Тарас Панасенко, Аврора: Доносимо правду про ситуацію в Україні до міжнародної бізнес-спільноти

Мережа Аврора залишила свої магазини відкритими, надала можливість клієнтам знімати готівку на касах, встановила «скриньки допомоги» для гуманітарних пожертв, запобігає поширенню дезінформації та повідомляє банківські рахунки для фінансової допомоги українським військовим.

Співробітники  української мережі дискаунтерів Аврора всіма силами намагаються підтримати жителів нашої країни. Багато з них волонтерять, дехто захищає своє місто у рядах Територіальної оборони, а дехто у лавах ЗСУ. Інші ж намагаються забезпечити роботу мережі, щоб якомога більше українців мали доступ до речей першої необхідності. Тарас Панасенко, кандидат IMD EMBA та генеральний директор Аврори у своїй колонці для RAU розповів, як він і його команда тримають магазини відкритими, щоб забезпечити громадян необхідними товарами.

Ведення бізнесу в Україні на тлі російського вторгнення

Тиждень тому покупці заходили в українську мережу дискаунтерів Аврора, щоб позаглядати на полиці, заповнені кухонним начинням, різнокольоровими пляшками для води та предметами рукоділля, такими як клей та блискітки. Тепер, коли на країну падають російські ракети, найпопулярнішими продуктами є туалетний папір, павербанки, батарейки, ліхтарики та свічки.

У перший день вторгнення вранці всі магазини були закриті, але до вечора ми знову почали відкривати. Я сам ходив за додатковим військовим спорядженням, зокрема за міцним взуттям та сумками на випадок, якщо буду покликаний стати до боротьби.

1 березня Аврора відкрила близько 500 магазинів. Близько 300 залишилися закритими, оскільки вони перебувають у районах, які постраждали від потужних обстрілів, або не мають поблизу бомбосховищ на випадок, коли співробітникам потрібно шукати укриття. Інші магазини зачиняються через брак персоналу після того, як люди переїхали ближче до своїх сімей.

На територіях, окупованих російськими військами, зараз знаходяться 14 магазинів. Ми не підтримуємо окупацію. Якби ми там працювали, це було б як зрада. Окупаційна адміністрація попросила нас відкрити магазини, але ми сказали, що не можемо через технічні причини.

Заблоковані дороги та брак водіїв

Головне завдання для нашої команди – підтримувати ланцюжок поставок. Передбачаючи зриви, Аврора поповнила свої склади, і запасів вистачає. Проблема полягає в тому, щоб знайти водіїв, які готові розвозити товари в магазини, багато хто не бажає їхати далеко від родичів, а інші з попереднім військовим досвідом були призвані в українську армію.

Водії бояться їхати і залишати свої сім’ї, тому що ніхто не знає, що станеться за одну годину. Це головне питання, тому що ми маємо забезпечувати та поповнювати наші магазини.

Багато доріг, особливо ті, що прямують на захід, забиті автомобілями, оскільки громадяни тікають. Я перебував у Полтаві, місті в центральній Україні, де розташований Офіс Підтримки Аврори, коли російські танки вперше ввійшли в нашу країну. Я поїхав до Дніпра, щоб забрати свою 69-річну матір, сестру та її дітей, а потім відправився до Львова, 700-тисячного міста, приблизно в 70 км від польського кордону. Подорож на 1000 км, яка зазвичай тривала б близько 10 годин, забрала 60 годин.

Окрім відкритих магазинів, Аврора допомагає іншим чином підтримувати українців. Компанія запустила послугу, яка дозволяє клієнтам знімати до 500 гривень (17 доларів) зі своїх банківських карт на касах магазину, а також розмістила «скриньки допомоги» в магазинах, де люди можуть пожертвувати основні товари для тих, хто не може собі дозволити їх придбати.

Веб-сайт нашої мережі інформує клієнтів про надійні джерела новин, щоб запобігти поширенню дезінформації, а також надає посилання на банківські рахунки для фінансової допомоги українським військовим. Ми також допомогли евакуювати співробітників з міста Харкова, другого за величиною міста України, яке постраждало від російських ракетних обстрілів і підтримує місцеві сили оборони, готуючи їжу для військових та забезпечуючи лікарні додатковими припасами.

Тим, хто знаходиться за межами України і хоче допомогти, я рекомендую залишати необхідні товари, такі як ліки та підгузки на французьких, італійських чи польських складах «Нової Пошти», яка доставлятиме товар в Україну. Поки що супермаркети забезпечені продуктами, але українцям справді потрібні бронежилети та шоломи.

Водночас керуючи бізнесом, я залишаюсь пильним і готовим до гіршого. Щовечора разом із кількома сусідами я патрулюю периметр свого житлового будинку у Львові, шукаючи підозрілі машини та потенційних диверсантів.

Кілька днів тому сусіди виявили на землі нанесені ультрафіолетові символи, які призначені для використання як цілі для російських ракетних ударів. Бомбосховище забезпечене водою, їжею та припасами, а кілька днів тому наглядач будівлі також встановив Wi-Fi.

Як і багато моїх співгромадян, я непокірний перед обличчям російського вторгнення. Я не збираюся залишати країну. Я збираюся залишитися тут. Іншої батьківщини в нас немає. Батьківщина у нас одна, а у мене 7500 працівників, за яких я відповідаю. Я не можу просто піти й залишити їх.

Читайте також –

Історія Аврора: як рітейлер побудував найбільшу українську мережу магазинів формату “dollar store”