Головна > Економіка > Розвиток > Йдемо на Схід: ризики та можливості для розвитку рітейлу в Узбекистані
Йдемо на Схід: ризики та можливості для розвитку рітейлу в Узбекистані

Йдемо на Схід: ризики та можливості для розвитку рітейлу в Узбекистані

Багато українських рітейлерів давно й успішно працюють в країнах СНД, однак досі обходили стороною одну з найбільш густонаселених колишніх союзних республік – Узбекистан. Чи є перспективи для розвитку тут рітейл-бізнесу?

Цей матеріал доступний російською мовою

В останні роки все більше українських рітейл-компаній пробують свої сили на зарубіжних ринках. Найбільш популярним напрямком для міжнародної експансії за останні п’ять років стала Польща. Закріпитися на ринку західного українського сусіда намагалися Укрзолото, Золотий Вік, Goldi, ЖЖУК, Львівська майстерня шоколаду та інші. З одного боку, все логічно: висока купівельна спроможність, спільний кордон, схожі мови та елементи загальної культури. Однак за рідкісними винятками нашим співвітчизникам не вдається закріпитися в цій країні. Чому так відбувається, зовсім нещодавно розповів співзасновник Асоціації рітейлерів України Андрій Жук в своїй колонці для RAU.

В умовах жорсткої конкуренції в Західній Європі, багато компаній звертають свою увагу на ринки країн Середньої Азії. І тут існує куди більше прикладів успішної експансії. Свого часу RAU вже писав про особливості рітейлу в Казахстані.

У цьому матеріалі розглядається інший швидко зростаючий ринок цього регіону, в якому українських рітейлерів поки що немає – Узбекистан. Стенд цієї країни на найбільшій міжнародній виставці рітейлу і девелопменту MAPIC 2019 представляла група компаній Orient – один з найбільших в Узбекистані девелоперів комерційної нерухомості, а також оператор цілої низки торгових мереж. Користуючись нагодою, представники RAU поспілкувалися з топ-менеджментом компанії і з’ясували можливості розвитку рітейл-бізнесу в країні.

Великі можливості

Як розповів RAU Роман Сайфулін, генеральний директор мережі супермаркетів Makro, що входить в групу компаній Orient, новий президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв, який прийшов до влади в 2016 році, запустив інституційні та економічні реформи, щоб відкрити ринок країни і забезпечити майбутнє зростання. І це вже дає свої результати. «Узбекистан довгий час був закритою країною. Основною проблемою для бізнесу була відсутність вільної конвертації валюти. Ця перешкода була усунена і ринок став відкритим для зарубіжних інвестицій, а зарубіжні рітейл-оператори активніше заходять в країну», – зазначив Сайфулін.

Засновник компанії IDNT Микола Чумак реалізує декілька проектів в Узбекистані й каже, що зараз ринок рітейлу в країні тільки зароджується. Значну частину роздрібного сегменту, як і раніше, займають традиційні для країни східні базари. «В Узбекистані дійсно дуже сильний інститут ринків. На базарах купують все: продукти, косметику, меблі, килими. Навіть в сегменті побутової техніки та електроніки частка системних рітейлерів поки що не велика – близько 15%. Так що в країні є великі можливості для зростання сучасних форматів», – вважає Чумак.

Схожа ситуація і в сегменті FMCG. Наприклад, найбільша мережа продуктових супермаркетів Makro налічує всього 57 магазинів. За оцінками Сайфуліна, сучасний продовольчий роздріб зараз становить не більше 5%.

Втім, топ-менеджер запевняє, що всі торгові формати його мережі (гіпермаркети, супермаркети, експрес-маркети і магазини біля дому) є успішними. «Крім Makro, в столиці працюють ще два великих продуктових рітейлера, проте рівень конкуренції зростає. Зараз на ринок виходить французький Carrefour, який в Узбекистані буде представляти арабська компанія, що володіє правами на розвиток бренду в регіоні», – додав генеральний директор Makro.

Микола Чумак вважає, що міжнародні бренди, які будуть заходити в країну напряму, можуть розраховувати на успіх за рахунок великого досвіду, відпрацьованих стандартів і сучасних технологій.

Довідка

  • Узбекистан розташований в центральній частині Середньої Азії та межує з Киргизією, Казахстаном, Туркменістаном, Афганістаном і Таджикистаном;
  • Населення країни – 32,4 млн чоловік, трохи більше половини якого проживає в містах. У столиці країни Ташкенті живе 2,4 млн чоловік;
  • Номінальний ВВП країни в 2018 році зріс на 5% – до більш ніж $50 млрд. При цьому за останні сім років сукупний середньорічний темп зростання ВВП Узбекистану становив 7%. Державний борг знаходиться на досить низькому рівні – всього 35,6% від рівня ВВП; Зовнішньоторговельний оборот країни склав $26,9 млрд з яких експорт – $13,9 млрд, імпорт – $13 млрд. Оборот роздрібної торгівлі на душу населення в Узбекистані – $635;
  • Інфляція в 2018 році була на рівні 17,9%, але за прогнозами ЄБРР буде знаходиться в районі 10% в середньостроковій перспективі;
  • У лютому цього року країна продала перші доларові бонди з прибутковістю 5,4% річних;
  • Показники Узбекистану в Doing Business від Світового банку історично були досить низькими, але значно покращилися в останні роки: з 166-го місця в 2012 році до 69-го в 2019-му;
  • В Узбекистані також активно розвивається туризм. У 2018 році країну відвідало 2,7 млн туристів, а вже за підсумками 2019-го прогнозується майже в два рази більше – 5,3 млн осіб.

Міжнародні оператори

Активно розвиваються в країні fashion і food-оператори: вже присутня низка відомих міжнародних гравців. Тільки група Orient розвиває по франшизі близько 20 брендів. Серед них Cacharel, Guess, LC Waikiki, Bata, Pimkie, Etam, Colin’s, Okaidi, Jacadi, U.S. Polo, Ives Rocher та інші.

Особливо успішним на ринку став LC Waikiki, який в своїх ТЦ компанія розвиває по франшизі. За словами Сайфуліна, зараз магазини бренду в країні займають друге місце за показником продажів з квадратного метра серед країн СНД, де представлений Waikiki. Цікаво, що в Узбекистані турки відкривають не тільки франчайзингові, але і власні магазини. А ось Koton, який також в партнерстві розвивала група Orient, не прижився в країні, тому компанія відмовилася від цього проекту.

Також в Узбекистані працюють магазини Tommy Hilfiger, Oodji, Pandora, Calvin Klein, Levis, United Colors of Benetton, Lacoste, Mango, Timberland, Sportmaster, Gant, Rieker, Miniso, L’Occitane, Mi.

Із зарубіжних фуд-операторів в країні вже працюють KFC, Dunkin’Donats, Baskin Robins і Wendy’s, Paul, російська Шоколадниця. «У той же час, у нас дуже сильний локальний фуд-корт. Узбеки дуже смачно готують, і при цьому місцеві гравці працюють в більш привабливому для споживачів ціновому сегменті. Навіть KFC досить складно конкурувати з локальними операторами. В цілому, фуд-корт можна заповнити місцевими мережами, які працюють в різних напрямках: є піцерії, бургерні, японські ресторани тощо», – уточнює Сайфулін.

За його прогнозами, найближчим часом в країні активно розвиватимуться сегменти «середній +» і «преміум». Тому компанія виводить на ринок популярні міжнародні бренди Trussardi й Armani Exchange.

Чи може цей ринок бути привабливим для українських fashion-рітейлерів, які успішно розвиваються за кордоном? Генеральний директор Intertop Ukraine Сергій Бадрітдінов каже, що країна з населенням майже 33 млн чоловік не може не викликати інтересу. Втім, зараз у Intertop немає конкретних планів щодо розвитку в Узбекистані. «Ми поки дивимося на економічну і політичну ситуацію в країні», – зазначає Бадрітдінов.

Втім, не виключено що в майбутньому важливу роль в прийнятті позитивного рішення про вихід в Узбекистан зіграє успіх компанії в сусідньому Казахстані. Сюди рітейлер вийшов в 2006 році, а зараз Intertop Центральна Азія об’єднує вже 36 торгових точок під брендами Intertop, Geox, Timberland, Lee Wrangler, The North Face, Clarks, A|X, а також онлайн магазин intertop.kz. «Бізнес стабільно зростає. Цього року відкрили сім нових магазинів, в наступному плануємо не менше, потенціал для зростання є», – запевняє Бадрітдінов.

Девелопмент ТРЦ

За словами Миколи Чумака, зараз мережевий роздріб в Узбекистані більшою мірою працює в стріт-рітейлі. «Однак в країні будується багато торговельних центрів і в найближчі 2-3 роки буде спостерігатися відтік із стріт-рітейлу в ТРЦ», – впевнений експерт.

Один з найбільших девелоперів комерційної нерухомості в країні – The Tower Mall management group, що входить до групи Orient. Зараз в управлінні The Tower знаходиться три діючих торговельних центри в Ташкенті: ТРЦ Samarkand Darvoza орендною площею 31 000 кв. м, ТЦ Compass з 20 000 GLA і ТЦ Eski Shahar, орендована площа якого становить близько 9000 кв. м.

На стадії девелопменту знаходяться ще кілька великих проектів. Зокрема, в 2020 році компанія має намір ввести в експлуатацію ТРЦ Riviera Mall з GLA більше 20 00 кв. м, а у 2022-му – перший в країні об’єкт регіонального формату – ТРЦ Infinity.

До складу комплексу загальною площею понад 190 000 кв. м увійде ТРЦ з GLA в 65 000 кв. м. Для реалізації цього проекту компанія викупила територію колишнього винзаводу площею 5,5 га в самому центрі Ташкента. Інвестиції в проект з житловим будинком складуть близько $72 млн.

Загалом в ТРЦ розміститься близько 260 магазинів. Тут буде присутня fashion-галерея з міжнародними брендами, супермаркет Makro площею 3300 кв. м, фітнес-центр, велика зона фуд-корту, 9-зальний кінотеатр, а також зона розваг. «Реалізація цього проекту також дозволить вийти на ринок іспанській групі Inditex і польській LPP, які активно цікавляться виходом, проте відкладають його через відсутність необхідних для компаній локацій. Поки що в Узбекистані спостерігається істотний дефіцит якісної торговельної нерухомості», – говорить Роман Сайфулін.

Ризики та складності країни

Узбекистан не входить ні в СОТ, ні в Євразійський економічний союз і працює з усіма країнами на паритетній основі. Однак, як зізнається Сайфулін, митне законодавство в країні все ще досить складне, що впливає на собівартість імпортного товару на ринку.

Бізнесу з України також слід враховувати, що через російські санкції логістика в Узбекистан стала істотно дорожчою. Продукцію доведеться везти в обхід РФ через Чорне море, Грузію, Азербайджан і Каспій.

«Логістика – одна з найбільших складнощів в Узбекистані. Доставляти товари набагато простіше із Китаю, ніж з України. Немає і прямого авіасполучення. У підсумку, щоб поїхати туди на два дні, потрібно витратити чотири», – додає Микола Чумак з IDNT.

Ще одне значуще обмеження в країні, більш актуальне для великого бізнесу, – обмеження на придбання землі, яку в Узбекистані можна тільки орендувати. Це може стати перешкодою для виходу таких компаній як, наприклад, Leroy Merlin, risk-менеджмент якого не дозволяє заходити в країну без придбання ділянок.

Варто враховувати і той факт, що Узбекистан – мусульманська, але в той же час світська країна. Якихось законодавчих обмежень на торгівлю, в тому числі алкогольною та тютюновою продукцією, в країні немає, проте релігійні та культурні особливості споживачів обов’язково слід врахувати при плануванні можливої експансії.

У той же час, Микола Чумак звертає увагу на те, що 60% населення країни – віком до 30 років. «Узбекистан – молода нація, а народжуваність тут дуже висока – населення збільшується на півмільйона щороку. Країна дуже активно розвивається, тому, як на будь-якому швидко зростаючому ринку, тут існують великі ризики і великі можливості», – резюмує Чумак.

Читайте також – 

Переосмислення рітейлу: як пройшла виставка MAPIC 2019 (фоторепортаж)

Про автора
Виктор Нагорский

Deputy Chief Editor Ukrainian Retail Association

Всі статті від автора