Складне питання: як український рітейл переживає втрату частини складів, та як це змінює логістику

Загалом компанії, у яких є склади в регіонах, везуть товари спочатку туди. В кого не залишилося складу біля столиці, перемістилися до Львова, і вже звідти розвозять товар по магазинам. Але зазвичай великі гравці використовують гібридні схеми поставок.

Цей матеріал доступний російською мовою

Повномасштабне вторгнення росії повністю змінило логістику рітейлу. У когось на окупованих територіях залишилися не тільки магазині, а й розподільчі центри, хтось втратив товар і можливості зберігання у згорілих та розтрощених локаціях, десь вимушено змінилися постачальники. RAU опитала основних гравців ринку у різних сегментах (у першу чергу споживчих товарів) та експертів у сфері логістики аби дізнатися: як і де зараз працюють склади провідних рітейлерів.

Оцінка втрат

З огляду на кількість ушкоджень, які зазнала складська та логістична інфраструктура в Україні, потреба в складах має відчуватися вже зараз. Засновник Watermelon Development Федір Арбузов оцінює руйнування у понад 440 000 кв. м логістичної нерухомості столичного регіону. За його словами, найбільше постраждали напрямки, де відбувалися жорстокі військові дії: Варшавський, Житомирський, Броварський. «Пропозиція якісної логістичної нерухомості (клас “А” та “В”) у столичному регіоні до кінця 2021 року досягла трохи більше ніж 2 млн кв. м, тобто можна говорити про пошкодження понад 20% складів”, – повідомив Арбузов, перерахувавши основні втрати.

Зокрема, як повідомив начальник управління ланцюга поставок мережі Фокстрот Вадим Осинський, у Гостомелі основний склад мережі Фокстрот на 33 000 кв. м зазнав значних ушкоджень під час бойових дій, був пограбований російськими загарбниками та спалений.

Внаслідок російського обстрілу згорів один із найбільших логістичних комплексів в Україні West Gate Logistic у с. Стоянка. Це – складський комплекс класу А площею майже 100 000 кв. м, який належить компанії Dragon Capital Томаша Фіали. Разом із будівлею згоріли товари орендарів – рітейлерів goodwine та Watsons, великого дистрибутора SAVService, постачальника шин Bohnenkamp Україна, та логістичних операторів Ekol Logistics Ukraine та Logistic Plus. Як повідомили в компанії Watsons, тут був основний та єдиний склад загальною площею майже 18 000 кв. м.

Також сильно постраждав розподільний центр АТБ у Копилові (Макарівський р-н) – із загальної площі 35 000 кв. м сильно пошкоджено приблизно 10 000 кв. м. Більш детально про ці та інші склади можна прочитати тут.

«Повністю або частково знищені два ключових розподільчих центра (РЦ), які знаходилися в Київському регіоні. Вони  обслуговували всю північну частину країни – Київську та Чернігівську області та центральну Україну. Повністю зруйнований наш РЦ площею близько 25 000 кв. м, другий – наполовину», – розказав начальник управління з корпоративних комунікацій корпорації АТБ Сергій Демченко. За його словами, ще один розподільчий центр, який знаходиться на території Херсонської області, з перших же днів війни потрапив на непідконтрольну територію. А харківський РЦ, через близькість до бойових дій, став працювати на 20-30% від своєї потужності.

Окрім вищезазначених площ також постраждав складський комплекс в Гостомелі площею 12 000 кв. м, де зберігався товар великої фармацевтичної компанії, повністю був знищений склад в Ірпіні, що належав компанії БАДМ – національному дистриб’ютору фармацевтичної продукції. Його площа складала 5200 кв. м. «Що стосується інших областей, які також потрапили під обстріли, варто зазначити Одеський та Харківський регіони. Але там втрати складських площ іще уточнюються», – пояснює Федір Арбузов.

Релокація на захід

Віце президент та співвласник групи компаній МТІ (куди входять розрібна мережа Intertop і ряд інших бізнесів) Сергій Башлаков раніше пояснював, що історично так склалося: у всіх національних мереж основні логістичні центри були розташовані у Києві. Звідки буквально за один день можна було доставити товар до торговельної точки. Зважаючи на те, що столиця України опинилась де-факто у зоні бойових дій, то приїхати туди і завантажити товар стало проблематично (навіть там, де лише було добре чутно вибухи). Відтак на заміну централізованій моделі прийшла робота через регіональні склади, оскільки вони є зручними, безпечними та альтернативними варіантами під час форс-мажорних обставин. Завдяки цьому в МТІ відновили роботу своїх мереж не лише в західному регіоні, а в усіх містах, де немає активних бойових дій, зокрема в Одесі, Дніпрі, Запоріжжі та Полтаві.

Як коментує Федір Арбузов, значні втрати складських площ саме в столичному регіоні змусили багатьох рітейлерів провести релокацію й орендувати практично всі вільні площі, зокрема у Львівській області. На заході країни майже неможливо знайти вільним навіть не дуже якісне приміщення. Дехто пішов іще далі, за кордон і тепер навіть у Польщі не можна знайти вільний склад у радіусі 300 км від кордону.

Так, мережа АТБ запустила два нових складських майданчика у Дніпровському та Львівському регіонах, які забезпечують складську та транспортну логістику для західного, північних та центральних регіонів країни. «Протягом травня буде запущений ще один новий розподільчий центру у Київському регіоні, загальною площею 14 000 кв. м. Загалом, на даний час по всій Україні складські та логістичні потреби компанії забезпечують вісім розподільчих центрів», – каже Сергій Демченко.

У мережі Фокстрот також оперували резервним складом у Дніпрі та зосередилися на західному регіоні – з огляду на концентрацію своїх потужностей та умовну безпеку в цій частині країни. «Одразу ж стикнулися з підвищеним попитом на оренду приміщень: вакантність складської нерухомості у Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях, яка у довоєнний період була на рівні 50-60% скоротилася практично до нульових показників, ставки оренди зросли у середньому у 1,5-2 рази», – каже Вадим Осинський.

За його словами, розглянули близько 20 пропозицій у Луцьку, Тернополі, Хмельницькому, Червонограді, Ужгороді, Чернівцях, Львові та передмісті, Івано-Франківську та Трускавці. Виходячи зі своїх потреб, зупинили вибір на приміщенні у Львові площею на 3000 кв. м з перспективою його  розширення у травні до 7000 кв. м.

Дефіцитні площі

Директор з логістики ГК Алло Ігор Смирнов пояснив, що через початок бойових дій група компаній Алло була змушена припинити працювати на складах у Києві, адже це стало ризиковано та небезпечно для співробітників та майна компанії. Тому перемістили склади та товар в західні області України. Самі складські приміщення в Києві компанія не втратила. «На жаль, знайти повноцінну заміну складам класу А в західних областях України неможливо, адже в цьому регіоні ніколи не було потреби у таких площах. Незважаючи на те, що ми знайшли рішення, нам гостро не вистачає 15 000 кв. м складів сучасного типу», – каже Смирнов.

У компанії Watsons вважають, що дефіцит буде лише посилюватись із поновленням роботи бізнесів, що втратили свої складські приміщення, тільки зі збільшеним фокусом перенесення складських приміщень на територію західних областей України, де наразі вже відсутні складські приміщення великої площі класу А, А+. Для малих підприємств ще можливо знайти варіанти складських приміщень нижче за класом та загальною площею до 1000 кв. м, але вони також швидко зникають з ринку.

Вільні місця

Але, як не дивно, ще є вільні площі на Київщині, зокрема у логістичному комплексі Макаровський (як сухі склади, так і холодні). Також є вільне місце у сухих складах комплексу Алмазний та в Броварах у Universal Logistic Park.

«Це можна пояснити двома факторами: по-перше, існує імовірність повторного наступу на Київ і тому компанії воліють перенести свою логістику далі на захід. По-друге, дефіциту площ поки що не відчувається, бо зменшився й попит на товари (завдячуючи евакуації багатьох споживачів та економії тих, хто залишився), багато бізнесів не працюють і т.п», – говорить Федір Арбузов.

Наприклад, мережа goodwine втратила дві третини обороту. Після втрати складу з її продукцією на 15 млн євро, компанія частину товару возить напряму, частину – через свої склади, а частину поставок доручає 3PL-операторам.

Відтак й орендні ставки залишилися на довоєнному рівні. Дефіцит може виникнути, коли попит почне швидко відновлюватися. Зараз також є запити на переміщення до столиці складів із Харкова та Дніпра, але це зовсім невеликі об’єми, на рівні 2000-5000 кв. м.

«Запити від великих рітейлерів на площі 20 000 – 30 000 кв. м, будуть пізніше, коли, як я вже казав, відновиться попит, і у столиці буде зовсім безпечно. Поки що відчувається нестача специфічних складських приміщень з особливими умовами, наприклад, для зберігання фармацевтичної продукції. Їх просто треба додатково будувати. Наразі фармкомпанії працюють через свої інші регіональні склади, а частково торгуючи прямо «з коліс». Зазвичай під такі склади переобладнують звичайні так звані «сухі» приміщення», – пояснив Арбузов.

Можливі варіанти

Заступник директора з логістики ТОВ «РУШ» (керуючої компанії мережі EVA та EVA.UA) Володимир Змага розповів, що EVA має розподільчі центри у Броварах, Дніпрі, Львові та сортувальні центри в Одесі та Харкові. Львівський та броварський РЦ розраховані на обслуговування не лише мережі магазинів, а й інтернет-напряму EVA.UA. Поки жоден склад EVA не постраждав внаслідок війни. Проте з перших днів російської агресії об’єкти у Броварах та Харкові не могли функціонувати через небезпечну близькість до зони активних бойових дій.

«Розподільчі центри EVA високотехнологічні, і перевезти їх або організувати альтернативні об’єкти з нуля неможливо за короткий термін. До того ж, наша логістична мережа досить розгалужена. Тому компанія не займалася пошуком нових об’єктів, а перерозподілила навантаження між існуючими», – пояснив Змага.

Товар з Броварського РЦ було перевезено на інші об’єкти. Виконання замовлень інтернет-магазину повністю лягло на львівський склад. Частина персоналу з Броварів також перемістилася для роботи до Львова. Для них при тамтешньому РЦ обладнали місця тимчасового проживання типу хостелу. Тим самим забезпечили людей не тільки роботою, але й відносно комфортними та безпечними умовами перебування.

У квітні, після відходу ворожих військ з території Київської області, склад у Броварах відновив роботу в обмеженому режимі. Але обслуговуванням e-com-напряму поки не займається. Сортувальний центр у Харкові наразі працює як склад палетного крос-докінгу для забезпечення доставки в мережу харківських магазинів EVA. У зв’язку з війною частину магазинів, які раніше обслуговував харківський сортувальній центр, зараз обслуговує дніпровський розподільчий центр.

В той же час у Watsons не розглядають поновлення роботи складу у тому самому форматі та у тих самих об’ємах зберігання які були до початку війни. Натомість придивляються до варіантів, які дозволять обробляти та доставляти до усіх магазинів мережі асортимент, який має попит.

«Необхідні та можливі для нас варіанти на ринку ще доступні, але, аналізуючи загальну ситуацію із доступністю великих складських приміщень високого класу – дефіцит корисної складської площі протягом принаймні наступного року буде посилюватись», – кажуть у компанії.

Тому наразі компанія зосереджена на гібридній моделі постачання продукції у магазини без накопичення залишків товару, через наявність значних ризиків повторної повної втрати товару. «Головна мета наразі є збільшення кількості ланцюгів постачання та забезпечення необхідного асортименту із використанням малої крос-докінгової площі на одному зі складів у Львові та на декількох партнерських площадках на території Польщі та Німеччини», – пояснили у Watsons. Також є контракти із партнерами, що забезпечують прямі постачання свого асортименту товару на магазини мережі через власні розподільчі центри. Партнерство із іншими мережами для забезпечення постачання товарів у магазини мережі не розглядали.

У мережі Фокстрот від прямих поставок відмовилися як від неефективних з точки зору точності розподілу і продажів. А також уклали декілька нових контрактів зі складськими компаніями на прийом і обробку на їхніх складських площах великої побутової, кліматичної та сезонної техніки, попит на яку все ж таки очікують в другій половині травня.

Які ще є доступні рішення

Швидкомонтовані споруди – такі рішення здатні підняти складську інфраструктуру за лічені тижні. Як заявляє керівник департаменту «Автоматизація» компанії Sklad Service Ярослав Бендяк, вони можуть встановлюватися на будь-який тип поверхні: твердий ґрунт, бетон, щебінь, плити, асфальт. Окрім того, є можливість масштабувати споруду, оскільки це модульна система. За розрахунками Sklad Service, до війни інвестиції в капітальне будівництво складського комплексу класу А становили у середньому 800 євро/кв. м. Швидкомонтовані споруди – це лише 100 євро/кв. м для холодних складів, та 150 євро/кв. м для теплих складів.

Розгорнути швидкомонтовані будівлі (з висотою стелі до 8 м) можна за п’ять діб і мати повноцінний склад з гарантією 50 років експлуатації за будь-яких погодних умов. Проте варто пам’ятати, що терміни виробництва та постачання в Україну елементів конструкцій знаходяться в межах 4-10 тижнів.

Проте в кожному конкретному випадку треба підбирати своє рішення. «Звісно, можна швидко побудувати склади так званого ангарного типу. Але треба мати на увазі, що під Києвом згоріли переважно склади класу А і В, які передбачають стелажне висотне зберігання. І навряд чи операторів, які звикли до такого способу розміщення товару, влаштують більш прості приміщення з висотою 6 м, а не 12 м. Та ще й арка буде «красти» частину об’єму», – каже засновник Watermelon Development Федір Арбузов. Тому він вважає, що складська нерухомість – це перше, що буде повноцінно відновлюватися після війни. Так як аби лише відновити втрачені 500 000 кв. м знадобиться не менше трьох років.

Читайте також –

IKEA інвестує 3 млрд євро у створення в магазинах складів для виконання онлайн-замовлень