Рітейл майбутнього: чого очікувати розрібній торговлі у 2018 році й надалі
Сергій Гаспарян, партнер, керівник галузевої практики споживчого сектора KPMG в Україні, розмірковує про найактуальніші тенденції в сучасному рітейлі та моделює рітейл майбутнього.
Покупці під час вибору товару будуть все частіше орієнтуватися не тільки на якість, але й на етичні практики компаній. Про це пише Новое время з посиланням на дослідження KPMG о глобальных трендах в сегменте розничных продаж. RAU публікує скорочену версію матеріалу.
Основні тенденції глобального ринку
Серед основних трендів ринку роздрібної торгівлі у 2018 році найбільш цікавим виглядає те, що враження від бренда будуть все частіше домінувати над ціною. При цьому 66% споживачів готові витратити на покупку більше, якщо компанія дотримується екологічних та етичних практик. Фактично це означає, що тепер для споживача замало просто купити щось через те, що воно йому необхідне. Він хоче своїми покупками змінювати світ на краще. І саме цей критерій буде виходити на перший план.
Другою важливою зміною є те, що штучний інтелект, зокрема, чат-боти, ставатимуть все більш поширеною технологією як в управлінні запитами для обслуговування клієнтів, так і в розробці рекомендацій щодо покупки. Ми також побачимо зростання кількості голосових інтерфейсів і голосових помічників на базі штучного інтелекту, який буде застосовуватися до всіх роздрібних продуктів на всіх етапах взаємодії з клієнтом.
Ще однією глобальною тенденцією є активізація угод M&A в рітейлі. Міжнародні бренди шукають можливість підвищити свою вартість на ринку, тому готові інвестувати в компанії, які розширять їхні конкурентні переваги – це може бути доступ до нових ринків, баз клієнтів чи технологій. У той самий час такі компанії відмовляються від збиткових напрямів бізнесу – аж до згортання або продажу бізнесу в цілих географічних регіонах.
Чого очікувати в українському рітейлі
В Україні ці тенденції також будуть виражені, однак менш явно. З одного боку, головним завданням і викликом для українських компаній стане збільшення прибутковості в умовах низької купівельної спроможності населення. Тому вони продовжать переглядати свої цінові політики та оптимізувати бізнес–процеси.
При цьому українські компанії також будуть розширювати онлайн-напрямки бізнесу, оскільки це дозволяє значно збільшити обсяги цільової аудиторії за відносно малих витрат.
З іншого боку, тенденція збільшення угод M&A, яка буде характерною для США, Великобританії, Азійського ринку навряд чи набере таких самих вражаючих обертів в Україні. Ми бачимо сьогодні, що багато українських брендів готові стати частиною міжнародних гравців і хочуть залучити інвестиції, однак просто не можуть знайти інвесторів.
Проблема полягає в тому, що Україна і досі сприймається за кордоном як країна, нестабільна як в економічному, так і в політичному аспектах, як країна, з якої може бути складно вивести вкладений капітал. Не сприяє притоку інвестицій також і військовий конфлікт на сході України, що створює додаткові ризики, і невизначеність з валютним законодавством.
Крім того, девальвація гривні і значне зниження обсягу споживання істотно знизили вартість українських компаній.
Продавати бізнес за ціною, за якою його готові купити закордонні інвестори, для багатьох стало невигідним. Все це призвело до того, що обсяг угод M&A в сегменті склав лише $52 млн порівняно з $364 млн у 2013 році.
За нашими прогнозами, за існуючої економічної і політичної ситуації для відновлення колишнього обсягу угод Україні може знадобитися близько десяти років. Однак у разі успішної реалізації реформ, а також завершення конфлікту на Донбасі цей термін може скоротитися до п’яти років.
Джерело: Новое Время
Читайте також