Повернути своє: як постраждалим в ТРЦ Ocean Plaza домогтися відшкодування збитків

Юрист юридичної компанії Ader Haber Дмитро Макіян про те, як постраждалі в ТРЦ Ocean Plaza рітейлери можуть домогтися компенсації збитків і які кроки їм необхідно зробити в першу чергу.

Цей матеріал доступний російською мовою

Як відомо, 13 січня поруч з ТРЦ Ocean Plaza в Києві стався прорив тепломережі, внаслідок якого нульовий і мінус перший поверхи комплексу було затоплено гарячою водою. В результаті цього близько десятка людей отримали легкі опіки. Однак матеріальних збитків зазнали набагато більше фізичних і юридичних осіб. Серед постраждалих як автомобілісти, так і рітейлери, які працюють в ТРЦ.

Вже наступного ранку біля ТРЦ Ocean Plaza було проведено короткий брифінг з питання ліквідації наслідків прориву тепломережі. Як зазначив заступник голови КМДА Петро Пантєлєєв, при КМДА буде сформована спеціальна комісія, метою якої буде розслідування кожного окремого випадку нанесення шкоди для надання компенсації – як для магазинів-орендарів ТРЦ, так і для громадян, здоров’ю або майну яких було завдано шкоди. Втім, на даному етапі вкрай складно передбачити хід таких розслідувань і перспективи виплати компенсацій, а також їхню суму.

Виходячи з минулого досвіду, ми дотримуємося думки, що в більшості випадків потерпілим особам доведеться звертатися в цивільний або господарський суд з метою отримати повну компенсацію.

З огляду на категорію справ, такі судові тяжби не є простими і вимагають кваліфікованої правової допомоги, а також системної підготовки.

Що ж потрібно робити постраждалим, щоб домогтися відшкодування збитку максимально швидко? Перш за все, важливо відзначити, що постраждалим особам, чиє майно або здоров’я застраховані, варто негайно звернутися до страховика з повідомленням про страховий випадок. Інакше страховик може відмовитися виплатити страхову суму в силу пропущеного строку звернення.

Також, в разі, якщо страхова сума не покриває збитки в повному обсязі, – сам процес оцінки такого збитку з боку страхової компанії (яка проводить власну експертну оцінку) допоможе постраждалим в майбутньому належним чином довести обсяги такого збитку. Більш цього, є ймовірність, що страхова компанія також звернеться до винуватців події з позовними заявами з метою стягнути раніше сплачений страховий платіж в порядку регресу. Співучасть у такому процесі самого потерпілого  підвищить шанси на успішне вирішення справи для обох позивачів.

На жаль, для незастрахованих осіб спеціальної спрощеної процедури компенсації шкоди чинним законодавством не передбачено. Минула практика свідчить, що кожен подібний випадок супроводжується прийняттям спеціального підзаконного акту, спрямованого на оцінку державним органом завданої шкоди та виділення коштів на їх компенсацію за рахунок місцевого бюджету. Таким чином, є ймовірність, що при створенні комісії, про яку згадав пан Пантєлєєв, КМДА буде прийнято необхідний акт, який проллє світло на це питання. Однак на даному етапі ми вкрай обережні в оцінках такої можливості та сум компенсацій, які погодить новостворена комісія.

У той же час, такі випадки підпадають під визначення «деліктних» правопорушень, відшкодування шкоди за які передбачено положеннями статей 1166-1168 Цивільного кодексу України.

З огляду на можливу перспективу судової тяганини, а також з метою найбільш повного захисту інтересів потерпілих осіб, в першу чергу необхідно письмово зафіксувати якомога більшу кількість обставин, які свідчать про понесену шкоду.

У зв’язку з цим радимо наступні дії:

1. Задокументувати факт пошкодження приміщень, майна (автомобілів або товару):

• Письмово запропонувати представнику КП Київтеплоенерго взяти участь в роботі по спільній письмовій фіксації наслідків;
• Створити комісію в складі представників орендаря, орендодавця, обслуговуючої організації ТРЦ, КП Київтеплоенерго (в разі надання згоди) і скласти акт обстеження приміщень, в якому детально описати всі візуальні пошкодження приміщення (автомобіля), кількість пошкодженого товару та інше. Факт обстеження приміщення також зафіксувати на відео, яке буде додатком до акту. Члени зазначеної комісії при можливому судовому розгляді можуть бути допитані в якості свідків, що спростить доказ окремих обставин справи.

2. Ми рекомендуємо також замовити експертну оцінку матеріального збитку, який був нанесений в результаті прориву тепломереж, в рамках якої необхідно буде встановити:

• вартість відновлювального ремонту приміщення (автомобіля);
• вартість пошкодженого, втраченого майна (товару).

Висновок експерта також варто вписати в якості додатку до акту, який буде сформовано комісією.

3. Після визначення експертами суми завданої шкоди звернутися в КП Київтеплоенерго з обґрунтованою письмовою вимогою про відшкодування такої шкоди.
4. У разі відмови КП Київтеплоенерго добровільно відшкодувати заподіяну шкоду – постраждалим особам варто звертатися з позовом до суду.

До позовної заяви необхідно додати всі наявні докази на підтвердження заподіяної шкоди та понесених витрат:

• акт обстеження приміщення разом з відео;
• експертну оцінку про встановлення розміру матеріальних збитків;
• договори, акти виконаних робіт і рахунки, що підтверджують вартість проведення ремонтних робіт (в разі їх проведення).

На жаль, в разі судових позовів завжди існує ризик, що витрати на адвокатів і тривалі розгляди справи перевищать суми матеріальних збитків. Однак діючими процесуальними кодексами учасникам судових суперечок надається можливість вимагати компенсацію судових витрат. У разі задоволення позовних вимог, суд також прийме рішення і щодо компенсації судового збору, і щодо відшкодування відповідачем доведених і обґрунтованих витрат на адвоката.

Щоб підвищити перспективи успіху за результатами звернення до суду, вкрай рекомендуємо залучати кваліфіковану правову допомогу відразу – ще на етапі оцінки збитків. В якості додаткового «benefit» робота адвоката на даному етапі може підвищити шанси і на об’єктивну оцінку завданих збитків офіційною комісією КМДА, в разі якщо така буде дійсно сформована. А такий результат цілком можливо дозволить уникнути тривалої судової тяганини.

У той же час, потрібно звернути увагу на відсутність прикладів активного та ефективного правового захисту постраждалих від бездіяльності комунальних підприємств чи державних органів.

Зрозуміло, що це жодним чином не мотивує останніх розвивати законодавство в цьому питанні й належним чином передбачити чітку процедуру компенсації шкоди в майбутньому. І на жаль, головним наслідком такого становища справ буде повторення подібних неприємностей. З іншого боку, при активній правовій боротьбі постраждалих держава буде більш зацікавлена не тільки законодавчо врегулювати питання компенсування шкоди, але і не допускати випадків «проривів через зношування» в майбутньому. А що може бути краще, ніж не тільки бути готовим до «неприємностей», а й зробити все, щоб їх уникнути?

Автор: Дмитро Макіян, юрист Ader Haber

Читайте також – 

Смертельний шопінг: 10 найтрагічніших катастроф в ТРЦ