Як українські модні бренди борються за місце під сонцем
Легка промисловість України поступово нарощує свою потужність і її показники стабільно зростають. Активне зростання підтверджують також українські виробники.
Торік обсяг виробництва товарів української легкої промисловості зріс на 6%,- повідомляє Новое Время. На першому місці — одяг. Його частка в товарній структурі експорту зросла на 10%.
Драйвером такого зростання стала нестача на ринку українських товарів гідної якості, розповідає Катерина Бякова, засновниця бренду FINCH. Рекордна кількість створення вітчизняних брендів одягу припала на 2013-2015 роки. “Це були футболки із тризубами, якийсь дуже прости і смішний одяг”, — наголошує вона.
Ця простота стилю збереглася і зараз. Строкате вбрання покупець уже давно сховав далеко в шафу, вибравши простоту і комфорт. Це грає на руку молодим дизайнерам, каже Анна Хаєцька, співвласниця бренду MoonGoose. За її словами, новому поколінню не обов’язково робити щось неперевершене, потрібно створювати просте і затребуване.
Утім, так зробив Влад Путистін, засновник брендів Basic Form і Мало вогню: “Це були звичайні футболки, білі, чорні, бежеві. Якісь штани, кофти, худі. І далі пішло-поїхало. У принципі, результат реально був гарний. І ось тепер ми вже поставили це все на потік і шиємо постійно”.
Епоха технологій теж допомагає брендам. Якщо раніше для продажу одягу потрібно було йти в ТЦ, то тепер презентувати себе можна на спеціалізованих платформах або створивши свій сайт. “Перші офіційні продажі мого бренду почалися на базі мультибрендової платформи, яка об’єднує велику кількість українських виробників різних напрямів”, – говорить Пустітін і додає, що це і легше для гаманця творця. Адже через це йому довелося вкласти в бізнес під час старту трохи більше ніж 100 тис. грн.
“Люди купують через сайт, роблять замовлення. Ще працює стара схема: зателефонувати – прийти – подивитися. Але наші потенційні клієнти потихеньку вже впроваджують різноманітні європейські напрями в покупці, коли must have, швидка покупка, швидкий продаж”, – додає Катерина Басовська, засновниця бренду SAMOKISH.
Не останню роль у популярності українських товарів грає і ціна. Дорога закупівля матеріалів впливає на бізнес. Адже продавати товар за ціною його виробництва збитково.
У зв’язку з цим, багато брендів, які працюють на давальницькій сировині, змушені демпінгувати, для того щоб здобути собі клієнта в особі дизайнера, переконана Бякова. Вона вважає, що сам по собі український товар, якщо його робити у відповідності з усіма нормами за якістю, як європейський, не може конкурувати.
Однак, закритий цикл виробництва дає можливість українському виробнику пропонувати продукт, який не коштує шалених грошей. Наприклад, візьмемо популярний серед українців пуховик. Коштує такий виріб з гусячого пуху від €350 до €700. Водночас за кордоном за товар аналогічної якості доведеться викласти від €1,5 тис., стверджує Анна Хаєцька, співвласниця бренду MoonGoose.
Але незважаючи на велику різницю в ціні, український ринок одягу конкурує з усіма, зокрема і з іноземними брендами, які пропонують найвищу якість і низькі ціни, розповідає Бякова.
За її словами, конкуренцію створює ще й нестача обсягу продукції через відсутність досить прогресивно обладнання: “У Бангладеш швачка за одну зміну може зробити 3 тисячі, тисячу одиниць. У нас, звісно, такого вироблення у швачок немає. Звісно, ці тисячі одиниць можуть бути не дуже доброї якості. Але якщо їх порівнювати зі 100 одиницями на українському виробництві, чомусь вони можуть бути приблизно в одному варіанті виконання”.
За добрих продажів протягом місяця відшиваються від 300 до 500 одиниць, підсумовує Путистін.
Загалом, конкуренція серед брендів зростає постійно. Хтось у пріоритеті ставить якість, а хтось заманює ціною. Вибір залишається лише за покупцем.
Джерело: Новое Время
Читайте також