Випічка Fornetti: нетипова історія сімейної справи
Захоплююча історія бренду, який почався зі сімейної справи, для успіху використав нові продукти у дуже традиційному бізнесі та швидко став міжнародною франшизою.
Цей текст доступний також російською мовою
Як засновник компанії Йожеф Палашті (József Palásti) перетворив сімейний бізнес на одну з найбільших франчайзингових мереж Угорщини, розповідає Investory.news. RAU публікує адаптовану версію матеріалу.
Мережа міні-пекарень Fornetti була однією з тих, що розвивалась за принципом купівлі франшизи в Україні. Угорська компанія вийшла на український ринок, коли в країні ще не було ані моди на стріт-фуд, ані розуміння, як з ним працювати.
Сімейна справа яка вийшла за межі
Для компанії Fornetti все розпочиналося як родинна справа. За корпоративною легендою, навесні 1997 року пекар Йожеф Палашті відкрив маленьку сімейну пекарню в угорському містечку Кечкемет. Для випікання та заморозки булочок з листового тіста переобладнали старий таунхаус.
Але продавали булочки не поштучно, як робили всі, а на вагу. І, власне, з цього моменту історія пішла не класичним шляхом.
Ще однією інновацією пана Палашті була ставка на мобільні печі, які можна було легко налаштовувати та розширювати. На той час до подібної практики в Угорщині не звикли і це було ризиковано. Проте ідея спрацювала.
На початку 1998-го пекарський стартап отримав ліцензію на продаж франшиз і компанія побудувала перший великий завод, де виготовляли та заморожували випічку для франчайзерів.
У 1999-му., через два роки після заснування, Fornetti вийшла на міжнародний ринок – її франчайзингові точки відкрилися у Польщі, Словаччині та Хорватії.
Засновник Fornetti обрав досить просту бізнес-модель: вся випічка готується на заводі материнської компанії, а власникам франшиз залишається лише допекти її у тій самій мобільній печі та продати.
У 2000 році лише в Угорщині компанія мала 1200 франчайзі та 1500 пунктів продажу. Після виходу на ринки Чехії та Румунії мережа Fornetti розширилася до 2700 точок.
Паралельно з експансією компанія працювала над брендингом та технологіями, що дозволяли партнерам економити час та ефективніше використовувати ресурси. Наприклад, час випічки однієї партії скоротився до 35 хвилин, завдяки чому починати продажі можна було раніше, відповідно, і заробляти більше.
Завоювання міжнародних ринків
Перші точки за межами Європи компанія відкрила у Кувейті, де впевнено почувається і досьогодні. А у 2004 році почала освоювати український ринок. Рік потому на додачу до франчайзингового бізнесу в Україні запустилося й виробництво – завод з виготовлення замороженої випічки у смт Козелець на Чернігівщині.
Після глобальної кризи 2008-09 років компанія дещо переглянула бізнес-стратегію та розпочала співпрацю з рітейлерами. Таким чином на додачу до пекарень-франчайзі у Fornetti з’явилися і фірмові точки у супермаркетах та магазинах, що посилило позиції бренду.
У 2013-му компанія закінчила переобладнання заводу у Кішкунфеледьхазі, суттєво розширила продуктову лінійку та почати виробництво нових видів випічки, у тому числі й для прихильників здорового харчування. У 2014 році штат компанії лише в Угорщині налічував 800 співробітників, а дохід Fornetti сягнув 64,6 млн євро.
Але знаковим для бізнесу став наступний, 2015-й, коли дохід зріс на 12%, а швейцарський хлібопекарний гігант Aryzta AG оголосив про поглинання Fornetti.
На той час засновник мережі Йожеф Палашті відійшов від операційної діяльності. Йому дісталася лише роль зовнішнього консультанта та посла бренду.
Поглинання позитивно вплинуло на бізнес Fornetti. За результатами 2017-го фінансового року її оборот зріс на 40% – до 100 млн євро. Дохід групи Aryzta, куди ввійшла компанія, за результатами 2018-го фінансового року становив 3,43 млрд євро.
Зараз бренд Fornetti присутній більш ніж у 26-ти країнах світу, і продовжує розширювати географію.
Українські реалії та перезавантаження
Як вже зазначалося, в Україні перші торгові точки під брендом Fornetti з’явилися у 2004 році. Через рік почали роботу компанія “Форнетті-Україна” та завод з виробництва випічки глибокого заморожування на Чернігівщині.
На той час культура вуличної їжі та бізнесу за франшизою в Україні тільки починала розвиватися, та й випічка з листового тіста була не надто розповсюдженою. Проте український ринок вважався одним із найбільших на пострадянському просторі, тому материнська компанія вирішила розвиватися саме на ньому попри всі ризики.
На даний час у Fornetti налічується понад 550 пекарень майже у всіх регіонах країни. Вартість ліцензії для франчайзі стартує від 30 000 грн. А в обладнання та запуск пекарні в залежності від формату доведеться інвестувати від 160 000 до 460 000 грн. При цьому власник франшизи не вимагає від партнерів сплати роялті або маркетингових відрахувань.
Спочатку прямих конкурентів у компанії не було. Тепер відчутно на п’яти наступають Aroma Kava, у східному регіоні – мережа “Кулінічі”, також активною є криворізька компанія Fedets family bakery що розвиває “Франс.уа”, “Булочная №1”, “Сімейна пекарня”. У 2015 році запрацювала мережа “Львівські круасани”, яка динамічно розвивається не лише в Україні, а й на міжнародних ринках. Тож конкуренція росте з кожним днем.
Для Fornetti продаж франшиз – це лише один з напрямків діяльності. У компанії стверджують, що кожного дня їхню випічку купують понад 2 млн українців. В середньому на заводі у Козельці виробляється 1000 – 1200 тонн продукції. Частина йде на український ринок, а частина – до сусідніх країн, у тому числі Словаччини, Чехії, Молдови. В першу чергу випічку Fornetti продають у міні-пекарнях франчайзі та хлібобулочних відділах супермаркетів.
Також компанія має B2B напрямок. Завод випікає продукцію власних торгових марок для продуктових ритейлерів: АТБ, Fozzy, EKO-маркет, Billa, VARUS, “Велика Кишеня” та інших.
До кінця 2019 року у компанії планують оновити принаймні половину працюючих точок та почати відкривати партнерські міні-пекарні у новому форматі.
У 2017-му компанія “Форнетті-Україна” офіційно змінила назву на “Bakery Food Industry” (BFI) та анонсувала розширення і переформатування. Основною торговою маркою поки що залишається Fornetti. Хоча влітку минулого року у BFI оголосили про масштабний ребрендинг, який, схоже, зачепить і нових, і “старих” франчайзі. Наприклад, асортимент точок розширюють, додаючи до випічки каву, чай та інші напої. Враховуючи попит на “кавові” франшизи та їхню високу маржинальність, такий крок виглядає логічно.
Менеджмент BFI не виключає, що з частиною партнерів доведеться припинити стосунки. До кінця поточного року у компанії планують оновити принаймні половину працюючих точок та почати відкривати партнерські міні-пекарні у новому форматі.
Читайте також –
Быть лучшим: как украинцы открыли рестораны Vapiano по франшизе и стали лучшими в мире