Міцний тил: скільки податків сплатили рітейлери та яку кількість українців забезпечили роботою за воєнний рік

За 12 місяців минулого року провідні компанії галузі рітейлу заплатили майже 57 млрд грн податків та забезпечили роботою більше 304 000 працівників.

Кров економіки

До війни рітейл знаходився в топ-5 найбільш прибуткових галузей економіки України. Але після початку повномасштабних бойових дій 24 лютого все кардинально змінилося. За неповний місяць бойових дій було закрито з тих чи інших причин близько третини торгових об’єктів/магазинів. І хоча рітейл поступово відновлюється, ця динаміка не відповідає відновленню прибутків у порівнянні з довоєнним часом.

Незважаючи на це, галузь лишається одним із головних джерел бюджетних надходжень. Оскільки найбільша частка податків, які потрапляють до бюджетів усіх рівнів, припадає на ПДВ, ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та акцизний податок. Тобто податків на споживання та оплату праці.

Нещодавнє опитування, проведене Асоціацією рітейлерів України (RAU) серед 57 мереж-членів RAU, які до початку активних бойових дій об’єднували 10 016 торгових точок, показало: за 2022 рік виплати до бюджетів усіх рівнів представників дев’яти галузей рітейлу склали 56,6 млрд грн.

 Найбільша частина цієї суми припадає на продуктовий рітейл, що не дивно, оскільки споживання товарів першої необхідності – пріоритет у населення. Продуктовий рітейл демонструє наочний приклад стійкого соціально-орієнтованого бізнесу, фактично ставши форпостом продовольчої безпеки країни.

Наприклад, у 2022 році тільки корпорація АТБ сплатила 20,44 млрд грн податків і зборів. Згідно даних компанії, до державного бюджету у 2022 році було сплачено 13,65 млрд грн, до місцевих бюджетів – 4,32 млрд грн, цільові фонди отримали 2,47 млрд грн. Загальна сума сплачених АТБ податків та зборів майже на мільярд гривень перевищує показники попереднього року (19,45 млрд грн). А ще роком раніше цей показник становив 15,8 млрд грн.

На другому місці – продажі палива. Загалом у опитуванні були представлені компанії з секторів продовольчого та непродовольчого рітейлу, аптечні мережі, АЗК, ювелірні магазини, мережі з продажу одягу та взуття, електроніки та побутової техніки, будматеріалів та розважальні центри.

Забезпечення роботою

Галузь роздрібної торгівлі є також одним із найбільших у країні роботодавців. Рітейлери забезпечують доходами сотні тисяч працівникі та мільйони членів їхніх сімей. Достатньо сказати, що лише 57 компаній, які взяли участь у дослідженні RAU, мали на кінець грудня 2022 року 304 482 співробітника, задіяних у роботі мереж. Відповідно в масштабах країни ці цифри будуть значно вищі.

Враховуючи, що війна залишила без роботи багатьох працездатних українців, працюючий член родини часто стає єдиним «годувальником». “Бойові дії тривають там, де були зайняті 10 мільйонів працівників. Щонайменше 5 мільйонів людей втратили роботу”, – заявила наприкінці листопада 2022 року заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.

І тому вкрай важливо аби якомога більше людей було задіяно в економіці країни, працюючи на спільну перемогу над ворогом. Окрім прямих втрат активів галузі рітейлу від воєнних дій треба враховувати зменшення споживання, бо велика частина потенціальних покупців виїхала за кордон, а ті що залишилися – почали економити. Відповідно, зменшуються й податкові надходження з продажів.

Рітейлери намагаються зберегти кадри там, де це можливо, оскільки потім буде значно важче знайти або виховати потрібного спеціаліста. Наприклад, за даними схожого дослідження, проведеного RAU у травні минулого року серед 50 компаній (їхній перелік дещо відрізняється від нинішнього, тому порівняння з новими даними не є досить коректним), скорочення штату становило всього 9% від загальної кількості тих, хто працював наприкінці 2021-го – при тому, что чверть торговельних точок мереж була зруйнована, опинилася на тимчасово окупованій території чи закрилася через різні обставини.

Проте втримання бізнесу та персоналу дається рітейлерам нелегко. Постійні непередбачувані виклики на кшталт вимкнень енегопостачання змушують мережі витрачати додаткові кошти на підтримку стабільної роботи аби забезпечити населення необхідними для життя товарами.

Тому так важливо для держави підтримувати галузь рітейлу, оскільки в іншому випадку це може зменшити податкові надходження та призвести до скорочення кількості зайнятих в секторі працівників, збільшення безробіття, втрати джерел доходів для сотень тисяч сімей.

По мірі відновлення роботи магазинів кількість робочих місць поступово буде зростати. Що в тому числі буде особливо важливо на деокупованих територіях. Відповідно зростатимуть і податкові надходження від рітейлу за рахунок ПДФО. А після перемоги як мінімум має відновитися органічне зростання ринку праці разом зі зростанням бізнес-активності та ВВП країни. Як раніше відзначав керівник напрямку аналітики в robota.ua Іван Ромашов, напередодні збройної агресії рф прогнозне річне зростання ринку праці становило 1,3% – 2,4%.