Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в рітейлі з квітня 2022 року до січня 2023-го

Асоціація рітейлерів України та онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua представляють чергове дослідження про те, як змінився попит і пропозиція на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за майже рік війни.

Асоціація рітейлерів України та перша онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua продовжують спільний спецпроект «Як змінився ринок праці в рітейлі за час війни». Фахівці RAU і robota.ua проаналізували зміни в кількості резюме та вакансій в рітейлі в цілому, і в підсегментах галузі окремо, за період, який пройшов з моменту першого дослідження у воєнний час. А також з’ясували як змінилися пропоновані або запитувані зарплати, продуктивність дистанційної роботи тощо. Редакція RAU підготувала статтю за результатами дослідження.

Зміни на ринку праці в Україні за рік війни

У довоєнний період (з початку і до 23 лютого 2022 року) спостерігалася впевненість гравців ринку у подальшому розвитку. Ринок рухався вперед і кількість вакансій та резюме на них знаходилася у здоровому балансі. Достатньо відмітити, що середня кількість кандидатів на одну вакансію коливалася в межах 1,3-1,6, тобто майже кожен, хто шукав роботу, міг її отримати. Після початку повномасштабного вторгнення кількість вакансій у всіх сферах вітчизняної економіки скоротилася до 7% від довоєнного рівня. Водночас кількість претендентів на одне місце підскочила удесятеро й становила в середньому 14,4. На початку квітня конкуренція серед бажаючих знайти роботу збільшилася до максимального рівня – 24,3 претендентів на одне місце.

Хоча саме в квітні 2022-го рекрутери зафіксували тренд на відновлення ринку праці в Україні, який продовжується й досі. Так, станом на 1 березня 2023 року вже відновилося 59% ринку вакансій. Відповідно лише наприкінці квітня кількість претендентів знизилася до 12,6 на місце. Відповідно влітку 2022-го на одну вакансію претендувало близько 8 кандидатів, а вже у січні 2023 року – тільки 5,2. Тобто лише втричі більше, ніж у мирний час.

Зміни на ринку праці в рітейлі

З початком бойових дій попит на фахівців в рітейлі так само різко знизився й уже до кінця лютого 2022 року частка вакансій в рітейлі скоротилася на 42% відносно довоєнного рівня, який умовно можна прийняти за 100%. 

Перший місяць війни характеризувався панікою, невизначеністю, зниженням попиту на товари та послуги, проблемами з логістикою та безпосередньою реакцією на бойові дії. У цей період не було розуміння, як поводитися і що робити далі. Відповідно бізнес увімкнув режим максимальної економії, і кількість вакансій стрімко зменшилася – до 16% від довоєнного рівня.

Лише у квітні, по мірі того як рітейлери пристосовувалися до нових умов роботи, почала нарощуватися й активність у пошуку персоналу. Кількість вакансій збільшилася на 4%, проте задовольнити попит на робочі місця вдалося не так швидко.

З травня минулого року ситуація на ринку праці продовжила покращення: на початку літа частка вакансій зросла до 32%, а на початку осені – 43%. Зрештою до лютого 2023 року кількість вільних робочих місць становила вже 54%, що все ж таки трохи менше, ніж було в лютому 2022-го (58%).

Галузевий розподіл кадрів

Як і раніше, переважна більшість вакансій наразі знаходиться у продуктовому рітейлі. Дефіцит фахівців тут відчувався завжди, а по мірі відкриття нових магазинів чи відновленні роботи торгових точок на звільнених територіях, кількість вакансій поступово збільшувалася. До того ж треба враховувати той факт, що в цьому напрямку торгівлі був задіяний високий відсоток жінок, які мігрували в більш безпечні райони. Так, якщо у квітні 2022-го частка вакансій у продуктовому рітейлі була на рівні 32% від довоєнного рівня, то вже у січні 2023 року серпні ця цифра дорівнювала 37%. Тобто збільшилася на 5%.

Вдвічі менше вакансій має сектор торгівлі побутовою технікою та електронікою, проте він продемонстрував найбільшу динаміку зростання: з квітня минулого року кількість вакансій збільшилася на 6% і на початку 2023 року становила 17% від довоєнного рівня.

Трете місце за кількістю вільних робочих місць займає торгівля одягом та взуттям (9%), хоча ще в квітні минулого року fashion-рітейлери були на другому місці за потребою у персоналі. За цей час кількість вакансій скоротилася на 3%. Що можна пояснити оптимізацією мереж і зміною попиту.

Так, наприклад, сектор спортивних товарів в цей час продовжував нарощувати потреби у персоналі й наразі частка нових вакансій збільшилася на 3%. І тепер цей сегмент входить у п’ятірку з найбільшою часткою відкритих вакансій з долею у 8%. Стільки ж має сектор торгівлі товарами для тварин, показавши збільшення частки вакансій на 1%. Всі інші галузі рітейлу з квітня минулого року до початку нинішнього дещо зменшили попит на фахівців. Найменша потреба наразі у секторі меблів, що не дивно, оскільки облаштування оселі новими шафами, кухнями та ліжками відійшло у споживачів на останній план. Аналогічна картина спостерігається у категоріях торгівлі будматеріалами, де частка вакансій скоротилася з 6% до 4%. Так само трохи знизився попит на фахівців у фармацевтиці та сегментах drogerie, що швидше свідчить про насичення потреб рітейлерів у існуючих межах своїх мереж.

У стані розморожування

Порівнюючи кількість відкритих вакансій із замороженими так само помітно, що найменше “призупинено” набір в торгівлі продуктами харчування. Тут заморожено лише 6% від довоєнного рівня вакансій. З квітня 2022 року до січня 2023-го ця частка зменшилася вдвічі. Аналогічно, відповідно до попиту на найнеобхідніше, схожа ситуація склалася у сфері торгівлі ліками (8%) та drogerie (10%). Досить невеликою наразі є доля заморожених вакансій у сфері торгівлі будматеріалами та в секторі побутової техніки й електроніки: 11% та 12% відповідно. Причому сектор ПТіЕ оживав швидше.

На початку війни найбільше заморозили процес пошуку персоналу повністю, або відмовилися від більшої частини вакансій у сфері торгівлі меблями – 73%. Проте саме цей сектор показав найбільшу динаміку «розморожування», одразу на 41%. Цей факт перемістив меблевий рітейл на друге місце після галузі спорттоварів, яка наразі займає найбільшу частку посад, пошук по яким призупинено – 35%. Взагалі можна сказати, що практично в усіх сферах рітейлу відновлення пошуку персоналу йде, але у різних секторах цей процес відбувається з різною швидкістю. Так, fashion-рітейл став другим за швидкістю змін з показником скорочення кількості заморожених вакансій у 34%.

Регіональні відмінності

Загалом найбільша частина вакансій припадає на Київ і Київську область, а також Львівський регіон. Одеса та Дніпропетровськ сміливо можуть поділити трете місце. Проте динаміка змін в різних сферах рітейлу досить сильно відрізняється. Скажімо в столичному регіоні зростання частки вакансій відбувається у всіх без винятку секторах торгівлі, що свідчить про відновлення статусу центру бізнес-активності. Так, в Києві та Київській області зосереджена основна маса вакансій у FMCG-рітейлі (29,4%) та зафіксована найбільша динаміка їх приросту – одразу на 4,3% – навіть порівняно з іншими секторами торгівлі. Це при тому, що в продуктовому рітейлі кількість вакансій у переважній більшості регіонів майже не змінилася або незначно скоротилася. Другий за кількістю вакансій та динамікою їх приросту – Львів. Зокрема, у продрітейлі тут зосереджено майже 19% вільних робочих місць, що на 2% більше ніж у квітні минулого року. Також варто відзначити приріст на 0,3% в Луганській області, що свідчить про відродження рітейлу навіть у прифронтовій зоні.

У сфері торгівлі одягом та взуттям помітне пожвавлення в багатьох регіонах, навіть у Донецькій, Луганській та Херсонській областях. Тобто йде відновлення на прифронтових територіях, де відбувалися активні бойові дії. Найбільший приріст у 2,5% зафіксовано у Запорізькій області. Варто відзначити, що почалося зростання кількості вакансій у Харкові, Миколаєві, Кропивницькому, де на початку війни їх взагалі не було. При цьому Харків за темпами перегнав Київ та Львів, хоча саме в цих містах концентрація робочих місць є найбільшою. На заході країни зростання було тільки у Львові, Тернополі та Рівному. Варто також відзначити значне скорочення вакансій у сегменті fashion в Дніпропетровській області – на 3,4%. Взагалі тут лише торгівля спорттоварами та меблями показали збільшення попиту на кадри, та й то на рівні 0,4% та 0,9% відповідно.

Невелике збільшення числа вакансій в окремих категоріях рітейлу, як от попит на фахівців з продажу зоотоварів, спостерігається приблизно у половині регіонів. Окрім Києва та Львова цих продавців частіше шукають у Житомирській, Тернопільській та Запорізькій областях. Але частка цих вакансій на рівні 2-4% від загального попиту в країні.

Найбільша концентрація вакансій у сфері торгівлі спорттоварами фіксується, окрім Києва та Львова, в Одеській та Дніпропетровській областях. Проте найбільш помітна динаміка приросту тільки в Києві та на Волині. Найбільший спад в Іівано-Франківській області – з 3,7% до 2,7% від загального числа таких вакансій.

Цікаво, що регіональний розподіл попиту на кадри в секторі торгівлі побутовою технікою та електронікою майже не змінився з квітня минулого року. Тим краще на загальному тлі видно сплеск активності в Луганській та Донецькій областях (1,2% та 1,1% відповідно). Хоча основний попит, як і раніше, зосереджено в столиці, у Львові та Одесі. Найменша частка вакансій наразі є в Хмельницькому регіоні – всього 0,7%, що навіть менше ніж у Херсоні (0,9%).

Так само стабільність ринку праці демонструє торгівля будматеріалами. Найбільший приріст на рівні 1,2% показав Харків. Столиця – на другому місці за динамікою (0,8%), хоча саме тут зосереджена третина всіх вакансій сектору. У Львові, де зафіксовано 12% вакансій, бачимо спад, так само як і в Одесі, Вінниці, Дніпрі та на Волині.

Варто також відмітити, що там, де падає попит на кадри в торгівлі будматеріалами, є зацікавленість у фахівцях з продажу меблів. Так, у Львівській, Одеській та Дніпропетровській областях частка вакансій приросла від 0,2% в Одесі до 1,1% у Львові. При цьому у столиці та околицях зосереджено більше 41% всіх вакансій у сфері продажу меблів, їх частка зросла з квітня минулого року на 2,8%.

Ситуація в торгівлі фармацевтичними товарами та drogerie виглядає дуже схоже. Приросту вакансій майже не відбулося. Максимальні показники позитивної динаміки – в столиці, тут сектори drogerie та фарма додали відповідно 1,1% та 1,2%. Але треба зважати на той факт, що близько третини таких вакансій зосереджено саме в Києві та області. Невелике зростання кількості вакансій помітно у секторі drogerie на заході та сході країни. А спад йде переважно у Харківській, Чернігівській, Кіровоградській, Дніпропетровській та на півдні України. Найбільше це помітно в Одесі, де кількість вакансій скоротилася на 1,1% як у drogerie, так і у фармі.

Основні вакансії

Групування вакансій за напрямком діяльності в розрізі регіонів теж є досить цікавим. Весною 2022 року найбільше вакансій у сфері продажів фіксувалося на півдні та сході країни (72% і 68% відповідно) і дотепер вони зберігають лідерство. Причому потреба у продавцях на сході зросла ще на 5% і тепер становить 73% проти 74% у південних регіонах. Як бачимо, швидкість відновлення робочих місць на сході вдвічі більше ніж на півдні.

Одночасно значно підросла кількість вільних робочих місць для спеціалістів з продажів у центрі та на заході України (на 6% та 7% відповідно). Фактично разом із вакансіями для фахівців з логістики вони займають левову частку вакансій по всіх без виключення регіонах. Це й не дивно, враховуючи, що витрати на логістику вийшли у рітейлі чи не на перше місце. Наразі 22% вакансій на півдні та сході – саме для логістів. Але на півдні та в центрі вакансії для таких фахівців з’являються швидше.

А от для маркетологів та управлінців ситуація погіршилася: потреба в них зменшилася скрізь, особливо в центрі України. Найменше роботи для маркетологів на півдні та сході (2% та 3% відповідно від усіх вакансій). Більш затребувані такі специ у центрі та на заході України: 8% та 12% відповідно. Також цікаво відмітити міграцію вакансій для IT-фахівців у центрі, де тепер зосереджено 8% вільних робочих місць, а в усіх інших відбулося скорочення кількості місць.

Перелік найпопулярніших професій в секторі роздрібної торгівлі також зазнав змін. Найбільш затребуваними, як і раніше лишаються три категорії: водій, продавець-консультант та вантажник. Але з квітня минулого року потреба у вантажниках настільки зросла, що перевищила частку вакансій продавців-консультантів та майже зрівнялася з водіями.  А ці категорії вакансій теж постійно зростали. Значно зріс попит на касирів (+42%), айтівців (+34%) охоронців (+33%) та товарознавців (+32%). Найменше вакансій для керівників магазинів – всього 21%, але і їх доля побільшала (+16%).

Праця і зарплата

Війна погіршила фінансовий стан справ у багатьох рітейлерів. Проте згодом ситуація почала покращуватися. Якщо на початку зберегти довоєнні оклади та стабільність виплат змогли 36% компаній, то тепер їх вже майже вдвічі більше – 68%. Відповідно, скоротилася кількість тих, хто не може платити працівникам – з 18% до 6%. Кількість компаній, які зберегли оклади лише частково (в тій чи іншій мірі) не перевищує 4-5%. Загалом же тепер тих, хто платить не повну зарплату – не більше 14%. Натомість 8% роботодавців підвищили платню всім працівникам, а 3% – ключовим спецам.

Незважаючи на великий попит, професія водія не є серед перших, кому підіймали платню. У січні 2023 року рітейлери готові були платити на 33% більше довоєнного рівня товарознавцям. На другому місці – керівник магазину (+31%), а водії лише на третьому місці з показником зростання оплати праці у 27%. До першої п’ятірки за темпами зростання зарплати входять також охоронці (+27%) та адміністратори (+25%). Інші категорії робітників можуть розраховувати на підвищення платні на 8-20% в залежності від фаху.

Проте очікування більшості кандидатів значно вищі. Ті ж товарознавці хочуть отримувати в середньому на третину більше, ніж їм пропонують (19 273 грн проти 15 138 грн), а водії очікують підвищення окладів майже на 40%. Цікаво, що при зростанні зарплатних очікувань персоналу на 8-16% пропозиції роботодавців коливаються в межах 2-8% прибавки. Найбільший розрив між бажаним та пропонованим помітно серед мерчендайзерів, адміністраторів та маркетологів.

Умови роботи

По мірі стабілізації ситуації на фронті та в економіці покращилися й умови роботи персоналу. Так, у січні 2023 року вже 88% рітейлерів задіяли в роботі весь наявний персонал. Це на 31% більше, ніж було у квітні минулого року. Наразі вже немає компаній, які працюють за скороченим графіком. Кількість тих, хто скоротив персонал чи ще планує такі дії, впала до рівня 1-4%.

Проте оптимізація чисельності персоналу на початку війни закономірно збільшила навантаження на тих, хто залишився працювати. Близько 56% працівників магазинів відчули помірне збільшення кількості роботи (від 10% до 50%), тобто їхня частка збільшилася на 19%. Але кількість тих, хто каже про суттєве навантаження, зменшилася майже втричі, до 5%. Так само поменшало й тих, хто казав про відчутне чи помірне скорочення кількості роботи.

При цьому більше 40% офісних працівників роблять свою справу у довоєнних об’ємах і лише 3% стали працювати значно більше. Проте й тут поменшало тих, хто каже про зменшення навантаження, а 27% відчули помірне збільшення кількості роботи, що більше на 11% ніж у квітні 2022-го.

Повернення в реальність

Специфіка рітейлу не дозволяє перевести всіх на режим віддаленої роботи. Але як показують дані дослідження, певні зрушення в організації роботи можливі. Проте частка тих, хто працює безпосередньо в магазині або офісі збільшилася з 65% до 72%, а кількість «віддалених» співробітників скоротилася наполовину: з 31% до 15%. Всі інші працюють у гібридному режимі.

Більшість працівників встигає зробити свою справу у робочий час і лише інколи їм доводиться працювати понаднормово. Хоча тут варто відзначити поступове збільшення з 25% до 35% частки тих, хто так чи інакше змушений затримуватися на роботі. Тільки 14% майже постійно залишаються після роботи, але майже втричі скоротилася кількість тих, хто часто змушений перепрацьовувати.

Водночас кількість тих, хто змушений працювати у вихідні, має тенденцію до зменшення. Часто це роблять лише 4% проти 10% у квітні 2022-го. Відповідно кількість працівників, які ніколи не затримуються на роботі вже не 15%, а 16%; не працюють у вихідний 39%, а не 27%, як було у квітні 2022 року.

Цікаво, що серед проблем організації режиму віддаленої роботи працівники на перше місце все частіше виносять проблеми зниження ефективності праці через війну. І таких вже 61% проти 38% у квітні минулого року. На другому місці є неможливість чітко відокремити роботу від особистого життя, теж із тенденцією до збільшення – 46%. Завершує трійку проблем такий фактор як проблеми з інтернетом. Тепер на цей фактор вказує 32% проти 23% навесні минулого року. Натомість колись такий важливий фактор для працівників як погане забезпечення гідних умов праці відійшло на задній план – 24% опитаних проти 46%. Це зайвий раз доводить, що побутові умови та організацію процесів з часом вдається налагодити, але персонал знижує свою ефективність через морально-психологічний стан.

Плани на 2023 рік

Аби підвищити стійкість бізнесу у поточному році, 18% планують переглянути асортимент товарів та послуг. Десята частина збирається скоротити витрати на матеріали і комплектуючі, стільки ж компаній роблять ставку на створення онлайн-каналів продажу. При цьому 15% будуть намагатися скоротити витрати на оренду приміщень.

Бажання зекономити продиктоване впевненістю 70% рітейлерів у суттєвевому зростанні цін на основні товари та послуги у поточному році.

Найбільші надії рітейлери покладають на інвестиції в запуск нових продуктів (43%), рекламу та маркетинг (28%) і розширення штату (26%). Найняти більше п’яти співробітників планують 38% рітейлерів. Приблизно п’ята частина компаній не буде розширюватися або збільшить штат на декілька позицій. При цьому три чверті опитаних прогнозують дефіцит кваліфікованих кадрів, а 41% готовий до завищених вимог по зарплаті. Тому більше половини рітейлерів (55%) планують у 2023 році підвищення окладів на 5-10%. Підняти планку на 20% готові лише 2% опитаних.