчими кредитами.

На старті найдорожче коштувала можливість взяти в оренду приміщення, щоб робити там ресторан. Ми купували приватне підприємство, яке мало ресторан в центрі Львова і контракт з містом на оренду, лише для того, щоб зайти і робити бізнес на площі Ринок. Це був не дуже надійний контрагент, з яким ми не наважилися будувати довгі відносини та вкладати гроші.

Акселератори емоцій

Ідею «Криївки» приніс мій партнер Юрко Назарук. Ми з Дімою Герасімовим (співвласник холдингу емоцій !Fest — прим. ред.) повірили, що ця ідея абсолютно інша, ніж все те, що було на ресторанному ринку в 2007 році.

Дискутували про ідею «Криївки» ще у 2006 році. Всі тоді торгували їжею чи напоями, а на емоційну складову мало хто дивився. На той момент було модним робити стіни венеціанкою (декоративною штукатуркою — прим. ред.) і, напевне, люди вважали, що так цей заклад буде продавати більше. Але ж не в стінах питання.

Тому ми пішли на інновації: у ресторані, який робив монетизацію на їжі та напоях, стали акселерувати емоції. Схожа історія у масонському ресторані «Найдорожча ресторація Галичини», де двері відкриває чоловік у домашньому халаті.

Вдала ідея дає відповідь відразу — злітає проєкт чи ні. «Криївка» була прибуткова з першого місяця. Дуже швидко полетіла «П’яна вишня», «Львівська майстерня шоколаду», «Реберня». Хоча до останньої ми йшли 2,5 роки, поки експериментували з різними форматами у тому приміщенні під львівським музеєм «Арсенал». Там був і «Ринок їжі», і «Трапезна», і нічний клуб «Під Арсеналом». А ідея була така очевидна — просто робити ребра на вогні.

Не класичний ресторанний бізнес

Для нашого бізнесу було два ключових фактори, які дали можливість пережити пандемію. Перше — це команда, друге — це ліквідність.

У нас завжди були доступні ліміти в плані кредитів, і ми не побоялися тієї самої весни взяти десятки мільйонів гривень для того, щоб заплатити зарплати і покрити всі платежі. Тим самим ми втримали репутацію у відносинах з усіма постачальниками та людьми.

Окрім того, ми — не класичний ресторанний бізнес, а все-таки холдинг, де є багато інших бізнесів. Наприклад, коли ресторани впали, наш кавовий хаб !Fest Coffee Mission, який продає зелене зерно, або Видавництво Старого Лева, яке друкує книги, навпаки, давали більші надходження.

Багатопрофільний бізнес

Окрім ресторанного, зайшли перед кризою в готельний бізнес. Відкрили !FestHotel у Львові на 69 номерів для прогресивних людей. І маємо ще понад 30 апартаментів Just Lviv It у центрі.

Також зайшли в кавовий бізнес !Fest Coffee Mission. Маємо компанію, яка виступає трейдером зеленого зерна. Його привозять з Латинської Америки, а ми його продаємо в Україні та Європі. Зараз виходимо з тим зерном на США через Amazon.

У 2022 році будемо втілювати новий проект — бутік-готель в самому серці Львова. Це масштабна тема, але якщо ми вже працюємо з гостями у Львові, то варто не тільки нагодувати та запросити на фестиваль, а ще і поселити у найкращому місці.

Маємо великі плани щодо освітнього напрямку. Почали відкривати Школи вільних та небайдужих для дітей. Проєкт має соціальну спрямованість, але однаково повинен приносити гроші, щоб забезпечити себе та бути самодостатнім.

Продовжуємо будувати івентовий креативний простір !Festrepublic — арт-платформу, де відбуваються різні події, концерти та фестивалі. Цього року разом із партнерами Gastroli.ua провели тут близько 30 концертів. Ми займалися кейтерингами та барами, а вони — музичною програмою.

Ще ми шиємо одяг під брендом «Авіація Галичини». У театрі пива «Правда» варимо крафтове пиво. А під час ковіду запустили доставку наших страв із ресторанів. Потім цей модуль задіяли для «Реберні» в Одесі та Києві.

«Ми не женемось за швидкими грошима»

За франшизою на даний момент ми запустили чотири формати: «Львівська майстерня шоколаду», «Реберня», «П’яна вишня», «Львівські пляцки».

У нас недорогі франшизи. Нещодавно продавали в Лодзь «П’яну вишню», то вона коштувала 20 000 євро. А в Україні вартість такої франшизи — $15 000. Аналогічний франчайзинговий платіж йде команді за відкриття «Львівської майстерні шоколаду». Ми не намагаємося заробити гроші на старті, адже будуємо довгострокові відносини. Це має бути win-win, коли ми заробляємо разом з партнерами.

У Баку зараз працює три «Львівські майстерні шоколаду». Після успіху в Азербайджані плануємо рухатися далі з цим форматом.

У Польщі є п’ять закладів «П’яної вишні»: два у Варшаві, один у Кракові, один у Вроцлаві та один у Лодзі. Останній наш захід барами «П’яної вишні» був у Румунії. Відкрили заклади у Бухаресті та Брашові. Найближчим часом у контексті «П’яної вишні» може вистрілити Берлін та Відень.

Зараз думаємо над виходом у Європу з «Ребернею», але поки що плани поставили на паузу, тому що ми не можемо це зробити в час ковідних обмежень.

Читайте також –

Андрій Худо, !Fest: П’яна вишня та Реберня – наші проекти які найшвидше окупаються