Король fast-fashion: «Феномен ZARA» Ковадонгі О’Ши
Штрихи до портрету Амансіо Ортеги – людини, яка створила доступну альтернативу одягу haute couture.
Маловідомі подробиці про особу засновника Inditex Group публікує Кfund-media. Мережа магазинів ZARA заклала основи fast-fashion: вона намагається якомога швидше реагувати на актуальні тренди, як тільки ті заявлять про себе, і робить ставку на малі партії та швидкий товарообіг. Роль її складів виконують самі магазини, в які, де б вони не знаходилися, готову продукцію доставляють протягом двох тижнів.
Засновник компанії Inditex Group, в яку, крім ZARA, входять такі відомі бренди, як Massimo Dutti, Oysho, Kiddy’s Class, Tempe, Stradivarius, Pull and Bear і Bershka, – іспанець Амансіо Ортега. Він є найбагатшим рітейлером в світі, за даними журналу Forbes.
Іспанська видавець, журналістка та засновниця Школи модного бізнесу ISEM в Мадриді Ковадонга О’Ши знає його ще з 1990-х. Результатом їх зустрічей стала книга «Феномен ZARA», яку в минулому році переклало українською видавництво Book Cheff. Це розповідь не стільки про Амансіо Ортегу, скільки про те, чим він подобається іншим. Автор, безсумнівно, піддалася чарам свого героя й описала його так, що вам самим негайно захочеться з ним познайомитися. Правда, складно буде придумати привід, оскільки він не йде на контакт з пресою та уникає публічності.
Ось дещо з того, що розповів про себе своїй старій приятельці мільярдер, який переховується від камер.
Голод і гордість
Ще дитиною Ортега кинув навчання та знайшов собі роботу помічником продавця в швейному ательє, щоб допомогти своїй родині, яка опинилася в дуже складній фінансовій ситуації.
«Пам’ятаю, як-то після школи я пішов разом з мамою, щоб купити їжу. Я був наймолодшим, і мама любила приходити в школу та забирати мене після занять додому. Досить часто я ходив з нею за покупками. Магазин, в який ми пішли, був одним з тих великих тодішніх бакалійних магазинів з дуже високим прилавком, таким високим, що я не міг бачити, хто говорить з моєю матір’ю. Але я почув голос людини, яка сказав те, що я ніколи не забуду, скільки б часу не минуло:
– Жозефа, мені дуже шкода, але я не можу більше продавати тобі щось в кредит.
Я був шокований. Мені якраз виповнилося 12».
Бажання бути невпізнаним
У директора Inditex Group немає візитівки. А коли під час екскурсії по фабриці О’Ши запитала, чи можна їй сфотографуватися з ним на пам’ять, Ортега категорично відмовився.
Він сказав: «Послухайте, якщо під тиском ваших аргументів ми й сфотографуємося, то звичайно, я теж захочу залишити собі на пам’ять копію цього фото. І потім я подумаю, а чому б не зробити фото на пам’ять ще з кимось, і знову з кимось, і знову, і знову? Так настане кінець мого особистого життя. Я хочу, щоб моя сім’я, друзі та колеги були єдиними людьми, які впізнають мене на вулицях. Я намагаюся жити тихо, бути звичайною людиною, мати можливість піти, куди хочу, мати можливість випити кави на терасі на площі Марія Піта – традиційному місці відпочинку в Ла-Корунья – або прогулятися по набережній, де ніхто не знає, хто я такий».
Без церемоній
ZARA є в більш ніж 80 країнах, кількість її магазинів перевищила 2000. Ортега, за його словами, не має власного кабінету, а замість цього проводить час або вивчаючи локації для розміщення нових торгівельних точок , або на виробництві, іноді обговорюючи з кравцями та кравчинями навіть найдрібніші деталі, такі як гудзики для жакета або довжину рукавів.
Він прагне бути з усіма, хто працює на нього, на рівних і не любить церемоній, пише О’Ши: «Я сприймаю себе як працівника, якому надзвичайно пощастило, оскільки він зміг зайнятися тим, що йому до душі, до того ж робить це протягом усього життя. Це історія про працю. Тому якщо і є щось, чим я пишаюся, то це люди, які працюють поруч зі мною».
Одяг для справжніх
О’Ши поцікавилася у Ортеги, чим для нього є його дітище. Той відповів, що цей бренд народився з бажання, щоб люди одягалися вишукано, але не екстравагантно.
«Своїй дружині, яка займається питаннями дизайну протягом багатьох років, я постійно повторюю, що хочу, щоб в наших магазинах жодна річ чи не натякала на розкіш, оскільки це суперечить нашій сутності. Ми працюємо для справжньої жінки, справжньої публіки, а не для мрії».