Маскі-шоу: найгучніші кейси перевірок українського рітейлу силовиками

За останні дев’ять років, відколи росія почала своє вторгнення в Україну, щонайменше раз на рік перевірки за участю силових підрозділів контролюючих органів, обшуки, виїмка документів у рітейлерів, рестораторів та власників ТРЦ набувають широкого розголосу і часто потім закінчуються нічим. RAU зібрала найбільш відомі випадки, які стали надбанням громадськості.

Нещодавні обшуки у власника й керівника IT-компанії MacPaw Олександра Косована, який, за його власними словами, й так надавав слідчим усі необхідні документи (тому не було необхідності в обшуку) змусили пригадати найбільш резонансні кейси, які стосуються рітейлу. RAU не ставила собі за мету розказати, хто саме і в чому винен – це справа суду. Проте вартими уваги, на наш погляд, є саме приводи та звинувачення, якими користуються силовики під час своїх візитів, а також наслідки від їхніх дій.

Продуктовий рітейл

2022 рік – мережа магазинів біля дому Близенько

Що сталося. Наприкінці грудня 2022 року прес-служба Бюро економічної безпеки України повідомила про викриття компанії «відомого львівського бізнесмена», яка спільно з групою підконтрольних йому підприємств була задіяна у схемі незаконного бюджетного відшкодування ПДВ на 35,4 млн грн.

Під час обшуків вилучено готівку у гривнях та валюті на загальну суму 25 млн грн. Також вилучили фінансово-господарські документи та носії інформації.

Суть звинувачень. На думку детективів БЕБ, службові особи товариства у 2021-22 роках купували продукти харчування (крупи, макаронні вироби, каву, консерви, чай, олію, солодощі тощо) у декількох приватних підприємств. Надалі товари реалізовувалися різним суб’єктам господарювання та через мережу продуктових магазинів Львова, що належать неназваному львівському підприємцю. Продаж цих товарів не відображався у податковій звітності, створюючи на папері наявні залишки на складі, що дало можливість вказати неправдиві відомості у звітності й подати заяви на повернення ПДВ.

Видання zaxid.net, посилаючись на власні джерела в правоохоронних органах, розкрило аноніма, вказавши ім’я бенефіціарного власника мережі маркетів Близенько (входить до Berta Group) Олександра Бережанського. Місцеві ЗМІ одразу пригадали, що департамент економічної політики у міськраді Львова два роки поспіль оприлюднює інформацію про недоплату мережею податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до міського бюджету. Львівські чиновники вважали, що декларування мережею Близенько найнижчої зарплати серед інших мереж – це спосіб ухиляння від сплати ПДФО. І називали суму, яку компанія «винна» бюджету за 2021 рік і половину 2022 року – близько 36 млн грн.

Результат. Майже одразу після оприлюднення інформації в ЗМІ найбільший food-рітейлер Львова (близько 130 точок у місті й околицях, загальна кількість – 141 магазин на кінець 2022 року) на своїй Facebook-сторінці заперечив причетність до розслідування БЕБ. Вказавши що компанія ПП «Мережа-сервіс Львів», яка виступає оператором мережі Близенько, ніколи не відшкодовувала ПДВ, а її працівники не отримували підозри у скоєнні правопорушення.

Водночас Державна податкова служба України у листопаді 2022 року відповіла мерії Львова, що не вбачає порушень у веденні підприємницької діяльності та вказала на відсутність підстав для проведення перевірок. Зокрема, податкова повідомила, що перевірила 23 магазини Близенько і не виявила порушень щодо сплати ПДФО.

Нарешті 1 лютого 2023 року суд ухвалив рішення повернути власнику 21,2 млн грн, які були вилучені під час обшуку. Доля вилучених 95 000 євро та $10 000 наразі лишається невідомою.

Продавці парфумерії та косметики

2022 рік – арешт корпоративних прав і товарів мережі магазинів Brocard

Що сталося. У вересні минулого року Офіс генерального прокурора та Бюро економічної безпеки через підозру в ухиленні від сплати податків на суму понад 50 млн грн наклали арешт на 700 000 одиниць продукції, банківські рахунки ( де було 420 млн грн) та корпоративні права компаній ТОВ “Брокард-Україна” та ТОВ “Егзагон”. Йшлося про мережу Brocard росіянки Тетяни Володіної, власниці російської мережі Л’Этуаль.

Суть звинувачень. Аналітики БЕБ вважали, що співробітники цих компаній занижували ціну продажу товару, та не відображали у податковій та фінансовій звітності фактичних обсягів реалізації. Таким чином умисно ухилилися від сплати ПДВ на 33 млн грн.

У роботі роздрібної мережі також знайшли порушення. Її співробітники нібито сформували штучний податковий кредит за рекламні послуги від дистриб’ютора, що призвело до заниження суми податкового зобов’язання з ПДВ на 17,8 млн грн. Кримінальну справу розслідують за ч. 3 ст. 212 ККУ – умисне ухилення від сплати податків.

Нагадаємо, у травні 2022 року корпоративні права ТОВ “Брокард-Україна” було заарештовано у межах іншого кримінального провадження – про привласнення майна та фінансування агресії проти України. Повідомлялось, що французький холдинг Philippe Benacin придбав 100% акцій двух провідних українських компаній, що працюють у косметично-парфумерній сфері: Brocard та Егзагон. Проте в червні стало відомо, що Антимонопольний комітет України ще не давав дозвіл на продаж Brocard Україна. На 1 січня 2022 року мережа нараховувала майже 100 магазинів у 26 містах України. Штат компанії складав 1808 осіб.

Результат. В жовтні на своїй Facebook сторінці компанія Brocard Ukraine заявила про непричетність до російського бізнесу і закликала владу України не допустити знищення бізнесу. Оскільки через арешт рахунків вже виникла «величезна заборгованість по оренді та перед постачальниками товарів та послуг». Втім, вже у січні 2023 року інтернет-магазин Brocard.ua відновив свою роботу. Так само станом на 27 лютого працювало 63 торгові точки мережі у 20 містах.

Електронна комерція

2022 рік. Перевірки найбільшого онлайн-рітейлера України – Rozetka

Що сталося. Від початку війни (тобто за дев’ять місяців 2022 року) у компанії Rozetka було проведено 97 державних перевірок. Тобто в середньому майже 11 перевірок на місяць. Про це розповів співвласник компанії Владислав Чечоткін в інтерв’ю Forbes. За його словами, поки що всі штрафи номінальні – від 1700 до 51 000 грн, і кожен з них компанія оскаржує в суді.

Нагадаємо, у березні 2022 року місячний виторг Rozetka зменшився з 4 млрд грн до 23 млн грн. А вже з серпня, за словами Чечоткіна, компанія щомісяця продає на таку ж суму, як і рік тому. Річний виторг компанії до війни складав $2 млрд.

Результат. На думку Чечоткіна, абсолютна більшість у країні розуміє, що зараз не платити податки – злочин проти держави і це є питанням честі бізнесу. Він додав, що перевіряльники не знаходять порушень у Rozetka, але продовжують ходити.

«Я не розумію, яка взагалі стратегія в держави щодо підходу до бізнесменів. Інвестицій немає, кредитів немає, воєнні ризики – величезні. Податковий тиск в Україні цілком можна порівняти з Європою. До того ж дуже активізувалися перевіряльники», – зазначив співвласник Rozetka.

Зазначимо, що перевірки податківців для Rozetka не в новинку. Найбільшого розголосу мала історія 2012 року, коли компанію звинуватили у несплаті 7,3 млн грн ПДВ та вилучили документи фінансово-господарської діяльності. Тоді робота Rozetka.ua була припинена у зв’язку з діями податкової інспекції. Потім роботу сайту було відновлено в обмеженому режимі. Пізніше керівництво інтернет-магазину Rozetka.ua погодилося відшкодувати завданий державі збиток у розмірі 6 млн грн.

2021 рік – штрафи для Нова пошта на 326 млн грн

Що сталося. Діставалося від контролерів не тільки рітейлерам, а й операторам доставки. Так, у липні 2021 року Державна продовольча споживча служба оштрафувала компанію Нова пошта на 325,85 млн грн через нібито “перешкоджання перевірці”, компанія оскаржила штраф у Харківському окружному адмінсуді, а також звернулася до омбудсмена та міжнародних правозахисних організацій.

Суть звинувачень. Спричинила штраф перевірка Держпродспоживслужби у березні 2021 року у відділенні Харкова. Її проводили за скаргою клієнта щодо пошкодження посилки на суму 500 гривень. Керівник відділення запропонував інспекторам звернутися до керівництва компанії (як уповноважених осіб), проте вони розцінили такі дії як створення компанією перешкод для перевірки. При цьому контролери обрали максимальний розмір штрафу та ще й вирахували його від обороту всієї компанії, а не підрозділу, який перевіряли.

Результат. Майже одразу Держпродспоживслужба прийняла рішення скасувати два штрафи у загальному розмірі 326 млн грн. Зокрема, робоча група служби встановила, що перевірки Нова пошта у Харкові та Чугуєві були проведені з процесуальними порушеннями. Також було встановлено, що при застосуванні штрафних санкцій не було враховано принцип пропорційності порушення і покарання.

2018 рік – скандальні обшуки в Нова пошта

Що сталося. Раніше поштовий оператор мав проблеми із податківцями. Так, 16 березня 2018 року склади та офіси Нова пошта в Києві, Полтаві і Харкові обшукали. Загалом пройшло з півтора десятки обшуків. Згоду на їх проведення 28 лютого надав Печерський суд в закритому режимі.

Суть звинувачень. Причиною стало кримінальне провадження Генеральної прокуратури від 18 листопада 2017 року за фактами, що стосуються надання фінансових послуг та здійснення фінансово-господарських відносин ТОВ «Нова Пошта» та інших споріднених компаній. Як зазначили в ГПУ, Нова пошта підозрюють у несплаті податків в особливо великих розмірах. За даними ДФС, посадовці групи споріднених компаній використовували злочинну схему для надання послуг з переводу в готівку безготівкових коштів та з мінімізації податків шляхом формування фіктивного податкового кредиту з проведенням безтоварних операцій з використанням підроблених документів підприємств з ознаками фіктивності.

Результат. За підсумками обшуків вагомих порушень не було виявлено, крім надлишку в касі, законність якого в компанії обґрунтовують. Обшуки не вплинули на роботу відділень, терміналів та контакт-центру Нова пошта, обслуговування клієнтів здійснюється у звичному режимі.

Після втручання тодішнього прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, до ситуації підключилися Міністерство юстиції, Офіс бізнес-омбудсмена і Офіс підтримки інвестицій. Через кілька днів співзасновник компанії Вячеслав Климов зустрівся з генпрокурором Юрієм Луценком. Сторони домовилися про співпрацю, а Нова пошта визнала обшуки коректними.

2018 рік – закриття інтернет-магазину Repka.ua

Що сталося. 26 листопада, напередодні «Чорної п’ятниці» 2018 року, податківці влаштували обшуки в офісі інтернет-магазину Repka.ua та вдома у власника – Дмитра Латанського. Вони звинуватили інтернет-магазин в ухиленні від сплати податків на 5 млн грн і вилучили товар на 3,5 млн грн.

Результат. Відразу ж після цього інтернет-магазин зупинив роботу майже на місяць: з 26 листопада по 18 грудня 2018 року, адже практично всі ці товари очікували відправки покупцям. Виконати замовлення виявилося неможливо. За наступні кілька місяців Дмитро Латанському вдалося домогтися зняття звинувачень, закриття кримінальної справи, зняття арешту на товари, але це не допомогло врятувати бізнес. Як написав Латанський, він прийняв рішення остаточно вийти з бізнесу, і передав управління Repka.ua компанії MOYO в середині січня 2019 року. Власний штат співробітників було звільнено.

Побутова техніка та електроніка

2017 рік – пошуки російської пропаганди в мережі Eldorado

Що сталося. У травні 2017 року ряд регіональних ЗМІ Харкова повідомили, що в місцевих магазинах мережі Eldorado співробітники СБУ провели обшуки. Співробітників компанії нібито підозрюють в установці на телевізори спеціального програмного забезпечення, яке дозволяє дивитися заборонені в Україні російські канали.

Суть звинувачень. Оперативники Управління СБУ в Харківській області з’ясували, що співробітники магазинів за додаткову плату пропонували покупцям “перепрошити” телевізор, щоб отримати можливість переглядати російські телеканали, заборонені Нацрадою. Вартість такої послуги, за інформацією СБУ, становила 1900 грн. Обшуки проходили як в магазинах, так і за місцем проживання фігурантів справи. Відкрито кримінальне провадження за статтею 110 КК України (“посягання на територіальну цілісність і недоторканність України”).

Результат. Керівництво роздрібної мережі спростовувало інформацію від СБУ. За словами тодішнього в.о. керівника роздрібної мережі Eldorado Дмитра Гайчука, приводом для обшуку СБУ декількох магазинів в Харкові послужило рішення суду, в якому говорилося, що в магазині начебто проводиться установка неліцензійного ПЗ. Але, як заявляє менеджер, на телевізори співробітники встановлюють тільки ліцензійний софт. Проте в червні 2017 року суд в Харкові дозволив арештувати 21 одиницю вилученої техніки.