RAU не підтримує ініціативи Уряду та Верховної Ради України, що перекладають відповідальність за недотримання масочного режиму на бізнес

У липні 2020 року за ініціативи Кабінету міністрів України у Верховній Раді був зареєстрований проект Закону від 17 липня  №3890, яким пропонується запровадити додаткову відповідальність для суб’єктів господарювання за пропуск, допуск особи в громадські будинки, споруди, транспорт без вдягнутих засобів індивідуального захисту.

Цей матеріал також доступний російською мовою

Як повідомляє керівник GR-напрямку RAU Наталія Петрівська, Асоціація підтримує дії Уряду та Верховної Ради України, направлені на припинення поширення коронавірусної хвороби на території України, однак вважає, що такі заходи і вимоги повинні враховувати можливості та визначені законом права суб’єктів господарювання при веденні своєї діяльності.

Ініціатива Кабінету міністрів України щодо притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за перебування в приміщеннях, де здійснюється господарська діяльність, відвідувачів без засобів індивідуального захисту, виходить за межі прав та обов’язків, визначених законами та Конституцією України.

Такий підхід, коли держава перекладає обов’язок щодо здійснення контролю за виконанням санітарно-епідемічних норм громадянами на суб’єкти господарювання, спонукатиме підприємців до вчинення неправомірних дій, спрямованих на обмеження прав людини і, як наслідок, сприятиме виникненню конфліктних ситуацій в закладах торгівлі та громадського харчування між співробітниками та споживачами, провокуватиме подання численних позовів до суду з боку фізичних осіб.

Законопроект не дає відповіді на запитання, у який спосіб підприємці мають виконати встановлені вимоги. Наприклад, як не допустити перебування у приміщенні громадянина без засобів індивідуального захисту, або які вживати заходи, коли відвідувач зайшов в масці, а під час знаходження у закладі зняв її і відмовляється вдягати.

Відсутність чітких вимог до порядку виконання зазначеної норми Закону, на практиці може призвести до зловживання своїми правами з боку контролюючих органів, стане поштовхом до масових перевірок та притягнення до безпідставної відповідальності суб’єктів господарювання.

Непропорційна та необґрунтована різниця у розмірі відповідальності, яка передбачається для юридичних осіб (від 3400 грн до 5100 грн ) та фізичних осіб (від 170 грн до 255 грн), може бути наслідком недобросовісної конкуренції. Так, є ризик виникнення ситуацій, коли представники підприємців (або треті особи) навмисно будуть провокувати дії з порушення вимог маскового режиму  у закладах своїх конкурентів.

Недоцільність внесення таких змін до ст. 46 ЗУ “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” підтверджується і самим змістом визначеної норми. Адже зазначена стаття Закону передбачає адміністративну відповідальність та фінансові санкції за порушення санітарного законодавства саме суб’єктом господарювання, а не третіми особами, які знаходились в його приміщенні і відносно яких підприємство не може вчиняти жодних дій, не передбачених законодавством.

Варто звернути увагу, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №3890 від 17 липня 2020 року, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує урядам заохочувати саме громадян до носіння масок в місцях, де є висока небезпека зараження і важко дотримуватись соціальної дистанції. Однак, рекомендації щодо примушування суб’єктів господарювання, через загрозу притягнення їх до відповідальності, впливати на громадян та обмежувати їм доступ до приміщень, ВООЗ не надавались.

Враховуючи вище перераховані ризики, Асоціація рітейлерів України просить народних депутатів не підтримувати зазначений законопроект при голосуванні.

Зі свого боку хочемо запевнити, що суб’єкти рітейлу – члени Асоціації, з відповідальністю відносяться до всіх вимог, які встановлені для ведення господарської діяльності під час карантину, та створюють всі необхідні умови для безпечного перебування у закладах своїх відвідувачів.

Читайте також –

Асоціація рітейлерів України буде відстоювати інтереси галузі в органах державної влади